ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
23 грудня 2014 року № 813/7017/14
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,
з участю представників: позивача Микитишина А.В., відповідача Холявки І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів України у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» (далі - ТОВ «Нафтогазрембуд-1») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Франківському районі), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 01.10.2014 року № 0000842201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 699 240 грн, в тому числі 559 392 грн - за основним платежем та 139 848 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями та від 01.10.2014 року № 0000852201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 943 249,5 грн, в тому числі 628 833 грн за основним платежем та 314 416,5 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями. В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 05.09.2014 р. № 1541/13-05-22-01/337504801, про неправомірність заниження податку на прибуток та податку на додану вартість на підставі висновків щодо відсутності реального виконання Договору про спільну діяльність від 25.04.2003 року №147, укладеного ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», Корпорацією «Укрнерудпром» та ТОВ «Нафтогазрембуд-1», уповноваженою особою якого є ТОВ «Нафтогазрембуд-1» (далі - Спільна діяльність) з виконання робіт по геохімічній зйомці з метою виявлення перспективних ділянок для закладення розвідувальних свердловин на Тинівській ліцензійній ділянці із контрагентом (генеральним підрядником) ТОВ «ГК «ДДМ». Зазначає, що на підтвердження надання ТОВ «ГК «ДДМ» Спільній діяльності послуг (робіт) за договором, належним чином оформлено податкові накладні, акти прийому-передачі робіт та платіжні доручення, які були надані службовим особам ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області до перевірки. Вважає неправомірним посилання податкового органу при складенні акту перевірки від 05.09.2014 р. № 1541/13-05-22-01/337504801 на висновки акту ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГК «ДДМ» (код ЄДРПОУ 38346178) від 03.03.2014р. № 667/26-55-22-08/38346178, оскільки порушення, допущені одним платником податків і відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім цього, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 р. по справі № 826/4955/14 визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «ГК «ДДМ», за результатами якої складено акт № 667/26-55-22-08/38346178 від 03.03.2014 р., та визнано протиправними дії щодо внесення на підставі цього акту коригувань до автоматизованої інформаційної системи «Податковий облік», а саме: до підсистем «Аналітична система». Вважає дії товариства законними, а дії відповідача такими, що суперечать нормам чинного законодавства і є протиправними. Оскільки підприємство не порушувало вимог Податкового кодексу України, оскаржені податкові повідомлення - рішення підлягають визнанню протиправними і скасуванню.
Представник позивача Микитишин А.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача Холявка І.Я. в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні. Пояснив, що ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено документальну позапланову виїзну перевірку Договору про спільну діяльність від 25.04.2003 року №147, укладеного ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», Корпорацією «Укрнерудпром» та ТОВ «Нафтогазрембуд-1», уповноваженою особою якого є ТОВ «Нафтогазрембуд-1», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ГК «ДДМ» за період діяльності з 01.01.2011 року по 23.06.2014 року, за результатами якої складено акт від 05.09.14 № 1541/13-05-22-01/337504801 та прийнято податкові повідомлення рішення від 01.10.2014 року № 0000842201 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток на загальну суму 699240 грн та № 0000852201 про донарахування підприємству податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 943249,5 грн. В процесі перевірки використано акт перевірки ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГК «ДДМ» (код ЄДРПОУ 38346178) від 03.03.2014р. № 667/26-55-22-08/38346178. Цим актом встановлено, що контрагентом позивача не підтверджено реальність часу здійснення операцій, наявність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, транспортних засобів), які необхідні для виконання робіт з геохімічної зйомки з метою виявлення перспективних ділянок для закладення розвідувальних свердловин на Тинівській ліцензійній ділянці. Тому зроблено висновок про те, що господарські операції позивача із контрагентом ТОВ «ГК «ДДМ» не носять реального характеру та є такими, що не дають Спільній діяльності права формувати податковий кредит та відносити до витрат кошти по взаєморозрахунках з цим контрагентом. Вважає оскаржені податкові повідомлення-рішення від 01.10.2014 року № 0000842201 та № 0000852201 законними. Просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
На підставі Договору про спільну діяльність №147 від 25.04.2003 р. (т. 1, а.с. 12-22) та Додаткової угоди №01/11 від 30.11.2011р. до Договору №147 про спільну діяльність від 25.04.20013р. (т. 1, а.с. 23-36) ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», Корпорація «Укрнерудпром» та ТОВ «Нафтогазрембуд-1» (далі - Спільна діяльність) здійснюють фінансово-господарську діяльність без створення юридичної особи, де ТОВ «Нафтогазрембуд-1» є оператором за даним договором.
Відповідно до визначення основних термінів Договору про спільну діяльність №147 від 25.04.2003 р., викладеного у новій редакції від 30.11.2011р., оператор - один із учасників, уповноважений діяти від імені учасників на підставі цього договору, займатися веденням спільних справ від імені учасників, зокрема укладає угоди, розпоряджається коштами на окремому рахунку, веде бухгалтерський та податковий облік та складає звітність спільної діяльності, сплачує податки, збори (обов'язкові платежі), передбачені чинним законодавством.
Відповідно до пп. 3.5.1. п. 3.5. статті 3 Договору оператор має право представляти інтереси учасників у взаємовідносинах з органами державної влади та управління, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, в судових органах, з питань, що стосуються спільної діяльності, в порядку визначеному даним Договором.
Спільна діяльність зареєстрована за ТРДАУ під № 337504801 та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Франківському районі м. Львова з 09.07.2003 року за № 000146.
Спільна діяльність є платником ПДВ відповідно до виданого ДПІ у Франківському районі м. Львові Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17970548 від 02.09.2009 року.
ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено документальну позапланову виїзну перевірку Спільної діяльності ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», Корпорація «Укрнерудпром» та ТзОВ «Нафтогазрембуд-1» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ГК «ДДМ» за період діяльності з 01.01.2011 року по 23.06.2014 року.
Результати перевірки оформлено актом від 05.09.14 № 1541/13-05-22-01/337504801, яким встановлено такі порушення:
- п.138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2013 рік в сумі 559 392,00 грн;
- п.198.3 ст.198 Податкового кодексу, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 628 833,00 грн, в т.ч. за квітень 2013 р. у сумі 228 333,00 грн, за травень 2013 р. у сумі 224 000,00 грн та червень 2013 р. у сумі 176 500,00 грн.
На підставі вказаного акту ДПІ у Франківському районі 01.10.2014 року прийнято два податкових повідомлення - рішення:
- № 0000842201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 699240,0 грн, у т.ч.: 559392,0 грн - за основним платежем та 139848,0 - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- № 0000852201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 943249,5 грн, у т. ч.: 628833,00 грн - за основним платежем та 314416,5 - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Позивач податкові повідомлення - рішення від 01.10.2014 року № 0000842201 та № 0000852201 в адміністративному порядку не оскаржував.
Підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про неправомірність включення до складу податкового кредиту та віднесення до витрат коштів по господарських взаємовідносинах з ТОВ «ГК «ДДМ».
До таких висновків контролюючий орган прийшов на підставі представлених до перевірки первинних документів, зазначивши, що їхня кількість є недостатньою для належного підтвердження фактичного виконання робіт між позивачем та ТОВ «ГК «ДДМ». Крім цього, висновки податкового органу в акті від 05.09.2014 р. № 1541/13-05-22-01/337504801 ґрунтувались на висновках акту ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГК «ДДМ» (код ЄДРПОУ 38346178) від 03.03.2014р. № 667/26-55-22-08/38346178.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 року у справі №826/4955/14 позов ТОВ «ГК «ДДМ» до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві задоволено частково та визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «ГК «ДДМ», за результатами якої складено акт № 667/26-55-22-08/38346178 від 03.03.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГК «ДДМ», визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо внесення на підставі акту № 667/26-55-22-08/38346178 від 03.03.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГК «ДДМ» коригувань до автоматизованої інформаційної системи «Податковий облік», а саме: до підсистем «Аналітична система», а також зобов'язано ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий облік», зокрема, у підсистемі «Аналітична система», показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які були відкориговані на підставі акту № 667/26-55-22-08/38346178 від 03.03.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГК «ДДМ». (т. 1, а.с. 85-91).
Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).
Склад витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та порядок їх визнання регулюється статтею 138 Податкового кодексу, а витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку - статтею 139.
Згідно пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Згідно підпункту 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу.
Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Отже, вказана норма Податкового кодексу пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.
Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно підпункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов'язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим же підпунктом.
Згідно підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).
Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 08.09.09 року по справі за позовом ВАТ «Київхімволокно» до ДПІ у Деснянському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:
неможливість фактичного здійснення суб'єктом господарювання господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних, для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг;
виявлення ведення обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібно здійснення й облік інших господарських операцій;
здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному суб'єктом господарювання у документах обліку;
відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності в разі відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.
Даючи оцінку взаємовідносинам Спільної діяльності та ТОВ «ГК «ДДМ», суд виходив із наступного.
Згідно пункту 1.1. Договору про спільну діяльність №147 від 25.04.2003 р., викладеного у новій редакції від 30.11.2011р. (т.1 а.с.25), предметом цього договору, зокрема, є спільна діяльність учасників … з метою забезпечення власником спеціального дозволу геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки та/або промислової розробки ділянки надр на Тинівському родовищі в межах програми робіт спільної діяльності.
На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «ГК «ДДМ» ТОВ «Нафтогазрембуд-1» представив:
- договір підряду № 020413 від 02.04.2013 року, укладений між Спільною діяльністю ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», Корпорація «Укрнерудпром» та ТОВ «Нафтогазрембуд-1» з ТОВ «ГК «ДДМ», на загальну суму 3 773 000 грн, в т.ч. ПДВ - 628 833,33 грн, предметом якого є на виконання робіт з геохімічної зйомки з метою виявлення перспективних ділянок для заложення розвідувальних свердловин на Тинівській ліцензійній ділянці (т. 1, а.с. 66-67);
- протокол погодження ціни на проведення геохімічної зйомки з метою виявлення перспективних ділянок для заложення розвідувальних свердловин на Тинівській ліцензійній ділянці (т. 1, а.с. 68);
- акт № ОУ-0430/04 від 30.04.2013 року про прийом - передачу виконаних робіт (т.1, а.с. 69);
- акт № ОУ-0531/02 від 31.05.2013 року про прийом - передачу виконаних робіт (т.1, а.с. 70);
- акт № ОУ-0627/02 від 27.06.2013 року про прийом - передачу виконаних робіт (т.1, а.с. 71);
- податкову накладну № 11 від 30.04.2013 року на загальну суму 1 370 000 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 228 333,33 грн (т. 1, а.с. 72);
- податкову накладну № 26 від 31.05.2013 року на загальну суму 1 344 000 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 224 000 грн (т. 1, а.с. 73);
- податкову накладну № 27 від 27.06.2013 року на загальну суму 1 059 000 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 176 500 грн (т. 1, а.с. 74).
Позивачем до матеріалів справи долучено копію спеціального дозволу на користування надрами, виданого Державною службою геології та надр України 14.05.2002 року (т.1, а.с.123).
Дозвіл виданий на передбачений статтею 14 Кодексу України про надра такий вид користування як геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, з метою пошуку та розвідки покладів газу у сарматських, баденських і карпатсько-юрських відкладах, у т.ч. дослідно-промислова розробка, геолого-економічна оцінка запасів родовища ДКЗ України з метою передачі його у промислову розробку.
На підтвердження виконаних робіт за договором підряду № 020413 від 02.04.2013 року, ТОВ «ГК «ДДМ» надано звіти:
- по темі «Геохімічна зйомка з метою виявлення перспективних ділянок для заложення розвідувальних свердловин на Тинівській ліцензійній ділянці» том 1 (т. 1, а.с. 131-212);
- по темі «Геохімічна зйомка з метою виявлення перспективних ділянок для заложення розвідувальних свердловин на Тинівській ліцензійній ділянці» том 2 (т. 2, а.с. 1-94).
Вивчення вказаних звітів дає підстави стверджувати, що вони містять результати різного роду досліджень (структурно-термоатмогеохімічних; геолого-геофізичних; геологічних; польових; комплексних термометричних, еманаційних та атмогеохімічних), які відображені у рисунках, схемах, знімках, таблицях тощо.
Спільною діяльністю повністю оплачено послуги надані ТОВ «ГК «ДДМ», що підтверджується наданими позивачами і долученими до матеріалів справи копіями наступних платіжних доручень: № 1407 від 13.05.2013 року, № 1437 від 10.06.2013 року, № 1450 від 10.06.2013 року, № 1456 від 08.08.2013 року, № 1476 від 26.07.2013 року, № 1481 від 06.08.2013 року, № 1484 від 12.08.2013 року, № 1496 від 29.08.2013 року, № 1520 від 26.09.2013 року, № 1526 від 09.10.2013 року (т. 1, а.с. 75-84).
Згідно відомостей, вказаних податковим органом в акті перевірки 05.09.2014 р. № 1541/13-05-22-01/337504801, видом діяльності за КВЕД Спільної діяльності є розвідувальне буріння (т. 1. а.с. 39).
Аналіз виду діяльності Спільної діяльності (розвідувальне буріння) та наявність у нього спеціального дозволу на користування надрами, аналіз предмету договору підряду № 020413 від 02.04.2013 року, укладеного між Спільною діяльністю та ТОВ «ГК «ДДМ» (виконання робіт з геохімічної зйомки з метою виявлення перспективних ділянок для заложення розвідувальних свердловин на Тинівській ліцензійній ділянці), зміст виконаних робіт ТОВ «ГК «ДДМ» за договором підряду № 020413 від 02.04.2013 року дає підстави стверджувати, що такий господарська операція ТОВ «Нафтогазрембуд-1» (як уповноваженої особи Спільної діяльності) з ТОВ «ГК «ДДМ» була використана у власній господарській діяльності.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що на підставі проведених ТОВ «ГК «ДДМ» робіт і досліджень відбувається видобуток газу.
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Згідно зі статтею 9 Закону № 996-ХІV первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно пунктів 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації)- це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі) посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до пунктів 2.15, п. 2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Відповідно до статті 1 Закону № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Всі представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом № 996-ХІV до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність (товарність) здійснення господарської операції Спільної діяльності з ТОВ «ГК «ДДМ» по отриманню послуг та використання їх в господарській діяльності позивача.
Статтею 36 Податкового кодексу встановлено податковий обов'язок платника податку, який полягає в обчисленні, декларуванні та/або сплаті суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно пункту 36.5 цієї статті відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Законодавство України не пов'язує право покупця на податковий кредит з підтвердженням сплати його постачальниками податку на прибуток та податку на додану вартість до бюджету. Несплата податку продавцем, у тому числі внаслідок ухилення від сплати, в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупця.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому Спільна діяльність не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами, коли він виконав усі, передбачені законами вимоги, та має усі документально підтверджені розміри витрат та податкового кредиту.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 31.01.2011р., якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Крім того, таке рішення касаційного суду узгоджуються і з практикою Європейського Суду з прав людини.
Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Встановлені судом фактичні обставини, підтверджені письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, свідчать про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту та витрат сум коштів по взаєморозрахунках з ТОВ «ГК «ДДМ».
Як було встановлено судом, висновок про те, що господарські операції ТОВ «Нафтогазрембуд-1» з ТОВ «ГК «ДДМ» не носять реального характеру, ДПІ у Франківському районі зроблено на підставі висновків акту ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГК «ДДМ» (код ЄДРПОУ 38346178) від 03.03.2014р. № 667/26-55-22-08/38346178.
Проте постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 року у справі №826/4955/14 позов ТОВ «ГК «ДДМ» до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві задоволено частково та визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «ГК «ДДМ», за результатами якої складено акт № 667/26-55-22-08/38346178 від 03.03.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГК «ДДМ», визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо внесення на підставі акту № 667/26-55-22-08/38346178 від 03.03.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГК «ДДМ» коригувань до автоматизованої інформаційної системи «Податковий облік», а саме: до підсистем «Аналітична система», а також зобов'язано ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий облік», зокрема, у підсистемі «Аналітична система», показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які були відкориговані на підставі акту № 667/26-55-22-08/38346178 від 03.03.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГК «ДДМ».
Оскільки перевірка ТОВ «Нафтогазрембуд-1» проводилася з 21.08.2014 року по 28.08.2014 року, тобто після 10.07.2014 року (дата постанови Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/4955/14), ДПІ у Франківському районі мало би врахувати вказане судове рішення.
Відповідно до пункту 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття податкових повідомлень - рішень від 01.10.2014 року № 0000852201 та № 0000842201.
Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що ДПІ у Франківському районі вимоги щодо обов'язку довести правомірність своїх рішень не виконала.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржені податкові повідомлення - рішення ДПІ у Франківському районі від 01.10.2014 року № 0000852201 та № 0000842201, суд дійшов переконання, що вони прийняті відповідачем без урахування вимог Податкового кодексу України та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому їх слід визнати протиправними і скасувати, задовольнивши позовні вимоги повністю.
Відповідно до частини першої статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 328 грн, сплаченого за платіжним дорученням №747 від 14 жовтня 2014 року, слід стягнути з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів України у Львівській області від 01.10.2014 року № 0000842201 тавід 01.10.2014 року № 0000852201.
Стягнути з Державного бюджету України в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» 328 (триста двадцять вісім) гривень50 копійок судових витрат.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Хома О.П.
Повний текст постанови виготовлений 31 грудня 2014 року.