29 грудня 2014 року Справа № 803/2454/14
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Валюха В.М.,
при секретарі судового засідання Мартинюк О.П.,
за участю представника позивача Ємчика Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Галичина» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Галичина» (далі - ТзОВ «Завод «Галичина», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.03.2014 року № 0000962201, № 0000952201.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Завод «Галичина» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року, про що складено акт № 782/22-01/33513052 від 18.02.2014 року. Перевіркою, зокрема, встановлено порушення пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України (ПК України), внаслідок чого позивачем занижено податкові зобов'язання з плати за землю (земельного податку) на загальну суму 288793,00 грн., а також порушення пункту 49.18 статті 49 ПК України, а саме ТзОВ «Завод «Галичина» не подано податкові декларації з плати за землю до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси за 2012, 2013 роки.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси 18.03.2014 року прийняті такі податкові повідомлення-рішення:
№ 0000962201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на 146793,00 грн. (в т. ч.: за основним платежем - на 117162,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на 29631,00 грн.);
№ 0000952201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку на 340,00 грн. (в т.ч.: за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 340,00 грн.).
Позивач не погоджується із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями з тих підстав, що не є платником податку за землю та не зобов'язаний подавати декларацію з податку на землю. Крім того, придбані позивачем об'єкти нерухомості знаходяться на земельних ділянках, які перебувають в оренді ТзОВ «Добро», яке сплачує орендну плату.
Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 18.03.2014 року № 0000962201, № 0000952201.
В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 18.12.2014 року № 19441/9/15-54-10-24 (а. с. 109-111) представник відповідача адміністративний позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що набувши право власності на об'єкти нерухомості, позивач не сплачував земельний податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі об'єкти. Крім того, позивачем не були подані податкові декларації з плати за землю (земельний податок) за 2012 - 2013 роки. Відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув повторно з невідомих суду причин, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи (а. с. 25, 59-60, 88-89, 140-142, 154), у зв'язку з чим на підставі частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) справу вирішено за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Завод «Галичина» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року, про що складено акт № 782/22-01/33513052 від 18.02.2014 року (а. с. 7-18).
В ході перевірки було встановлено, що за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року ТзОВ «Завод «Галичина» задекларовано земельного податку в сумі 592999,14 грн.
Відповідно до розділу XIII ПК України, договорів купівлі - продажу, державних актів на право постійного користування землею, ТзОВ «Завод «Галичина» було платником плати за землю.
Так, на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.2006 року (бланк серії ВЕС №747959), зареєстрованого в Державному реєстрі прав на землю та нерухоме майно за № 8055, та акту прийому-передачі майна від 02.11.2006 року ТзОВ «Завод «Галичина» придбано у фізичної особи ОСОБА_2 майно (нежитлова будівля АЗС) за адресою: АДРЕСА_1. В пункті 1.3. договору зазначено, що дане майно знаходиться на земельній ділянці площею 892 кв. м. за фактичним використанням, а в пункті 3.1 договору зазначено, що майно передається продавцем і приймається покупцем в момент укладення даного договору, його нотаріального посвідчення (а. с. 29-32). Згідно витягу № 207/c від 17.05.2012 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, виданого ТзОВ «Завод «Галичина», нормативна оцінка земельної ділянки становить 1392501,20 грн.
На підставі договору купівлі-продажу від 03.10.2006 року, зареєстрованого в Державному реєстрі прав на землю та нерухоме майно за № 7399, ТзОВ «Завод «Галичина» придбано у фізичної особи ОСОБА_3 майно (нежитлова будівля автомийки) за адресою: АДРЕСА_3. В пункті 1.3 договору зазначено, що дане майно знаходиться на земельній ділянці площею 858 кв. м. за фактичним використанням, а в пункті 3.1 договору зазначено, що майно передається продавцем і приймається покупцем в момент укладення даного договору, його нотаріального посвідчення (а. с. 33-36). Згідно витягу № 206/c від 17.05.2012 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3, виданого ТзОВ «Завод «Галичина», нормативна оцінка земельної ділянки становить 1339423,80 грн.
На підставі договору купівлі-продажу від 11.09.2006 року (бланк серії ВЕВ № 589546), зареєстрованого в Державному реєстрі прав на землю та нерухоме майно за № 3372, та акту прийому-передачі майна від 11.09.2006 року, ТзОВ «Завод «Галичина» придбано у фізичної особи ОСОБА_4 майно (нежила будівля автомийки на один пост) за адресою: АДРЕСА_2. В пункті 1.3. договору зазначено, що дане майно знаходиться на земельній ділянці площею 757 кв. м. за фактичним користуванням, а пунктом 3.1 договору передбачено, що майно передається продавцем і приймається покупцем в момент укладення даного договору, його нотаріального посвідчення (а. с. 42-46). Згідно витягу № 242/м від 17.05.2012 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, виданого ТзОВ «Завод «Галичина», нормативна оцінка земельної ділянки становить 1500661,66 грн.
На підставі договору купівлі-продажу від 11.09.2006 року (бланк серії ВЕВ №589542), зареєстрованого в Державному реєстрі прав на землю та нерухоме майно за №3367, та акту прийому-передачі майна від 11.09.2006 року, ТзОВ «Завод «Галичина» придбано у фізичної особи ОСОБА_4 майно (автозаправна станція на 150 заправок на добу) за адресою: АДРЕСА_4. В пункті 1.3. договору зазначено, що дане майно знаходиться на земельній ділянці площею 1664 кв. м. за фактичним користуванням, пунктом 3.1 договору визначено, що майно передається продавцем і приймається покупцем в момент укладення даного договору, його нотаріального посвідчення (а. с. 37-41). Згідно витягу № 235/м від 17.05.2012 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4, виданого ТзОВ «Завод «Галичина», нормативна оцінка земельної ділянки становить 1625551,60 грн.
Крім того, перевіркою встановлено, що ТзОВ «Завод «Галичина» податкові декларації з плати за землю (земельного податку) за 2012 - 2013 роки до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси не подавало.
На виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України Державне агентство земельних ресурсів України листом від 10.01.2013 року № 326/22/7-13 повідомило про те, що нормативну грошову оцінку земель станом на 01.01.2013 за 2012 рік необхідно індексувати на коефіцієнт індексації, що дорівнює 1,0, який відповідно до пункту 289.2 статті 289 ПК України розраховано виходячи з індексу споживчих цін за 2012 рік - 99,8%.
Враховуючи вищевикладене, податкові зобов'язання ТзОВ «Завод «Галичина» з плати за землю (земельного податку) становлять:
за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, всього в сумі 27850,02 грн., в т. ч.: за 2012 рік з урахуванням індексації 13925,01 грн. (1392501,20 х 1%); за 2013 рік з урахуванням індексації 13925,01 грн. (1392501,20 х 1%);
за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3, всього в сумі 26788,48 грн., в т. ч.: за 2012 рік з урахуванням індексації 13394,24 грн. (1339423,80 х 1%); за 2013 рік з урахуванням індексації 13394,24 грн. (1339423,80 х 1%);
за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, всього в сумі 30013,24 грн., в т. ч.: за 2012 рік з урахуванням індексації 15006,62 грн. (1500661,66 х 1%); за 2013 рік з урахуванням індексації 15006,62 грн. (1500661,66 х 1%);
за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4, всього в сумі 32511,04 грн., в т. ч.: за 2012 рік з урахуванням індексації 16255,52 грн. (1625551,60 х 1%); за 2013 рік з урахуванням індексації 16255,52 грн. (1625551,60 х 1%).
Таким чином, перевіркою, зокрема, встановлено порушення пункту 287.6 статті 287 ПК України, внаслідок чого позивачем занижено податкові зобов'язання з плати за землю (земельного податку) на загальну суму 288793,00 грн., а також порушення пункту 49.18 статті 49 ПК України, а саме ТзОВ «Завод «Галичина» не подано податкові декларації з плати за землю до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси за 2012 - 2013 роки.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси 18.03.2014 року прийняті такі податкові повідомлення-рішення:
№ 0000962201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на 146793,00 грн. (в т. ч.: за основним платежем - на 117162,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на 29631,00 грн.) (а. с. 5);
№ 0000952201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку на 340,00 грн. (в т.ч.: за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 340,00 грн.) (а. с. 6).
Згідно із розрахунком до податкового повідомлення-рішення від 18.03.2014 року № 0000962201, позивачу визначено грошове зобов'язання з плати за землю (земельний податок) за основним платежем на загальну суму 117162,00 грн., в т. ч.: за квітень 2012 року - 19523,00 грн., за травень 2012 року - листопад 2013 року - по 4882,00 грн., за грудень 2013 року - 4881,00 грн., а також застосовано штрафні санкції в розмірі 25% на загальну суму 29631,00 грн. (а. с. 117).
Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені платником в адміністративному порядку, проте, рішенням Головного управління Міндоходів в Одеській області від 05.06.2014 року № 1268/10/15-32-10-02-07 первинні скарги залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (а. с. 47-51).
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Згідно із частиною другою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваних у даній справі податкових повідомлень-рішень, з огляду на таке.
Згідно із пунктом 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Пунктом 270.1 статті 270 цього ж Кодексу визначено, що об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 287.6 статті 287 ПК України визначено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Як встановлено судом, ТзОВ «Завод «Галичина» згідно із нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу від 11.09.2006 року, від 02.11.2006 року, від 03.10.2006 року (а. с. 33-46) набуло право власності на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться на таких земельних ділянках:
нежитлова будівля АЗС за адресою: АДРЕСА_1, площею 892 кв. м.;
нежитлова будівля автомийки за адресою: АДРЕСА_3, площею 858 кв. м.;
нежила будівля автомийки на один пост за адресою: АДРЕСА_2, площею 757 кв. м.;
автозаправна станція на 150 заправок на добу за адресою: АДРЕСА_4, площею 1664 кв. м. (пункти 1.1, 1.3 договорів купівлі-продажу).
Право власності на вказані вище об'єкти нерухомості було зареєстровано за позивачем у встановленому законодавством порядку.
Таким чином, на думку суду, у зв'язку із переходом права власності на вказані об'єкти нерухомого майна та державної реєстрації права власності на нерухоме майно у позивача, з урахуванням вимог пункту 286.2 статті 286, пункту 287.6 статті 287 ПК України, виник обов'язок із подання до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси податкових декларацій з плати за землю (земельний податок) за 2012 - 2013 роки, тобто, тих земельних ділянок, на яких розташовані вказані об'єкти нерухомості, а відтак і обов'язок сплачувати податкові зобов'язання з плати за землю.
Згідно із пунктом 120.1 статті 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Пунктом 123.1 статті 123 цього ж Кодексу визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Відтак, суд приходить до висновку, що ДПІ у Суворовському районі м. Одеси податковим повідомленням-рішенням від 18.03.2014 року № 0000962201 правомірно збільшила позивачу суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб за основним платежем на 117162,00 грн. та на підставі пункту 123.1 статті 123 ПК України вірно застосувала штрафні (фінансові) санкції в розмірі 25% в сумі 29631,00 грн. Крім того, на підставі пункту 120.1 статті 120 цього ж Кодексу відповідач згідно із податковим повідомлення-рішенням № 0000952201 від 18.03.2014 року правомірно застосував штрафні санкції за неподання податкових декларацій з плати за землю до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси за 2012 та 2013 роки в сумі 340,00 грн. (170,00 грн. х 2 = 340,00 грн.).
При цьому, суд не бере до уваги доводи позивача про відсутність обов'язку зі сплати земельного податку та подання податкових декларацій за 2012 - 2013 роки у зв'язку із орендою земельних ділянок іншою юридичною особою, виходячи з такого.
Як встановлено судом, ТзОВ «Добро» згідно із укладеними з Одеською міською радою договорами на право на тимчасове користування землею на умовах оренди та договорами оренди земельної ділянки (а. с. 92-108) орендувало у 2012 - 2013 роках земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 892 кв. м.; АДРЕСА_3, площею 858 кв. м.; АДРЕСА_2, площею 757 кв. м.; АДРЕСА_4, площею 820 кв. м. При цьому, ТзОВ «Добро» подавало до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 - 2013 роки (а. с. 119-132), сплачувало орендну плату, що підтверджується листом ТзОВ «Добро» від 27.11.2014 року № 07 (а. с. 19), зворотнім боком облікової картки платника податків (а. с. 144-153).
Разом з тим, як слідує із укладених з Одеською міською радою договорів на право на тимчасове користування землею на умовах оренди та договорами оренди земельної ділянки (а. с. 92-108), вказані земельні ділянки були передані у володіння та користування ТзОВ «Добро» для будівництва, експлуатації та обслуговування АЗС та автомийок. Зазначені договори були укладені в часі раніше, ніж договори купівлі-продажу, за якими ТзОВ «Завод «Галичина» набуло право власності на об'єкти нерухомого майна (АЗС та автомийки), що розташовані на зазначених земельних ділянках. При цьому, позивач не надав доказів того, що спірні земельні ділянки фактично використовує ТзОВ «Добро», а не ТзОВ «Завод «Галичина». Отже, оскільки суд дійшов висновку про те, що у зв'язку із переходом права власності на вказані об'єкти нерухомого майна та державної реєстрації права власності на нерухоме майно у позивача, з урахуванням вимог пункту 286.2 статті 286, пункту 287.6 статті 287 ПК України, виник обов'язок із подання до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси податкових декларацій з плати за землю (земельний податок) за 2012 - 2013 роки, тобто, тих земельних ділянок, на яких розташовані вказані об'єкти нерухомості, та обов'язок сплачувати податкові зобов'язання з плати за землю, тому факт сплати орендної плати за спірні земельні ділянки іншою юридичною особою не має правового значення для вирішення даного спору, а ТзОВ «Добро» як неналежний платник вправі звернутися у встановленому законодавством порядку про повернення помилково сплачених платежів.
При вирішенні даного спору суд також враховує, що згідно із пунктом 4.2.4 договорів купівлі-продажу від 11.09.2006 року, від 02.11.2006 року, від 03.10.2006 року продавці зобов'язувалися в момент укладення даних договорів забезпечити відмову від прав на земельні ділянки на користь покупця (ТзОВ «Завод «Галичина») та представити покупцю оригінал листа-відмови (а. с. 30, 34, 38, 43), проте, позивач не надав доказів виконання вказаних умов договорів, а ТзОВ «Завод «Галичина» з 2006 року не вчинило будь-яких дій, спрямованих на юридичне оформлення прав на земельні ділянки, на яких розташовані належні йому на праві власності об'єкти нерухомого майна (будівлі АЗС та автомийок).
Таким чином, виходячи із наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що ДПІ у Суворовському районі м. Одеси правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.03.2014 року № 0000962201, № 0000952201, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про визнання їх протиправними та скасування слід відмовити.
Крім того, згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Відтак, враховуючи, що при зверненні до суду з цим позовом як позовом майнового характеру позивач сплатив судовий збір в розмірі 294,27 грн. згідно із платіжним дорученням від 03.12.2014 року № 1083 (а. с. 2), тому з ТзОВ «Завод «Галичина» на користь Державного бюджету України слід стягнути судовий збір в розмірі 1532,73 грн. (1827,00 грн. - 294,27 грн. = 1532,73 грн.).
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Галичина» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Галичина» на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1532 гривні 73 копійки (одна тисяча п'ятсот тридцять дві гривні сімдесят три копійки).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Валюх
Постанова складена у повному обсязі 05 січня 2015 року