12 січня 2015 року Чернігів Справа № 825/3953/14
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Смірнової О.Є.,
за участю секретаря Гайдука С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
16.12.2014 Ніжинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Ніжинська ОДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) та просить стягнути з відповідача заборгованість по єдиному податку в розмірі 1646,05 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, та платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податку та дотримання вимог податкового законодавства. Однак відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі вносить податки до бюджету, внаслідок чого має податковий борг.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить розглянути справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов належить задовольнити, зважаючи на таке.
ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 30.03.2006, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.10.2013 (а.с. 5) та взятий на податковий облік як платник податків.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, та платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податку та дотримання вимог податкового законодавства.
ФОП ОСОБА_1 має заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 1646,05 грн.
Судом встановлено, що податковий борг по єдиному податку у відповідача виник на підставі самостійно поданих податкових декларацій від 12.06.2013 № 1300005614 та від 12.06.2013 № 1300005615 (а.с. 6-7, 8-9).
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно із ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.
Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно із пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із п. 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
На виконання вказаних норм відповідачу направлено податкову вимогу від 12.05.2014 № 1272-25, яка вручена 14.05.2014, що підтверджується копією зворотного повідомлення (а.с. 10).
Станом на день розгляду справи податковий борг в розмірі 1646,05 грн. відповідачем не сплачено.
Як вбачається з матеріалів справи, податкова вимога відповідачем в межах подальшої процедури адміністративного оскарження чи в судовому порядку не оскаржувалась.
Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Ніжинської ОДПІ про стягнення податкового боргу належить задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, АДРЕСА_1) податковий борг по єдиному податку в розмірі 1646 (одна тисяча шістсот сорок шість) грн. 05 коп. на р/р 31512970700005, Ніжинське УК /м. Ніжин/ 18050400, код 37716092, ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя О.Є. Смірнова