04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"29" грудня 2014 р. Справа№ 911/4942/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів: Калатай Н.Ф.
Рябухи В.І.
за участю представників сторін:
від позивача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідачів: 1. Земницький Д.П. - представник, дов. № 6 від 18.07.2014;
Степаненко О.М. - представник, дов. № 11 від 26.11.2014;
2. не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ренесанс"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.11.2014
винесену за результатом розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"
про вжиття заходів забезпечення позову
у справі № 911/4942/14 (суддя Кошик А.Ю.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа Банк"
до Приватного акціонерного товариства "Ренесанс",
Державного реєстратора Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції
про визнання недійсним рішення загальних зборів
На підставі ст.ст. 69, 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 продовжено строк розгляду апеляційної скарги у справі № 911/4942/14; розгляд справи № 911/4942/14 відкладено на 29.12.2014.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.11.2014 у справі № 911/4942/14 заяву про вжиття заходів забезпечення позову задоволено повністю, на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України; з метою забезпечення позову, заборонено ліквідаційній комісії та загальним зборам Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" вчиняти дії щодо затвердження та прийняття проміжного ліквідаційного балансу Приватного акціонерного товариства "Ренесанс"; заборонено Державному реєстратору Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції проводити державну реєстрацію припинення юридичної особи Приватного акціонерного товариства "Ренесанс"; заборонено Державному реєстратору Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції приймати документи для вчинення реєстраційних дій щодо припинення Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" та вносити відповідні записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
Ухвала мотивована тим, що оскільки, у справі № 911/4942/14 оскаржується рішення першого відповідача про припинення підприємства і як наслідок, скасування запису про введення процедури ліквідації підприємства, в разі задоволення позову відпадуть підстави для запровадження процедури ліквідації; завершення процедури ліквідації підприємства першого відповідача та реєстрація припинення першого відповідача унеможливить стягнення кредитної заборгованості та виконання судового рішення, оскільки відповідач буде відсутній і не буде до кого подавати позов для відновлення порушеного права позивача; суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими, на період вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки всупереч висновкам суду в разі задоволення позову.
В апеляційній скарзі перший відповідач просить ухвалу Господарського суду Київської області від 20.11.2014 у справі № 910/4942/14 скасувати з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник зазначає, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви; позивач в заяві про вжиття заходів забезпечення позову не зазначає жодних фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову, не подає доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову та не зазначає, які дії першого відповідача спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Скаржник вказує на те, що посилання в оскаржуваній ухвалі на підстави для забезпечення позову з вимогами майнового характеру, є необґрунтованими, оскільки, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали та позовної заяви, вимоги є виключно немайновими.
На думку скаржника, судом порушено ст.ст. 33, 36, 66, 67 ГПК України.
Як вказує скаржник, статтею 67 ГПК України визначено, що заборона вчиняти дії може стосуватись відповідача або інших осіб, проте, оскаржуваною ухвалою заборонено вчиняти дії ліквідаційній комісії та загальним зборам першого відповідача.
Окрім зазначеного, скаржник стверджує про винесення оскаржуваної ухвали з порушенням приписів ч. 4 ст. 67 ГПК України.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників першого відповідача, колегія суддів встановила наступне.
Позивач подав до Господарського суду Київської області позовну заяву про визнання недійсним рішення єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" від 09.09.2014 про припинення емітента в результаті його ліквідації; скасування рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції від 15.09.2014 про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи Приватного акціонерного товариства "Ренесанс".
Як вбачається із позовної заяви, позовні вимоги мотивовані тим, що прийняте засновником першого відповідача рішення про ліквідацію товариства є фактично корпоративною реструктуризацією та свідчить про негативні зміни у характері діяльності (бізнесу) першого відповідача, а оскільки позивач своєї згоди на такі зміни не надавав, то прийняте засновником рішення про ліквідацію першого відповідача порушує умови кредитного договору; таким чином, рішення єдиного акціонера першого відповідача від 09.09.2014 про припинення першого відповідача в результаті його ліквідації є незаконним та підлягає визнанню недійсним.
Позивачем до суду першої інстанції подано заяву про забезпечення позову від 17.11.2014, у якій позивач просив у порядку забезпечення позову винести ухвалу, якою заборонити ліквідаційній комісії та загальним зборам ПрАТ "Ренесанс" вчиняти дії щодо затвердження та прийняття проміжного ліквідаційного балансу ПрАТ "Ренесанс"; заборонити державному реєстратору Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції проводити державну реєстрацію припинення юридичної особи ПрАТ "Ренесанс"; заборонити державному реєстратору Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції приймати документи для вчинення реєстраційних дій щодо припинення ПрАТ "Ренесанс" та вносити відповідні записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
У заяві позивачем наведено такі підстави забезпечення позову, як ухиляння ліквідаційної комісії від отримання вимоги позивача; існування можливості затвердження та прийняття проміжного ліквідаційного балансу першого відповідача і, як наслідок, в подальшому, безперешкодна реєстрація припинення юридичної особи відповідача; порушення провадження у справі про банкрутство першого відповідача має наслідком введення мораторію та задоволення вимог кредиторів лише в межах процедури банкрутства, в порядку черговості, що порушує право позивача на дострокове стягнення заборгованості з першого відповідача.
Згідно із ст. 65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову; забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Однак, в оскаржуваній ухвалі заборонено вчиняти дії ліквідаційній комісії та загальним зборам першого відповідача, хоча ані ліквідаційна комісія, ані загальні збори не можуть бути учасником судового процесу й виступати в ньому від власного імені.
Ліквідаційна комісія не має статусу ні юридичної, ні фізичної особи, ані державного чи іншого органу, а тому не може бути стороною (і взагалі учасником) судового процесу й виступати в ньому від власного імені; за приписом частини третьої статті 105 Цивільного кодексу України з моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи, і названа комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється; юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п'ята статті 111 названого Кодексу) (п. 2 листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права").
Згідно із ст. 67 ГПК України не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.
У п.п. 1, 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" із змінами і доповненнями, зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу; адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається; оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії; обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Як вбачається із позовної заяви позивача, вимогою останнього є, зокрема, визнати недійсним рішення єдиного акціонера першого відповідача про припинення емітента в результаті його ліквідації, а в оскаржуваній ухвалі вказано про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо затвердження та прийняття проміжного ліквідаційного балансу першого відповідача.
Отже, такий вид забезпечення позову не є співвідносним із заявленими позивачем вимогами та не є адекватним.
Статтею 67 ГПК України встановлено, що види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.
У заяві про забезпечення позову не наведено обставин, які свідчать про імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Здійснення процедури банкрутства само по собі, за умови дотримання норм чинного законодавства та охоронюваних законом інтересів, не може бути порушенням прав заявника, так само як і інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Разом із тим, вжиття заходів по зупиненню діяльності ліквідаційної комісії порушить права та охоронювані законом інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу, проте, є кредиторами першого відповідача.
Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що невжиття заходів забезпечення позову, вказаних у поданій позивачем заяві, унеможливить стягнення кредиторської заборгованості, оскільки, по-перше, заходи забезпечення судом першої інстанції вжиті щодо позову, за яким кредиторська заборгованість не стягується, а статтею 67 ГПК України не передбачено забезпечення іншого позову; по-друге, чинним законодавством передбачено порядок погашення кредиторської заборгованості, у тому числі й за умови проведення процедури, наслідком якої є ліквідація юридичної особи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального законодавства та за невідповідності висновків, викладених в ухвалі, обставинам справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 20.11.2014 у справі № 911/4942/14 скасувати повністю, в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; ідентифікаційний код 23494714) на користь Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Рокосовського, 2; ідентифікаційний код 32556425) 609,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
4. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 20.11.2014 у справі № 911/4942/14 повернути до Господарського суду Київської області.
Повний текст постанови складено 06.01.2015.
Головуючий суддя Л.М. Ропій
Судді Н.Ф. Калатай
В.І. Рябуха