ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"26" грудня 2014 р. Справа № 809/3697/14
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Тимощука О.Л.
при секретарі Візінському М.В.
за участю:
позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача - Собчук Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
до відповідача: Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції
про визнання протиправним та скасування висновків від 22 липня 2014 року, від 29 липня 2014 року та зобов'язання до вчинення дій.,-
ОСОБА_1, ОСОБА_2 (надалі, також - позивачі) звернулися в суд з адміністративним позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції (надалі, також - відповідач) про визнання протиправними та скасування висновків від 22 липня 2014 року, від 29 липня 2014 року в частині відмови у внесенні виправлення в актових записах про народження №7 від 01.03.1955 року та №8 від 18.05.1959 року, в графі національність матері з «українка» на «полька» та в актовому записі про шлюб №22 від 26.12.1978 року в графі національність нареченої з «українка» на «полька» та зобов'язання відповідача внести відповідні виправлення в актових записах.
Позовні вимоги мотивовані тим, що мати позивачів - ОСОБА_4 (до одруження - ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1 від народження за національністю була полькою, тому, що її батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за походженням були поляками, яких примусово переселили в Україну. Не дивлячись на своє польське походження мати позивачів була зареєстрована в актах цивільного стану в графі «національність» як «українка». Відтак, з метою відновлення свого польського походження, позивачі звернулися до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції із заявами про внесення виправлень до актових записів про народження та актового запису про шлюб матері в графі «національність» з «українка» на «полька», проте згідно з висновками відповідача від 22 липня 2014 року та від 29 липня 2014 року у внесенні виправлень відмовлено у зв'язку із відсутністю підстав. Вважають такі висновки протиправними та такими, що підлягають скасуванню в частині відмови у внесенні виправлень та просять суд зобов'язати відповідача внести відповідні виправлення в актових записах.
Позивачі в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, додатково зазначили, що той факт, що їхня мати за походженням була полькою, знала польську мову та дотримувалася польських традицій можуть підтвердити свідки, які знали її з дитячих років. Просили позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, в своїх усних запереченнях просила суд звернути увагу на відсутність будь-яких офіційних даних, які б могли слугувати належними доказами (архівних даних тощо) та підтверджували б національність батьків матері позивачів на підставі яких можливі виправлення в актових записах в графі «національність». За наведених підстав просила в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши адміністративну справу, заслухавши пояснення позивачів та представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 звернулася до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції із заявою про внесення змін до актового запису про її народження №7 від 01.03.1955 р., складеного виконавчим комітетом Новоскоморохівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області, зокрема, виправити національність матері з українка на полька, а також до актового запису про шлюб батьків №22 від 26.12.1978 р., складеного виконавчим комітетом Новоскоморохівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області на ОСОБА_7 та ОСОБА_4, а саме: виправити національність нареченої з українка на полька.
В процесі розгляду заяви відповідачем встановлено, зокрема, що в актовому записі про народження матері №9 від 20.01.1929 р., складеного по с. Боків Підгаєцького району Тернопільської області на ОСОБА_4, національність батьків не вказана, дана графа відсутня. Даний актовий запис з метричної книги.
За результатами встановлених даних відповідачем складено висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану від 22.07.2014 року, згідно з яким ОСОБА_1 відмовлено у частині внесення виправлення в актовому записі про народження №7 від 01.03.1955 р., складеного виконавчим комітетом Новоскоморохівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області на ОСОБА_1, національність матері українка на полька та в актовому записі про шлюб №22 від 26.12.1978 р., складеного виконавчим комітетом Новоскоморохівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області на ОСОБА_7 та ОСОБА_4, національність нареченої з українка на полька, у зв'язку із відсутністю підстав (в актовому записі про народження матері (нареченої) національність батьків не зазначено).
ОСОБА_2 звернувся до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції із заявою про внесення змін до актового запису про його народження №8 від 18.05.1959 р., складеного виконавчим комітетом Новоскоморохівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області на ОСОБА_2, зокрема, виправити національність матері з українка на полька.
Згідно із висновком про внесення змін до актового запису цивільного стану від 29.07.2014 року ОСОБА_2 відмовлено в частині внесення виправлення в актовому записі про народження №8 від 18.05.1959 р., складеного виконавчим комітетом Новоскоморохівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області на ОСОБА_2, національність матері українка на полька у зв'язку із відсутністю підстав (в актовому записі про народження матері національність батьків не зазначено, в актовому записі про шлюб батьків записано національність нареченої українка).
Не погоджуючись з рішеннями суб'єкта владних повноважень, позивачі звернулися до суду з метою захисту своїх порушених прав.
У відповідності до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відносини, пов'язані з діяльністю органів державної реєстрації актів цивільного стану проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням регулюються Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» за № 2398-VI від 01.07.2010 року.
Згідно з частиною 5 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.
Так, наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року за №96/5 затверджено «Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання» (надалі - Правила).
У відповідності до пункту 1.1 розділу І Правил, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Приписами пункту 1.5 розділу І Правил встановлено, що заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами. Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, звіряє відомості, зазначені заявником у заяві, з паспортом або паспортним документом.
Відповідно до пункту 1.7 розділу І Правил, зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Положеннями пункту 2.12 розділу ІІ Правил визначено, що на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.
Судом встановлено, що мати позивачів - ОСОБА_4, про внесення виправлень в актових записах щодо якої в графі «національність», позивачі й звернулися до суду, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 22.07.1999 року (а.с.23).
У оскаржуваних висновках, причиною відмови у внесенні виправлень в актові записи стали відсутність в актових записах про народження матері даних щодо національності батьків (зворотна сторона а.с.32,33).
В свою чергу на підтвердження факту належності до національності "полька" ОСОБА_4 (надалі також - ОСОБА_4.), позивачами надано суду заяви сусідів останньої, а саме ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_4 за національністю була полькою, за віросповіданням була католичкою (а.с.25,27). Також, надано освідчення про те, що ОСОБА_13, син ОСОБА_14 і ОСОБА_12, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, ПЕСЕЛ НОМЕР_2, НОМЕР_1, народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року у місцевості Підшумлянці, заявляє, що ОСОБА_4, дівоче прізвище ОСОБА_4, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року в Дитятині, була полькою та дружиною його брата ОСОБА_16 (а.с.28,29).
Наданий суду Витяг з римо-католицької книги реєстрації хрещень в ОСОБА_17 ОСОБА_4 даних щодо національності матері позивачів не містить, а вказує тільки про латинський обряд хрещення (а.с.30,31). Допитані в якості свідків: ОСОБА_18 1950 року народження та ОСОБА_19 1956 року народження, підтвердили, що ОСОБА_4 за національністю була полькою.
З огляду на вищенаведені та досліджені в судовому засіданні докази, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування, тобто які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставини, що мають значення для вирішення справи.
Водночас за змістом частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України певні обставини у справі повинні бути підтверджені визначеними засобами доказування.
В спірному випадку, встановлення факту, яке має юридичне значення, зокрема, про неповноту (відсутність) записів в актах цивільного стану щодо національності батьків матері позивачів можливо вирішувати виключно в порядку цивільного судочинства (стаття 256 ЦПК України).
Відтак, подані позивачами, як докази пояснення осіб, які були знайомі з ОСОБА_4 та витяг з книги хрещення останньої не є достатніми, оскільки в сукупності не встановлюють факту приналежності ОСОБА_4 до національності «полька», а тільки можуть слугувати додатковим підтвердженням даного факту. Жодного доказу, у вигляді офіційного документа Республіки Польща, рішення суду тощо, які би встановлювали вказану обставину, а саме приналежність ОСОБА_4 до національності «полька» суду не надано.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наведених обставин та вказаних правових норм в суду відсутні законні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних висновків та зобов'язання Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області вносити виправлення в актових записах про народження №7 від 01.03.1955 року та №8 від 18.05.1959 року, в графі національність матері з «українка» на «полька» та в актовому записі про шлюб №22 від 26.12.1978 року в графі національність нареченої з «українка» на «полька», а тому в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.
Постанова складена в повному обсязі 31.12.2014 року.