Україна
Харківський апеляційний господарський суд
23 липня 2009 року Справа №61/60-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Івакіна В.О., суддя Білоконь Н.Д., суддя Ільїн О.В.
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивач -Кундіус Є.В. (дов. №06/3859 від 31.12.2008 року);
відповідач - не з'явився;
третя особа - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1385 Х/1-35) на рішення господарського суду Харківської області від 28 квітня 2009 року у справі №61/60-09
за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз", м. Харків,
до Харківської міської ради, м. Харків,
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків,
про визнання права власності,
встановила:
Позивач, ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить визнати право власності позивача на нежитлову будівлю -приміщення для обслуговуючого персоналу проміжного газорегулювального пункту №9 площею 43,2 кв. м за адресою: м. Харків, вул. Командарма Корка.
Рішенням від 28 квітня 2009 року у справі № 61/60-09 (суддя Рильова В.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Позивач з рішенням господарського суду Харківської області від 23 квітня 2009 року у справі № 61/60-09 не погодився, вважає його незаконним, прийнятим з порушенням статті 104 Господарського процесуального кодексу України, неправильним застосуванням норм матеріального права. Просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким повністю задовольнити позов.
23 липня 2009 року позивач через канцелярію суду надав клопотання, в якому просив приєднати до матеріалів справи копії документів.
Вважає, що судом неповно з'ясовані матеріали справи, рішення господарського суду Харківської області підлягає скасуванню.
Проти розгляду справи за відсутності представників відповідача та третьої особи не заперечував.
23 липня 2009 року у судове засідання представники відповідача та третьої особи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення ухвали (а.с. 107-108); відзивів на апеляційну скаргу не надали.
22 червня 2009 року через канцелярію суду від третьої особи надійшла заява, в якій зазначено, що КП «Харківське міське БТІ»приєднується до правової позиції Харківської міської ради.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Судом першої інстанції досліджено, що позивачу - ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз", було надано державний акт (зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 841) на право постійного користування землею загальною площею 0,2086 га, розташованою за адресою: м.Харків, вул. Командарма Корка - для експлуатації та обслуговування проміжного газорегулювального пункту, відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 28.09.2000р. № 1386.
Позивачем за власні кошти на даній земельній ділянці самовільно побудовано побутове приміщення для обслуговуючого персоналу проміжного газорегулювального пункту № 9, площею 43,2, розташоване за адресою: м.Харків, вул. Командарма Корка.
На замовлення позивача у 2003 році КП “Науково-технічний центр земельної інформаційної системи” було виконано акт узгодження розташування об'єкту на існуючій території по вул. Командарма Корка у м. Харкові, якою володіє (користується) замовник.
У 2005 році на замовлення позивача КПНПФ “Сантек” було виготовлено висновок про технічний стан будівельних конструкцій будівлі ПРП, розташованих за адресою: Велика Данилівка, вул. Командарма Корка у м. Харкові, відповідно до якого технічний стан виконаних в натурі будівельних конструкцій будівлі характеризується, як нормальний. Виконані роботи можуть бути збережені та будівля може використовуватися у відповідності до функціонального призначення.
Відповідно до технічного паспорту, виготовленого КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" на побутові приміщення, нежитлова будівля загальною площею 43,4 кв.м, розташована за адресою вул. Командарма Корка у м. Харкові є самовільно побудованою.
Позивач звернувся до виконавчого комітету Київської районної у м. Харкові ради з листом про присвоєння поштової адреси нежитловій будівлі побутових приміщень для обслуговування персоналу, розташованої по вул. Командарма Корка у м. Харкові.
Листом № 0188 від 10 лютого 2009 року ВК Київської районної у м. Харкові ради відмовлено позивачу в присвоєнні поштової адреси вказаній будівлі на підставі того, що її самочинно збудовано та повідомлено про необхідність визнання права власності на зазначений об'єкт в судовому порядку.
Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України зазначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Частиною 2 ст. 376 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. З позовної заяви вбачається наявність факту самочинного будівництва, про це прямо зазначає позивач. Окрім того, згідно з технічним паспортом КП «Харківське МБТІ»об'єкт збудований самочинно, свідченням того є належний відтиск штампу.
Колегія суддів, проаналізувавши статтю 376 ЦК України, вважає за необхідне зазначити, що умовами узаконення самочинно побудованих об'єктів є наступні: відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки; відсутність заперечень з боку власника земельної ділянки; відсутність порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.
Колегія суддів підтримує висновок місцевого суду про неправомірність посилання позивача на акт постійного користування земельною ділянкою, як на один з необхідних складових для визнання права власності на самочинно збудований об'єкт, оскільки з вказаного акту вбачається, що земельна ділянка надана позивачу в користування для експлуатації і обслуговування проміжного газорегулювального пункту, однак, не для розміщення побутових приміщень для обслуговуючого персоналу.
В матеріалах справи відсутні докази відведення вказаної земельної ділянки за адресою вул. Командарма Корка у м. Харкові під самочинно збудований об'єкт.
Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень, зокрема міських рад на території міст, належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, а також надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності. А, отже, земельна ділянка по вул. Командарма Корка в м. Харкові, яка надана позивачу в постійне користування та на якій позивач самовільно побудував приміщення для обслуговуючого персоналу, знаходиться у комунальній власності.
Питання, пов'язані з самочинним будівництвом на території міста Харкова щодо визначення можливості збереження самочинного будівництва, надання земельних ділянок під самочинно збудовані об'єкти та будівництво яких розпочато самостійно здійснюється відповідно до "Порядку вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом", затвердженого рішенням ХL сесії Харківської міської ради IV скликання від 28.09.2005р. № 188/05 (далі - Порядок).
Згідно цього Порядку, у випадку самочинного будівництва забудовник, повинен надати в Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради документи, які підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою (зазначені у п. 2.3 Порядку), для підготовки управлінням містобудування та архітектури висновку передбаченого п. 2.5 Порядку, та внесення цього питання на розгляд постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва. Після прийняття комісією рішення, передбаченого підпунктом “а” п. 2.7 Порядку, забудовник повинен в установленому порядку отримати рішення сесії міської ради про надання дозволу на збереження самовільно збудованого об'єкту та в установленому порядку оформити право власності на об'єкт.
Проте, в порушення приписів Порядку та ст. 376 ЦК України, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували звернення позивача до відповідача з питанням збереження самочинного будівництва та, відповідно, отримання такої згоди.
Тобто, позивачем не надано належних доказів того, що його право власності заперечується або не визнається відповідачем.
Судова колегія вважає висновок господарського суду відносно відмови в задоволенні позову правомірним і погоджується з ним, враховуючи те, що позивачем не надано суду доказів підтвердження підстав для визнання за ним права власності, не додержано вимог, передбачених чинним законодавством, не вбачається порушень прав і охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача.
За таких обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 28 квітня 2009 року у справі №61/60-09 є обґрунтованим і прийнятим у відповідності до діючого законодавства, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Харківської області винесене у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Постановила:
Апеляційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз»на рішення господарського суду Харківської області від 28 квітня 2009 року у справі №61/60-09 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 28 квітня 2009 року у справі №61/60-09 залишити без змін.
Головуючий суддя Івакіна В.О.
Суддя Білоконь Н.Д.
Суддя Ільїн О.В.