2006 року листопада місяця 28 дня колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді СинельщіковоїО.В., Суддів Чистякової Т.І., ДанілаН.М., при секретарі Сафіній Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про донарахування розміру пенсії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ялтинського міського суду АРК від 28 липня 2006 року,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про донарахування розміру пенсії, просив суд зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців з урахуванням 40% надбавки посадового окладу з 01 вересня 1999 року, 33,3 % премії з 01 березня 2001 року, 100% надбавки з 01 січня 2003 року, 90% надбавки з 01 травня 2003 року; визнати його право на доплату пенсії за 2005 рік і доплату надбавок за безперервну службу та зобов'язати відповідача зробити йому доплату 50% не донарахованої пенсії за 2005 рік без обмеження відсоткових надбавок і премій в період з 01 січня 2005 року по 21 березня 2005 року, зробити доплату з розмірі 50% не донарахованої надбавки, встановленої законодавством для військовослужбовців, що мають безперервну службу понад 25 років. Свої вимоги мотивує тим, що він є військовим пенсіонером, прослужив в збройних силах 26 років, звільнений з військової служби 31 грудня 1989 року, після чого, йому була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб". В порушення вимог ст.63 вказаного Закону відповідач не зробив йому перерахунок пенсії з урахуванням премії в розмірі 33,3%, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 2 травня 2000 року № 829 та наказом Міністра оборони України від 05 березня 2001 року №75, 90% надбавки, передбаченої Указом Президента України від 05 травня 2003 року №389/03, 100% надбавки передбаченої Указом Президента України 23 лютого 2002 року №173, 40% надбавки посадового окладу, яка передбачена Указом Президента України №847/99 від 14 липня 1999 року. Військовий комісаріат зробив перерахунок пенсії поетапно, а саме з 01 січня 2005 року, 22 березня 2005 року та з 01 січня 2006 року, внаслідок чого, розмір пенсії тривалий час був заниженим.
Постановою Ялтинського міського суду АРК від 28 липня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
На зазначену постанову суду ОСОБА_1 принесена апеляційна скарга, у якій апелянт просить її скасувати й ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають матеріалам справи і суперечать вимогам діючого законодавства та порушують його права і інтереси, як пенсіонера Міністерства оборони України. Вважає, що судом не прийнято до уваги, що ст. ст. 8, 17, 22, 48 Конституції України і ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України" визначено, що держава забезпечує соціальний і правовий захист осіб, звільнених у запас чи у відставку, і при цьому громадяни України мають рівні права і є рівними перед законом.
Справа № 22-а-6739/2006 Головуючий у 1 інстанції Кайро І.А.
Доповідач Даніла Н.М.
Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши доводи апеляційної скарги й матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає відхиленню.
Відмовляючи в задоволенні вимог ОСОБА_1, суд виходив з того, що позивач під час проходження служби, з якої був звільнений у запас 31 грудня 1989 року, премій, надбавок, встановлених Указом Президента України від 14. липня 1999 року № 847, Указом Президента України від 23 лютого 2002 року № 173, постановою Кабінету Міністрів України № 829 від 22 травня 2000 року й Указом Президента України № 389 від 5 травня 2003 року не одержував, у зв'язку із чим дія цих нормативних актів на нього не поширюється.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам, встановленим у ході судового розгляду, а також вимогам діючого пенсійного законодавства.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України № 847 від 14 липня 1999 року «Про додаткові заходи по впорядкуванню грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України» з 01 вересня 1999 року військовослужбовцям встановлена щомісячна надбавка за службу в Збройних Силах України в розмірі до 40 % від грошового окладу. Згідно з п. 1 Указу Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року «Про посилення соціального захисту військовослужбовців» з 01 січня 2003 року встановлена щомісячна надбавка в розмірі 100 % грошового забезпечення (окладу грошового забезпечення й надбавки за вислугу років) військовослужбовців, які проходять військову службу у Збройних Силах України. Відповідно до цих Указів Президента України посадові оклади, оклади за спеціальні звання й надбавки за вислугу років залишилися незмінними, тобто на тім же рівні, що існував до видання цих Указів.
Згідно з ч. З ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького й рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, обчислюються з з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення й виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби й військової служби за контрактом, особам начальницького й рядового складу органів внутрішніх справ і членам їх родин» встановлено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу по останній штатній посаді, займаної перед звільненням, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, які надаються щомісяця (надбавка за вчене звання, науковий ступінь, кваліфікацію й умови служби). При цьому розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається на вибір тих, хто звернувся за пенсією, за 24 останніх календарних місяців служби підряд перед зверненням за пенсією або за яких-небудь 60 календарних місяців служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією, незалежно від наявності перерв у службі.
У відповідності до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...» та п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям та прирівняних до них особам проводиться у зв'язку зі зміною розмірів грошового забезпечення, з якого обчислюються пенсії", що відбулося після звільнення їх зі служби.
При цьому при збільшенні розміру окладів грошового забезпечення (посадового окладу й окладу за військове спеціальне звання) підлягає перерахунку як процентна надбавка за вислугу років, так й інші додаткові види грошового забезпечення, які
враховувалися при обчисленні пенсії й розмір яких визначається у відсотках від зазначених окладів грошового забезпечення (за класність, роботу із секретними документами, умовами служби тощо).
Таким чином, з наведених обставин витікає, що щомісячна надбавка, установлена Указом Президента України від 14 липня 1999 року № 847, Указом Президента України від 23 лютого 2002 року № 173 та Указом Президента України № 389 від 5.05.2003 року є додатковим видом грошового забезпечення й приймається в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які одержували її під час проходження служби й звільнені після її встановлення.
Як убачається з матеріалів справи, позивач зазначеної надбавки не одержував під час проходження служби, оскільки він звільнений 31 грудня 1986 року, тому дії вищевказаних Указів на нього не можуть поширюватися, і встановлення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення після звільнення військовослужбовця зі служби, яких він не одержував під час служби не може бути підставою для перерахунку раніше призначеної пенсії.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача права вимагати розрахунок пенсії з врахуванням вказаних видів грошового забезпечення (надбавок) і премії відповідає вимогам п.2 Прикінцевих положень Закону України № 1769 - VI «Про внесення змін до ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".
Саме цією нормою встановлено право на перерахунок пенсії на підставі змін до закону та виплата з 01 січня 2005 року 50 % перерахованої пенсії, аз 01 січня 2006 року - 100%. Як вбачається з матеріалів справи, позивачу проведені вищевказані перерахунки пенсії ( а.с. 34).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення не має.
На підставі викладеного й керуючись статтями 198, 200,205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Постанову Ялтинського міського суду АРК від 28 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця до Вищого адміністративного Суду України.