м. Миколаїв.
29 грудня 2014 року Справа № 814/3473/14
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзний І.В. секретар судового засідання Єрзіков О.М. розглянувши адміністративну справу
за позовомТовариства зх обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПРОМТЕХ", вул. Айвазовського, 15к, м. Миколаїв, 54052
доДержавної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Артема, 1-А,Миколаїв,54052
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпромтех» (далі по тексту також - позивач, Товариство), відповідно до уточнених позовних вимог, посилаючись на незаконність оспорюваного рішення, звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2014 року №0001002200, про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 927590 грн. (618393,00 грн. - донараховано податку та 309197 грн. - штрафу).
Відповідач позов не визнав, не погоджуючись з викладеними у позовній заяві вимогами зазначив про обґрунтованість оспорюваного податкового повідомлення-рішення та правомірність дій щодо проведення перевірки.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпромтех» зареєстровано виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 26.09.2003 року та як платник податків взято на податковий облік ДПІ у Корабельному районі м.Миколаєва 01.10.2003 року. Основними видами діяльності Товариства є виробництво машин і устаткування для виготовлення харчових продуктів і напоїв, перероблення тютюну (основний), виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів, виробництво сталевих бочок і подібних контейнерів, інші спеціалізовані будівельні роботи, оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, металами та металевими рудами та ін.
В листопаді 2014 року Державною податковою інспекцією у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Інтрепромтех" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із платниками податків ПП «Пегас Буд» за червень, серпень-вересень 2013 року, ПП «Північбуд» за жовтень-грудень 2013 року, ПП «Євроальянсбуд» за червень-липень 2014 року, результати якої оформлено Актом № 891/14-05-22-00/32655884 від 04.11.2014 року (далі по тексту також - Акт).
В ході перевірки відповідач дійшов висновку про порушення суб'єктом господарювання п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит по котрагентам-постачальникам ПП «Пегас Буд», ПП «Північбуд» та ПП «Євроальянсбуд» за період, що перевірявся, та занижено податок на додану вартість за цими контрагентами на загальну суму 618393,00 грн..
На підставі зазначеного Акта перевірки 14.11.2014 року ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001002200, яким позивачу визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 927590,00грн. ( 618393,00грн. - донараховано податку та 309197грн. - штрафних (фінансових) санкцій).
Підставою для визначення контролюючим органом податкового зобов'язання слугував висновок ДПІ про безтоварність господарських операцій ТОВ "Інтерпромтех" з ПП «Пегас Буд», ПП «Північбуд», ПП «Євроальянсбуд», який грунтується на судженнях про недостатність у вказаних підприємств трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій, відсутність у контрагентів-постачальників документів, що засвідчують фактичне виконання робіт.
При цьому підставою для такого висновку є посилання відповідача на: акт ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів в Київській області №127/22-03/38466966 від 18.04.2014 року, в якому зазначається про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Пегас Буд» у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за податковою адресою; довідку ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 364/26-56-22-01-05/38778516 від 09.07.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Північбуд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.09.2013 року по 30.06.2014р.»; акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 2065/26-59-22-08/38781754 від 05.09.2014 року, в якому зазначається про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Євроальянсбуд» у зв'язку з відсутністю підприємства за місцемзнаходження.
Досліджуючи обставини, з якими закон пов'язує наявність або відсутність в діях суб'єкта господарювання податкового правопорушення, суд виходить з такого.
Відповідно до ст.1 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Статтею 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно п.187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Приписами п.198.1 ст.198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.
Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України).
Системний аналіз правових норм, якими регулюються правовідносини, що є предметом судового дослідження, вказує, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Не можуть бути включені до складу валових витрат та податкового кредиту витрати на придбання товарів (робіт, послуг) не підтверджені дійсними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, зокрема є податкова накладна.
Для віднесення відповідних сум до складу валових втрат та податкового кредиту в розумінні ПК України не передбачається умова відслідкування та контролю платником податку (добросовісним набувачем товару, послуг та ін.) реальної сплати цих сум до бюджету контрагентом, а тим більше контрагентів безпосереднього контрагента суб'єкта господарювання. Чинним законодавством на сторону в господарському зобов'язанні не покладено обов'язок з'ясування обставин сплати податків та зборів контрагентом.
До того ж суб'єкт господарювання (добросовісний учасник угод та господарських операцій) не наділений можливістю контролю (навіть за власною ініціативою) за сплатою податків іншими суб'єктами підприємницької діяльності. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання як платник податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ст.61 Конституції України). Зазначена обставина (недобросовісність учасника угоди щодо сплати податків та зборів) не є підставою для позбавлення платника податку права на відображення в складі валових витрат та податкового кредиту понесені витрати на придбання товарів (послуг), якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження понесених витрат та фактичного здійснення господарських операцій.
Недобросовісність учасників господарських правовідносин в ланцюгу постачання товарів (послуг) не може слугувати підставою для притягнення до юридичної відповідальності суб'єкта господарювання, яких виконав зобов'язання по правочинам та по сплаті податку на додану вартість в ціні придбаного товару.
Зазначена правова позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.2010 за позовом ПП "Армавір" до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.2010 у справі за позовом ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.2011 за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 по справі "Булвес" проти Болгарії. Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.
04 грудня 2013 року між позивачем та ПП «Пегас Буд» укладений Договір на виконання робіт №04-02/13, за умовами якого ПП «Пегас Буд» (підрядник) виконує роботи (збірка, зварювальні роботи, механічна металообробка, ізолювання тощо). Виконання, приймання, оплата робіт за зазначеним договором підтверджується первинними документами (Акт виконання робіт №38 від 25.06.2013, Податкова накладна №38 від 25.06.2013, Акт №39 від 26.06.2013, Податкова накладна №39 від 26.06.2013, Виписка банку за 26.06.2013).
18 березня 2013 року між позивачем та ПП «Пегас Буд» укладений Договір на виконання робіт № 18-03/13, за умовами якого ПП «Пегас Буд» (підрядник) виконує роботи (збірка, зварювальні роботи, полірування тощо). Виконання, приймання, оплата робіт за зазначеним договором підтверджується первинними документами (Акт №7 від 05.06.2013, Податкова накладна №7 від 05.06.2013, Виписка банку за 12.06.2013).
02 квітня 2013 року між позивачем та ПП «Пегас Буд» укладений Договір на виконання робіт № 02-04/13, за умовами якого ПП «Пегас Буд» (підрядник) виконує (збірка, зварювальні роботи, полірування, ізоляційні роботи тощо). Виконання, приймання, оплата робіт за зазначеним договором проходило у визначений договором строк та підтверджено позивачем первинними документами (Акт №33 від 14.06.2013, Податкова накладна №33 від 14.06.2013, Виписка банку за 21.06.2013).
26 травня 2013 року між позивачем та ПП «Пегас Буд» укладений Договір на виконання робіт № 27-05/13, за умовами якого ПП «Пегас Буд» (підрядник) виконує роботи (збірка, зварювальні роботи, полірування, ізоляційні роботи тощо). Виконання, приймання, оплата робіт за зазначеним договором підтверджується первинними документами (Акт №52 від 26.06.2013, Податкова накладна №52 від 26.06.2013).
10 червня 2013 року між позивачем та ПП «Пегас Буд» укладений Договір на виконання робіт № 10-06/13, за умовами якого ПП «Пегас Буд» (підрядник) виконує роботи (збірка, зварювальні роботи, механічна обробка деталей, механічна очистка, окраска тощо). Виконання, приймання, оплата робіт за зазначеним договором підтверджено позивачем первинними документами (Акт №3 від 02.09.2013, Податкова накладна №3 від 02.09.2013, Акт №4 від 03.09.2013, Податкова накладна №4 від 03.09.2013, Акт №7 від 04.09.2013, Податкова накладна №7 від 04.09.2013, Акт №6 від 04.09.2013, Податкова накладна №6 від 04.09.2013, Акт №12 від 05.09.2013, Податкова накладна №12 від 05.09.2013, Акт №13 від 05.09.2013, Податкова накладна №13 від 05.09.2013, Акт №10 від 05.09.2013, Податкова накладна №10 від 05.09.2013, Акт №11 від 05.09.2013, Податкова накладна №11 від 05.09.2013, Акт №9 від 05.09.2013, Податкова накладна №9 від 05.09.2013, Акт №14 від 05.09.2013, Податкова накладна №14 від 05.09.2013, Виписка банку за 10.09.2013).
17 червня 2013 року між позивачем та ПП «Пегас Буд» укладений Договір на виконання робіт № 17-06/13, за умовами якого ПП «Пегас Буд» (підрядник) виконує роботи (збірка, зварювальні роботи, полірування, механічна обробка деталей ємностей, ізоляційні роботи тощо). Виконання, приймання, оплата робіт за зазначеним договором підтверджується первинними документами (Акт №39 від 28.08.2013, Податкова накладна №39 від 28.08.2013, Акт №40 від 28.08.2013, Податкова накладна №40 від 28.08.2013, Акт №41 від 28.08.2013, Податкова накладна №41 від 28.08.2013, Виписка банку за 28.08.13, 25.09.2013).
Виконання робіт за усіма зазначеними договорами здійснювалось робітниками ПП «Пегас Буд» на території ТОВ «ІНТЕРПРОМТЕХ», що підтверджується журналами обліку осіб, які прибувають до ТОВ «ІНТЕРПРОМТЕХ».
16 серпня 2013 року між позивачем та ПП «Північбуд» укладений Договір на виконання робіт № 16-08/13, за умовами якого ПП «Північбуд» (підрядник) виконує роботи згідно додатку до договору. Виконання, приймання, оплата робіт за зазначеним договором підтверджено позивачем первинними документами (Акт №4 від 18.10.2013, Податкова накладна №4 от 18.10.2013, Виписки банку за 25.10.2013, 09.12.2013, 30.10.2013).
17 вересня 2013 року між позивачем та ПП «Північбуд» укладений Договір на виконання робіт № 17-09/13, за умовами якого ПП «Північбуд» (підрядник) виконує роботи згідно додатку до договору. Виконання, приймання, оплата робіт за зазначеним договором підтверджено первинними документами (Акт №14 від 28.10.2013, Податкова накладна №14 от 28.10.2013, Виписки банку за 25.10.2013, 09.12.2013, 30.10.2013).
28 жовтня 2013 року між позивачем та ПП «Північбуд» укладений Договір на виконання робіт № 28-10/13, за умовами якого ПП «Північбуд» (підрядник) виконує роботи згідно додатку до угоди (зварювання, збірка, полірувальні, фрезерувальні роботи). Виконання, приймання, оплата робіт за зазначеним договором підтверджено первинними документами (Акт №15 від 26.11.2013, Податкова накладна №15 від 26.11.2013, Акт №16 від 26.11.2013, Податкова накладна №16 від 26.11.2013, Акт №17 від 26.11.2013, Податкова накладна №17 від 26.11.2013, Виписки банку за 26.11.2013 , 09.12.2013).
26 листопада 2013 року між позивачем та ПП «Північбуд» укладений Договір на виконання робіт № 26-11/13, за умовами якого ПП «Північбуд» (підрядник) виконує роботи згідно додатку до угоди. Виконання, приймання, оплата робіт за зазначеним договором підтверджується первинними документами (Акт №26 від 25.12.2013, Податкова накладна №26 від 25.12.2013, Виписки банку за 26.12.2013, 22.01.2014).
7 жовтня 2013 року між позивачем та ПП «Північбуд» укладений Договір на виконання робіт № 07-10/13, за умовами якого ПП «Північбуд» (підрядник) виконує роботи згідно додатку до угоди. Виконання, приймання, оплата робіт за зазначеним договором підтверджується первинними документами (Акт №27 від 26.12.2013, Податкова накладна №27 від 26.12.2013, Виписки банка за 26.12.2013, 22.01.2014).
3 березня 2014 року між позивачем та ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД» укладений Договір підряду № 3-03/14, за умовами якого ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД» (підрядник) виконує роботи згідно додатку до угоди (виконання робіт збирання, зварювання, полірування, ізоляційні роботи, металообробка). Виконання, приймання, оплата робіт за зазначеним договором підтверджується первинними документами (Акт приймання виконаних робіт №481 від 19.06.2014, Акт приймання виконаних робіт №482 від 20.06.2014, Податкова накладна №168 від 20.06.2014, Податкова накладна №162 від 19.06.2014, Виписка банку за 20.06.2014).
9 червня 2014 року між позивачем та ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД» укладений Договір підряду № 9-06/14, за умовами якого ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД» (підрядник) виконує роботи згідно додатку до угоди (виконання робіт збирання, зварювання, полірування, ізоляційні роботи, металообробка). Виконання, приймання, оплата робіт за зазначеним договором підтверджується первинними документами (Акт №577 від 24.07.2014, Податкова накладна №192 від 24.07.2014, Виписка банку за 24.07.2014).
Виконання робіт за усіма зазначеними договорами здійснювалось робітниками підприємств-підрядників на території ТОВ «ІНТЕРПРОМТЕХ», що підтверджується журналами обліку осіб, які прибувають у відрядження до ТОВ «ІНТЕРПРОМТЕХ» для виконання робіт, що в свою чергу спростовує судження контролюючого органу про недостатність трудових ресурсів у контрагентів позивача для виконання робіт.
На момент видачі здійснення господарських операцій ПП «Пегас Буд», ПП «Північбуд», ПП «Євроальянсбуд» були зареєстровані платниками ПДВ, а отже, мали право виписувати податкові накладні. В свою чергу, позивач мав правові підстави включити суму сплачених в вартості послуг ПДВ по таким податковим накладним до податкового кредиту. Позивач в повному обсязі задекларував свої податкові зобов'язання з ПДВ та сплатив податки до бюджету.
За наявності всіх необхідних відповідно до ПК України первинних документів (договори, товарні та податкові накладні, платіжні документи та ін.), що підтверджують право на витрати, і за відсутності доказів, які б спростовували реальність господарських операцій, платник податків не може бути позбавлений права на формування витрат, які враховуються під час визначення об'єкту оподаткування. А недобросовісність контрагента (несплата податків до бюджету) не може слугувати підставою для притягнення до юридичної відповідальності суб'єкта господарювання, яких виконав зобов'язання по правочинам та по сплаті податку на додану вартість в ціні придбаного товару.
Також, оскільки відповідачем (суб'єктом владних повноважень), на якому в адміністративному судочинстві лежить тягар доказування правомірності своїх дій, не надано спростувань реального характеру здійснюваних позивачем господарських операцій, що були обумовлені діловою метою, доводи ДПІ про безтоварність здійснених господарських операцій між позивачем ПП «Пегас Буд», ПП «Північбуд» та ПП «Євроальянсбуд» є бездоказовими.
Посилання відповідача на акти ДПІ ГУ Міндоходів у м. Києві також не має правового значення, оскільки недобросовісність учасників господарських правовідносин в ланцюгу постачання товарів (послуг) не може слугувати підставою для притягнення до юридичної відповідальності суб'єкта господарювання, яких виконав зобов'язання по правочинам та по сплаті податку на додану вартість в ціні придбаного товару. Крім того, законодавець не визначає (відсутній причинно-наслідковий зв'язок) незнаходження підприємства за місцем реєстрації умовою визнання господарських операцій такими, що не відбулися.
Безтоварність спірних господарських операцій між позивачем та контрагентами ДПІ обумовлює також відсутністю у безпосередніх контрагентів позивача об'єктивної можливості для виконання поставок послуг (товарів) в силу відсутності достатньої кількості основних засобів та робочого персоналу. Проте укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб або матеріальних ресурсів (техніки, тощо) до вчинення необхідних дій в процесі надання послуг. Податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка послуг (товарів) та виконується певний обсяг робіт. До того ж, ДПІ не довела неможливості поставки контрагентами послуг (товарів) шляхом залучення інших осіб (матеріальних ресурсів) за цивільно-правовими угодами.
Щодо посилання відповідача у акті перевірки на господарські відносини ТОВ "Інтерпромтех" із підприємствами, з якими позивач не мав жодних зв'язків, відповідачем не надано детального аналізу послуг та продукції, яка могла б бути поставлена цими підприємствами на адресу безпосередніх контрагентів, а потім і позивачеві. ДПІ не наводить жодного прикладу ідентифікації товарних цінностей (послуг), які були предметом господарських операцій між зазначеними підприємствами, що унеможливлює встановлення фактів того, що саме ці товарно-матеріальні цінності або послуги в завершенні ланцюга господарських операцій поставлені позивачеві. Крім того, недобросовісність учасників господарських правовідносин в ланцюгу постачання товарів (послуг) не може слугувати підставою для притягнення до юридичної відповідальності суб'єкта господарювання, яких виконав зобов'язання по правочинам та по сплаті податку на додану вартість в ціні придбаного товару.
На думку суду, позиціонування вказаних обставин порушення податкового законодавства в контексті доктрини превалювання суті господарських операцій над її формою та презумпції правомірності дій платника податків, в даному випадку не ґрунтується на приписах чинного законодавства та є надуманим.
Отже, судження ДПІ про сумнівність господарських операцій базуються на припущеннях, які не доведені належними та допустимими доказами. Позивач надав первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагенів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання на підставі цивільно-правових угод товарів (послуг) для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку та реальне використання товару в господарській діяльності, шляхом реалізації придбаних товарно-матеріальних цінностей іншим суб'єктам господарювання.
Таким чином, висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій базуються на припущеннях, які не доведені належними та допустимими доказами, а відповідач при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень діяв не на підставі, не в спосіб, що передбачені законами України, та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України,
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 14.11.2014року № 0001002200.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПРОМТЕХ" 487 гривні 20 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя І. В. Желєзний