Постанова від 22.12.2014 по справі 910/5865/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2014 р. Справа№ 910/5865/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Ткаченка Б.О.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача -Бородкін Д.І.,

від відповідача -Платова Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Інститут розвитку передових технологій»

на ухвалу господарського суду міста Києва від 29.10.2014

у справі №910/5865/14

за позовом приватного акціонерного товариства «Інститут розвитку передових технологій», м. Київ

до ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, м. Київ

про розірвання договору, стягнення заборгованості 2 269 982грн.67коп. та усунення перешкод у користуванні майном

та за зустрічним позовом Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, м. Київ

до приватного акціонерного товариства «Інститут розвитку передових технологій», м. Київ

про визнання права оренди нежилого приміщення

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2014 (головуючий суддя -Цюкало Ю.В., судді: Босий В.П., Літвінова М.Є.) призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта. Суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи щодо визначення ринкової вартості приміщення, яке знаходиться на четвертому поверсі нежилого будинку - офісного центру, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81 літера "А", загальною площею 1007,14 кв.м., яке є об'єктом Договору оренди нежилого приміщення від 27 червня 2013 року № 09-13, з метою визначення ціни та стягнення заборгованості за оренду за предметом первісного позову.

Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив її скасувати. Позивач зазначив, що призначена у справі експертиза не спрямована на встановлення обставин справи та не стосується предмету спору, оскільки спір стосується не визначення ринкової вартості майна, а стягнення встановленої і погодженої сторонами суми орендної плати, пені, 3 % річних, інфляційних втрат, усунення перешкод у користуванні майном (первісний позов) та визнання права оренди на нерухоме майно (зустрічний позов).

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Так, в пункті 19. постанови № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 11113 Господарського процесуального кодексу не може бути розглянута господарським судом. У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (пункт 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України). Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Колегія суддів вважає, що при розгляді апеляційної скарги на ухвалу суду про призначення у справі будівельно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі, дослідженню підлягає факт обґрунтованості підстав такого зупинення.

Так, предметом даного судового спору є вимога позивача про розірвання договору оренди нежилого приміщення від 27 червня 2013 року № 09-13, стягнення заборгованості 2 269 982грн.67коп. з орендної плати та усунення перешкод у користуванні майном (первісний позов). Також вимога про визнання права оренди нежилого приміщення (зустрічний позов).

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем за первісним позовом було заявлено клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи для визначення вартості об'єкта оренди, яка б мала стати підставою формування орендної плати, про що останнім зазначено в обґрунтування викладеного відповідного клопотання.

Пунктом 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою зокрема, у випадку, призначення господарським судом судової експертизи.

Зупиняючи провадження у даній справі на підставі вказаної статті, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставлено питання:

- Яка ринкова вартість приміщення, яке знаходиться на четвертому поверсі нежилого будинку - офісного центру, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81 літера "А", загальною площею 1007,14 кв.м., яке є об'єктом Договору оренди нежилого приміщення від 27 червня 2013 року №09-13?

Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 Господарського процесуального кодексу експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Оскаржувана в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції наведеному не відповідає.

Фактично, виходячи із змісту оскаржуваної ухвали, суд дійшов висновку про призначення судової будівельно-технічної експертизи без зазначення підстав та мотивів необхідності її призначення.

Аналізуючи матеріали справи, суд апеляційної інстанції враховує те, що висновок призначеної у справі будівельно-технічної експертизи не має значення для вирішення спору по суті, оскільки не стосується предмета доказування як у первісному позові так і у зустрічному. Проведення експертизи з визначення вартості майна не може стосуватись стягнення вже погоджених і визначених сум заборгованості з орендної плати, визнання права оренди на нерухоме майно. Висновок призначеної експертизи не впливає в даному випадку на можливість суду надати належну оцінку всім обставинам справи у їх сукупності для прийняття рішення по суті спору.

Таким чином, у місцевого господарського суду не було підстав для застосування до спірних правовідносин інституту зупинення провадження у справі.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку (пункт 12. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 23.07.2014 у справі №910/11569/13.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що ухвалою господарського суду міста Києва у справі № 910/5865/14 від 29.10.2014 порушені процесуальні права позивача, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню.

В силу вимог ч. 7 ст. 106 господарського процесуального кодексу України справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст. ст. 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду міста Києва від 29.10.2014 у справі №910/5865/14 скасувати.

2. Справу № 910/5865/14 передати на розгляд до господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено: 05.01.2015

Головуючий суддя О.Ф. Синиця

Судді Б.О. Ткаченко

Е.О. Шевченко

Попередній документ
42220972
Наступний документ
42220974
Інформація про рішення:
№ рішення: 42220973
№ справи: 910/5865/14
Дата рішення: 22.12.2014
Дата публікації: 13.01.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини