ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
23 грудня 2014 року № 813/1685/14
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представників третьої особи Бобер У.В., Малаховського І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Львівській області, треті особи на стороні позивача без самостійних вимог Годовицько-Басівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області, Пустомитівська районна державна адміністрація про визнання протиправними дій та рішень, скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держземагенства у Львівській області (далі - ГУ Держземагентства) , треті особи на стороні позивача без самостійних вимог Годовицько-Басівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області (далі - Годовицько-Басівська сільрада), Пустомитівська районна державна адміністрація (далі - Пустомитівська РДА), в якому просить визнати протиправним дії та скасувати рішення відповідача щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,15 га, для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, викладене у листі №01-16/4-5394 від 03.09.2013 року, та зобов'язати відповідача видати наказ про надання такого дозволу. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відмова відповідача у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки з посиланням лише на розпорядження голови Пустомитівської РДА №124 від 02.03.2010 року є незаконним і таким, що порушує її права.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладений у позовній заяві. Просила позов задовольнити.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причину неявки суду не повідомив. Надіслав письмові заперечення, суть яких полягає у наступному. ГУ Держземагенства у Львівській області листом №01-16/4-5394 від 03.09.2013 року відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га, для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільради на підставі частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, оскільки розпорядженням голови Пустомитівської РДА №124 від 02.03.2010 року надано дозвіл іншим громадянам на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільради за межами населеного пункту. Вказане розпорядження поширюється на спірну земельну ділянку. З посиланням на частину 2 статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», статті 3, 13 Конституції України, частину 4 статті 11, частину 2 статті 13 Цивільного кодексу України зазначає, що надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення тієї ж самої земельної ділянки декільком громадянам порушило б права тих громадян, які одержали такий дозвіл згідно розпорядження голови Пустомитівської РДА №124 від 02.03.2010 року. Просив у задоволенні позову відмовити.
Представники третьої особи - Годовицько-Басівська сільради - Бобер У.В. та Малаховський І.В. в судовому засіданні позов підтримали. Пояснили, що у відповідача не було правових підстав для відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,15 га, для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільради, оскільки розпорядженням голови Пустомитівської РДА №124 від 02.03.2010 року надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільради за межами населеного пункту в урочищі «Біля Сокільник», а земельна ділянка, на яку претендує позивач, знаходиться в урочищі «Біля липи». Крім цього, Постановою Львівського адміністративного суду від 07.12.2011 року скасовано розпорядження голови Пустомитівської РДА №918 від 21.09.2011 року, яким затверджено проекти землеустрою та передачу у власність земельних ділянок, дозволи на розробку яких надавалися розпорядженням №124. Просили позов задовольнити.
Третя особа - Пустомитівська РДА, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, причину неявки суду не повідомила, свого відношення до позову не висловила.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представників третьої особа, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
05.08.2013 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держземагенства у Львівській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення (рілля), яка розташована на території Годовицько-Басівської сільради за межами населеного пункту.
До клопотання ОСОБА_1 додала викопіювання з кадастрової карти (плану), вказавши бажане місце розташування земельної ділянки.
Листом від 03.09.2013 року за №01-16/4-5394 з посиланням на частини 6,7 статті 118, статтю 122 Земельного кодексу ГУ Держземагенства у Львівській області відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства.
Підставою відмови зазначено розпорядження голови Пустомитівської РДА №124 від 02.03.2010 року, яким надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність, згідно із додатком, для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільради за межами населеного пункту, яке стосується і земельної ділянки, згаданої у клопотанні ОСОБА_1
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначені статтею 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), відповідно до частини першої якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно пункту «в» частини третьої цієї статті безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений статтею 118 ЗК України, у відповідності до частини шостої якої громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно частини 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені статтею 121 ЗК України, згідно до підпункту «б» частини першої якої для ведення особистого селянського господарства громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0 гектара.
Згідно визначених статтею 122 ЗК України повноважень органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Вказана норма кореспондується з пунктом «є-1» частини 1 статті 15-1 ЗК України, якою передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених ЗК України.
Згідно пункту 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України №445 від 08.04.2011 року (далі - Положення), Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагенство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.
В силу підпункту 6-1 пункту 4 Положення, Держземагенство України передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб.
Відповідно до підпункту 4.32 пункту 4 Положення про Головне управління Держземагенства в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №258 від 10.05.2012 року, з 01 січня 2013 року Головне управління Держземагенства в області наділене повноваженнями щодо передачі в межах області у власність або в користування для всіх потреб земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.
Беручи до уваги викладене, з 01 січня 2013 року повноваженнями щодо надання у власність земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення в межах Львівської області, до якої входить територія Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району, володіє Головне управління Держземагенства у Львівській області.
Суд звертає увагу на те, що виключний перелік підстав відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності визначений частиною 7 статті 118 ЗК України.
Такими підставами є: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як встановлено судом, відповідач свою відмову від 03.09.2013 року за №01-16/4-5394 ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства мотивував наявністю розпорядження голови Пустомитівської РДА №124 від 02.03.2010 року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільради за межами населеного пункту».
З наявної у матеріалах справи копії розпорядження №124 слідує, що воно містить додаток зі списком громадян, яким надається дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільради.
У додатку до розпорядження №124 у списку громадян, яким надається дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільради, відсутня ОСОБА_1
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, зокрема викопіюванням з публічної кадастрової карти, що ОСОБА_1 подавала клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована в урочищі «Біля липи» на території Годовицько-Басівської сільради за межами населеного пункту.
27.08.2013 року Годовицько-Басівська сільрада звернулася до начальника ГУ Держземагенства у Львівській області з клопотанням, яке зареєстровано відповідачем за вх.№6091 04.09.2013 року, з проханням надати згоду на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам згідно списку, що є невід'ємною частиною даного клопотання, у розмірах, вказаних у списку громадян на виділення земельних ділянок на території Годовицько-Басівської сільради.
До цього клопотання долучено список громадян, яким надаються земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Біля липи» на території Годовицько-Басівської сільради за межами населеного пункту, під номером 101 у якому значиться ОСОБА_1
Представники Годовицько-Басівської сільради Бобер У.В. та Малаховський І.В. в судовому засіданні пояснили, що на території Годовицько-Басівської сільради за межами населеного пункту знаходиться декілька урочищ, які позначені на публічній кадастровій карті під різними номерами. Так, урочище «Біля липи» значиться під № І-201.6, а урочище «Біля Сокільник» - під № ІІ-215.5.
Такі пояснення представників третьої особи відповідають даним публічної кадастрової карти Годовицько-Басівської сільради.
Даючи оцінку доводам відповідача про правомірність оскаржуваної відмови від 03.09.2013 року №01-16/4-5394 ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га, для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільради з посиланням на розпорядження голови Пустомитівської РДА №124 від 02.03.2010 року, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Розпорядженням голови Пустомитівської РДА №124 від 02.03.2010 року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільради за межами населеного пункту» надано такий дозвіл громадянам згідно списку, який є додатком та невід'ємною частиною розпорядження.
Представники Годовицько-Басівської сільради в судовому засіданні ствердили, що розпорядженням №124 надано дозвіл на розробку проектів відведення земельних ділянок, які розташовані в урочищі «Біля Сокільник» в позначені на публічній кадастровій карті під № ІІ-215.5.
В подальшому розпорядженням голови Пустомитівської РДА №918 від 21.09.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільради за межами населеного пункту» були затверджені проекти землеустрою, дозволи на розробку яких надавалися розпорядженням №124.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року у справі №2а-11238/1370, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 20 березня 2013 року №К/999/65802/12, розпорядження голови Пустомитівської РДА №918 від 21.09.2011 року визнано протиправним та скасовано.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що громадяни згідно передбаченого додатком до розпорядження голови Пустомитівської РДА №124 від 02.03.2010 року списку, яким було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільради за межами населеного пункту, станом на 20 березня 2013 року вважаються такими, що не набули права на відведені земельні ділянки.
Відповідно до положень статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Оформлення речових прав (право власності, користування) на земельну ділянку в силу вимог статті 126 ЗК України оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідачем не представлено, а судом не здобуто доказів набуття кимось із громадян, вказаних у списку згідно додатку до розпорядження голови Пустомитівської РДА №124 від 02.03.2010 року, речових прав на ту земельну ділянку, яка вказана ОСОБА_1 у клопотанні від 05.08.2013 року, з яким вона звернулася до ГУ Держземагенства у Львівській області.
Крім цього, судом встановлено, що ОСОБА_1 подавала клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована на території Годовицько-Басівської сільради за межами населеного пункту в урочищі «Біля липи», загальною площею 31,2 га.
Згідно даних публічної кадастрової карти Годовицько-Басівської сільради, бажана для позивача земельна ділянка є вільною.
Встановлені судом фактичні обставини свідчать, що доводи відповідача про те, що надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення тієї ж самої земельної ділянки, дозвіл на розроблення проекту землеустрою на яку одержали інші громадяни згідно розпорядження голови Пустомитівської РДА №124 від 02.03.2010 року, призвело би до порушення прав останніх не відповідають дійсності і є необґрунтованими.
Ураховуючи викладене, посилання відповідача у відмові від 03.09.2013 року №01-16/4-5394 на розпорядження голови Пустомитівської РДА №124 від 02.03.2010 року є безпідставним.
А з огляду на те, що розпорядження голови РДА не входить до визначеного частиною 7 статті 118 ЗК України виключного переліку підстав відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності, то така підстава відмови є протиправною.
Відповідно до вимог частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Головним управлінням Держземагенства у Львівській області не надано доказів правомірності відмови від 03.09.2013 року №01-16/4-5394.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржені позивачем дії та рішення про відмову Головного управління Держземагенства у Львівській області, оформлену листом від 03.09.2013 року №01-16/4-5394, суд дійшов висновку, що дії щодо відмови і саме рішення про відмову суперечать вимогам Земельного кодексу України. При цьому дії вчинені, а рішення прийнято з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому такі дії слід визнати протиправними, а рішення скасувати, задовольнивши в цій частині позовні вимоги.
Виходячи із положень пункту 10.3. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, наданих суду статтею 162 КАС України повноважень та обґрунтованості позовних вимог, суд вважає за можливе зобов'язати Головне управління Держземагенства у Львівській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, оскільки таке рішення не пов'язано із здійсненням відповідачем вданих повноважень під час адміністративних процедур.
Відповідно до положень статті 94 КАС України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого за квитанцією №111 від 26.02.2014 року.
Керуючись ст.ст.7-14,69-71,86,87,94,159,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Держземагенства у Львівській області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 0,15 га для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, викладеної у листі №01-16/4-5394 від 03.09.2013 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держземагенства у Львівській області про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 0,15 га для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, оформлене листом №01-16/4-5394 від 03.09.2013 року.
Зобов'язати Головне управління Держземагенства у Львівській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 0,15 га для ведення особистого селянського господарства площею на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 78 (сімдесят вісім) гривень 08 копійок судового збору. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Хома О.П.
Повний текст постанови виготовлено 31 грудня 2014 року.