Постанова від 23.10.2014 по справі 810/1208/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року № 810/1208/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Київської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Первомайської ОДПІ Миколаївської області ДПС, яку реорганізовано у Первомайську ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області, в якому просить стягнути з ТОВ «Агрофірма Корнацьких» податковий борг у сумі 42 309 421,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем протиправно не сплачено у добровільному порядку вказану суму податкового боргу.

Прокурор, належно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, до судового засідання, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотання про розгляд справи за його відсутності.

На підставі ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ТОВ «Агрофірма Корнацьких» є юридичною особою, ідентифікаційний код 31929340, як платник податків та інших обов'язкових зборів (платежів) знаходиться на обліку в Первомайській ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області.

На підставі постанови про проведення перевірки слідчого OBС СВ ПМ ДПА у Миколаївській області від 19.01.2012 Первомайською ОДПІ проведено документальну виїзну перевірку ТОВ «Агрофірма Корнацьких» з питань правомірності застосування сільськогосподарським підприємством спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та перебування платником фіксованого сільськогосподарського податку за період з 01.01.2009 по 31.12.2011.

За наслідками перевірки складено Акт від 26.04.2012 № 36/22/31929340, згідно висновків встановлено, що ТОВ «Агрофірма Корнацьких» допущено порушення, зокрема, п.п.7.2.1 п.7.2, пп. 7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7, п. 8-1.1, п. 8-1.2, п.8-1.6 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.10 ст. 201, п. 209.1, п. 209.2, п. 209.6 ст. 209 ПК України, в результаті чого підприємством занижено зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у сумі 435 625 91,00 грн.

З посиланням на ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» заступник прокурора Київської області звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Агрофірма Корнацьких» заборгованості перед бюджетом на загальну суму 42 309 421,00 грн.

Порядок визначення сум податкових та грошових зобов'язань врегульований ст. 54 ПК України.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання та пені, яку зазначає в податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому орган.

Вичерпний перелік випадків, коли суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків визначає сам контролюючий орган, встановлені ст. 54.3 ПК України.

Так, згідно з п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Зі змісту п. 55.1 ст. 55 ПК України слідує, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Отже, рішення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом, оформлюється виключно податковим повідомленням-рішенням, яке, у свою чергу, може бути оскаржено в адміністративному та/або судовому порядку, і до закінчення процедури його оскарження сума податкового боргу вважається неузгодженою.

У той же час, прокурором та позивачем не надано суду будь-яких доказів прийняття у встановленому законом порядку податкового повідомлення-рішення про визначення ТОВ «Агрофірма Корнацьких» податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість у сумі 42 309 421,00 грн., та узгодження даного боргу.

Стосовно доводів прокурора на обґрунтування позовних вимог щодо пред'явлення ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, суд зазначає наступне.

У провадженні СУ ГУ МВС України в Київській області перебувала кримінальна справа № 27-2087 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України, яка була направлена до Києво-Святошинського районного суду Київської області (справа № 27-2087).

За наслідками розгляду клопотання прокурора Київської області ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013, провадження у даній адміністративні справі було зупинено до прийняття остаточного рішення та набрання ним законної сили у кримінальній справі № 27-2087.

Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.04.2013, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 05.09.2013, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України.

Також вказаним вироком ОСОБА_1 виправдано за ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме - умисному ухиленні від сплати податків, що входять у систему оподаткування, у зв'язку з відсутністю у її діях складу вказаних злочинів.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.06.2014 вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.04.2013 та ухвалу апеляційного суду Київської області від 05.09.2013 щодо ОСОБА_1 в частині засудження її за ч. 4 ст. 191 КК України та ч. 2 ст. 366 КК України скасовано, провадження у кримінальній справі закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України (у редакції 1960 року) у зв'язку з відсутністю у її діях складів злочинів.

Крім того, зі змісту мотивувальної частини ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.06.2014 слідує, що в частині виправдання ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України судові рішення особами, які подали касаційні скарги, не оскаржувались.

Згідно ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Щодо посилань прокурора на обґрунтування позовних вимог на висновок судово-економічної експертизи від 13.08.2012 № 104, згідно якого, обставини викладені в Акті від 26.04.2012 № 36/22/31929340, свідчать про заниження відповідачем зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 42 309 421,00 грн., суд зазначає, що вони є необґрунтованими, оскільки жодним чином не підтверджують визначення та узгодження у встановленому законом порядку суми податкового боргу платника податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 97 КАС суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки відповідач не звертався до суду з клопотанням про відшкодування судових витрат, такі витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 69, 70, 71, 94, 97, 122, 128, 158-163, 167, 257 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Попередній документ
42220987
Наступний документ
42220989
Інформація про рішення:
№ рішення: 42220988
№ справи: 810/1208/13-а
Дата рішення: 23.10.2014
Дата публікації: 13.01.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: