2006 року жовтня місяця «30» дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, в складі:
Головуючого: Синельщікової О.В. Суддів: Куриленка О.С. КателінВ.П. При секретарі: Буровій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справа за позовом оздоровчого комплексу «Семидвір'я" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 квітня 2006 року,
Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 квітня 2006 року позов оздоровчого комплексу «Семидвір'я" задоволено частково.
На вказане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, висновки експертизи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, з таких підстав.
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що винним в даній ДТП є ОСОБА_2, вина якого підтверджується постановою Алуштинського міського суду АР Крим від 01.06.2004 року (а.с. 24), висновками автотехнічної експертизи (а.с. 75-79). На підставі ч.2 ст. 1187 ЦК України, ст. 88 ЦПК України стягнуто з ОСОБА_2 матеріальна шкода та судові витрати.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи, вимогам матеріального та процесуального законів.
Одними із загальних підстав цивільно-правової відповідальності є наявність вини та зв'язку між протиправними діями (бездіяльністю) винної особи та шкідливими наслідками. Окремі випадки відшкодування шкоди незалежно від вини таких суб'єктів встановлені законом.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_3 порушив п.15.9 г, д, и, п. 19,4 ПДР України спростовуються висновками автотехнічної експертизи, згідно з якою, дії ОСОБА_3, з технічної точки зору, не знаходяться в причинному зв'язку із зіткненням, що сталося.
Справа №22-ц-4564/2006 Головуючий в суді І інстанції: Хотянова В.В.
Доповідач: Куриленко О.С.
Постановляючи рішення в частині щодо визначення розміру матеріальної шкоди суд першої інстанції виходив із звіту автотоварознавчого дослідження, висновки якого не дають колегії суддів підстав для сумніву в їх об'єктивності.
Клопотань про непогодження з висновками автотоварознавчого дослідження та призначення експертизи з цього приводу до суду від відповідачів не надходило.
Випадки обов'язкового призначення судом експертизи встановлені ст. 145 ЦПК України.
За таких обставин суд правомірно визначив розмір матеріальної шкоди на підставі наявних в справі доказів, не порушивши вимог ст. 59 ЦПК України.
Рішення суду відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України і доводами апеляційної скарги не спростовується.
У зв'язку з цим, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 квітня 2006 року - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 325, 327 ЦПК України.