08 вересня 2011 року Справа № 2а/0370/1660/11
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Валюха В.М.,
при секретарі судового засідання Лисюк І.Ю.,
за участю представників позивача Сидун О.С., Козачука Р.М.,
представника відповідача Гаврилюка В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання частково нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 грудня 2010 року № 0001622200/0, від 19 січня 2011 року № 00000132200/1, від 23 березня 2011 року № 00000132200/2,
Публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк» (далі - ПАТ «Західінкомбанк», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.12.2010 року № 0001622200/0, від 19.01.2011 року № 00000132200/1, від 23.03.2011 року № 00000132200/2.
В ході судового розгляду справи ПАТ «Західінкомбанк» подало заяву про зміну позовних вимог від 08.09.2011 року № 3048-19, у якій просить визнати частково нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 24.12.2010 року № 0001622200/0, від 19.01.2011 року № 00000132200/1, від 23.03.2011 року № 00000132200/2 (а. с. 235).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, про що складено акт № 9349/2200/19233095 від 13.12.2010 року, у якому зафіксовані порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Позивач подав до податкової інспекції заперечення на акт перевірки, які залишені без задоволення та не враховані при винесенні податкового повідомлення-рішення від 24.12.2010 року № 0001622200/0 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток банківських організацій у розмірі 195422 грн. 57 коп., у тому числі за основним платежем 37700 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 157722 грн. 57 коп.
В подальшому платник податків звертався зі скаргами до податкових органів в порядку адміністративного оскарження. Рішенням Луцької ОДПІ первинна скарга позивача задоволена частково, зменшено суму донарахованого податку на 24614 грн. 07 коп., а рішеннями Державної податкової адміністрації у Волинській області (далі - ДПА у Волинській області) та Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА України) повторні скарги залишені без задоволення. Луцькою ОДПІ у зв'язку з зменшенням донарахованої суми в порядку адміністративного оскарження приймалися нові податкові повідомлення-рішення від 19.01.2011 року № 00000132200/1, від 23.03.2011 року № 00000132200/2 про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток банківських організацій у розмірі 170808 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем 29189 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 141619 грн. 50 коп.
ПАТ «Західінкомбанк» не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями Луцької ОДПІ лише в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 127025 грн. 00 коп. у зв'язку з порушенням по операціях продажу банківською установою врахованих векселів третій особі, з огляду на таке.
Позивач протягом 2007-2008 років проводив операції врахування векселів та подальший їх продаж третім особам. Такі операції з врахування векселів за своєю економічною сутністю є кредитною операцією, а тому банк проводив щомісячне нарахування процентів за користування кредитами. Сплата процентів по наданих кредитах за врахованими векселями передбачена при погашенні векселя. Такі проценти були відображені позивачем в складі валового доходу на загальних підставах відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
В акті перевірки № 9349/2200/19233095 від 13.12.2010 року зазначено про необхідність відображення операцій з продажу банківською установою врахованих векселів третій особі згідно з нормами пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який передбачає особливий порядок оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами з визначенням відповідного доходу чи витрат від продажу цінних паперів. Проте, на думку позивача, це призвело б до подвійного оподаткування таких операцій як нарахованих процентів і як доходів від операцій з цінними паперами, а тому вважає, що не повинен нести відповідальність за вказане порушення. Позивач, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 08.09.2011 року № 3048-19, просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 24.12.2010 року № 0001622200/0, від 19.01.2011 року № 00000132200/1, від 23.03.2011 року № 00000132200/2 в частині застосування штрафної санкції у розмірі 127025 грн. 00 коп. за порушення по операціях з цінними паперами.
Представники позивача в судовому засіданні, кожен зокрема, адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про зміну позовних вимог, просять визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 24.12.2010 року № 0001622200/0, від 19.01.2011 року № 00000132200/1, від 23.03.2011 року № 00000132200/2 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 127025 грн. 00 коп. за порушення по операціях з цінними паперами.
В судовому засіданні представники відповідача, кожен зокрема, адміністративний позов, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, не визнали з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову (а. с. 157-160), та пояснили, що згідно з актом перевірки № 9349/2200/19233095 від 13.12.2010 року позивачем занижено податок на прибуток від операцій з цінними паперами. Оскільки за звітний період 2009 рік банком задекларовано збитки, а податок на прибуток розраховується наростаючим підсумком, тому нарахована сума податку за періодом з першого по третій квартали 2009 року не врахована до суми податкового зобов'язання, а застосована лише штрафна (фінансова) санкція у розмірі 127025 грн. 00 коп. за допущене порушення.
По суті порушення представники відповідача пояснили, що ПАТ «Західінкомбанк» проводило операції врахування векселів, які в подальшому обліковувало у портфелі цінних паперів на продаж. При продажу врахованих векселів третім особам позивач повинен був вести окремий податковий облік таких операцій згідно із пунктом 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та відображати відповідно доходи та витрати у зв'язку з продажем раніше врахованих векселів. Так, в додатках К2 до рядка 01.4 декларації з податку на прибуток банку (розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами) за перший квартал 2009 року не відображено доходи звітного періоду в розмірі 144487 грн. 91 коп., витрати звітного періоду на суму 121131 грн. 17 коп. та не визначено прибуток від операцій з векселями в розмірі 23356 грн. 71 коп., за півріччя 2009 року - доходи в розмірі 342553 грн. 66 коп., витрати - 271131 грн. 17 коп. та не визначено прибуток від операцій з векселями в розмірі 71422 грн. 49 коп., за три квартали 2009 року - доходи в розмірі 7203218 грн. 90 коп., витрати - 6187017 грн. 57 коп. та не визначено прибуток від операцій з векселями в розмірі 1016201 грн. 33 коп.
На обґрунтування своєї правової позиції представники позивача покликаються на норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями у національній валюті на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 16.12.2002 року. Представники відповідача вважають оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними та просять у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволені адміністративного позову слід відмовити повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ проведено виїзну планову перевірку ПАТ «Західінкомбанк» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, про що складено акт № 9349/2200/19233095 від 13.12.2010 року (а. с. 15-96). Перевіркою, зокрема, встановлено порушення пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та заниження прибутку від операцій з цінними паперами - векселями за 2009 рік на суму 1016201 грн. 33 коп., в тому числі за перший квартал 2009 року - 23356 грн. 71 коп., за півріччя 2009 року - 71422 грн. 49 коп., за дев'ять місяців 2009 року - 1016201 грн. 33 коп., і вказане порушення позивач заперечує.
Подані платником податків заперечення до акту перевірки (а. с. 97-100) залишені відповідачем без задоволення, про що повідомлено листом Луцької ОДПІ № 31403/10/22-00 від 21.12.2010 року (а. с. 101-120).
24.12.2010 року Луцькою ОДПІ на підставі акту № 9349/2200/19233095 від 13.12.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001622200/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток банківських організацій у розмірі 195422 грн. 57 коп., у тому числі за основним платежем 37700 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 157722 грн. 57 коп. (а. с. 12).
В подальшому зазначене податкове повідомлення ПАТ «Західінкомбанк» оскаржило у адміністративному порядку. Рішенням Луцької ОДПІ про результати розгляду первинної скарги від 17.01.2011 року № 671/10/25-006 скарга задоволена частково, позивачу зменшено податкове зобов'язання з податку на прибуток на 24614 грн. 07 коп., в тому числі основного платежу - 8511 грн. 00 коп., штрафних (фінансових) санкцій - 16103 грн. 07 коп. (а. с. 125-130). Повторні скарги ПАТ «Західінкомбанк» до податкових органів вищого рівня були залишені без задоволення згідно з рішеннями ДПА у Волинській області № 1263/10/25-006 від 18.03.2011 року, ДПА України № 10198/6/25-045 від 02.06.2011 року (а. с. 135-139, 145-147).
Луцькою ОДПІ 19.01.2011 року прийняте нове податкове повідомлення-рішення № 00000132200/1, а 23.03.2011 року - податкове повідомлення-рішення № 00000132200/2 про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток банківських організацій у розмірі 170808 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем - 29189 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 141619 грн. 50 коп. (а. с. 13-14).
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (ПК України) (чинного з 01.01.2011 року) передбачено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідач у даній справі довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 127025 грн. 00 коп., виходячи з такого.
Судом на підставі акту перевірки № 9349/2200/19233095 від 13.12.2010 року, пояснень представників сторін встановлено, що протягом 2009 року ПАТ «Західінкомбанк» проводив операції продажу третім особам раніше врахованих векселів.
Так, зокрема, 31.03.2009 року між позивачем (продавець) та громадянкою ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі-продажу векселя емітента ТзОВ «Млинівські макарони» з вартістю продажу 144487 грн. 91 коп. Проданий вексель попередньо був врахований ПАТ «Західінкомбанк» згідно з договором врахування векселів з реверсом від 16.01.2008 року, укладеного з ТзОВ «ТД «Щедрик», за номінальною вартістю 121131 грн. 17 коп. з нарахуванням 22 відсотків.
17.04.2009 року між позивачем (продавець) та ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» (покупець) укладено договір купівлі-продажу векселя емітента ТзОВ «ВолиньТеплоСервіс» вартістю 198065 грн. 75 коп. Проданий вексель попередньо був врахований ПАТ «Західінкомбанк» згідно з договором врахування векселів з реверсом від 31.05.2007 року, укладеного з ВАТ «Волиньголовпостач», за номінальною вартістю 150000 грн. 00 коп. з нарахуванням 17 відсотків.
03.08.2009 року позивач (продавець) уклав договір купівлі-продажу врахованих векселів з громадянкою ОСОБА_5 (покупець). Предметом договору були вісім векселів емітента ТзОВ «Подільська тютюнова компанія», один вексель емітента ТзОВ «Волиньтабак», один вексель емітента ТзОВ «АС-ОРТ» на загальну суму 6860665 грн. 24 коп. Попередньо такі векселі були отримані від векселедержателів (пред'явників):
- ТзОВ «Волиньтабак» (емітент ТзОВ «Подільська тютюнова компанія») та враховані банком згідно з договорами врахування від 07.08.2011 року, 14.08.2008 року, зокрема, п'ять векселів за номінальною вартістю 500000 грн. 00 коп. з нарахуванням 21 відсотка річних, а згідно з договором від 06.11.2008 року - три векселі номінальною вартістю 800000 грн. 00 коп. за 666514 грн. 40 коп., визначений розмір дисконту кожного складає 133485 грн. 60 коп.;
- ТзОВ «АС-ОРТ» (емітента ТзОВ «Волиньтабак») та врахований банком згідно з договором врахування від 06.11.2008 року номінальною вартістю 1100000 грн. 00 коп. за 916457 грн. 30 коп. з дисконтом 183542 грн. 70 коп.;
- ТзОВ «Волиньтабак» (емітента ТзОВ «АС-ОРТ») та врахований банком відповідно до договору врахування векселів від 06.11.2008 року за 499885 грн. 90 коп. з номінальною вартістю 600000 грн. 00 коп., розмір дисконту 110114 грн. 20 коп.
ПАТ «Західінкомбанк» проводив операції продажу векселів третім особам на підставі відповідної ліцензії на здійснення діяльності з торгівлі з цінними паперами - дилерської діяльності, виданої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, про що зазначено в акті перевірки № 9349/2200/19233095 від 13.12.2010 року.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 року (з наступними змінами та доповненнями) професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами - господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками. Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами включає, зокрема, дилерську діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом.
В податковому обліку операції з цінними паперами підлягають особливому порядку оподаткування, визначеному пунктом 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 вказаного Закону передбачено, що платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону. Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду. Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.
Підпунктом 7.6.2 пункту 7.6 статті 7 цього ж Закону визначено, що норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.
Згідно з підпунктами 7.6.3, 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням. Під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.
Таким чином, оскільки ПАТ «Західінкомбанк» проводило операції з продажу раніше врахованих векселів третім особам, тому позивач повинен був в окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами відобразити доходи, отримані від такого продажу, та витрати в сумі, раніше перерахованій за операціями врахування векселів в одному і тому ж податковому періоді, як це визначено нормами пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Позивач такий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами не вів, про що зазначено в акті перевірки № 9349/2200/19233095 від 13.12.2010 року, та не заперечувалося в судових засіданнях представниками позивача. При цьому, як слідує із вказаного акту перевірки, від таких операцій продажу векселів третім особам ПАТ «Західінкомбанк» отримано прибутки.
Відповідно до Форми декларації з податку на прибуток банку та Порядку її складання, затвердженої наказом ДПА України № 148 від 31.03.2003 року (з наступними змінами та доповненнями, чинної на момент виникнення спірних правовідносин), до декларації з податку на прибуток банку має подаватись додаток К2 до рядка 01.4 декларації - Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами.
При перевірці показників додатку К2 до рядка 01.4 декларацій з податку на прибуток банку, поданих ПАТ «Західінкомбанк» за періоди перший квартал 2009 року, півріччя 2009 року, три квартали 2009 року (тобто, періоди, коли банківською установою проводилися операції продажу раніше врахованих векселів) встановлено не відображення прибутку від операцій з цінними паперами за перший квартал 2009 року в розмірі 23365 грн. 74 коп., за півріччя 2009 року - 71422 грн. 49 коп., за три квартали 2009 року - 1016201 грн. 33 коп. і, як наслідок, допущено заниження податку на прибуток за перший квартал 2009 року в сумі 5839 грн. 00 коп., другий квартал 2009 року - 12016 грн. 00 коп., третій квартал 2009 року - 236195 грн. 00 коп. Таке порушення знайшло своє підтвердження під час судового розгляду справи та не спростоване позивачем. Оскільки за звітний період 2009 рік банком задекларовано збитки, а податок на прибуток розраховується наростаючим підсумком, тому нарахована сума податку за періодом з першого по третій квартали 2009 року не врахована до суми податкового зобов'язання, а відповідачем правомірно застосована лише штрафна (фінансова) санкція у розмірі 127025 грн. 00 коп.
Суд не бере до уваги позицію позивача про те, що прибуток банку від операцій продажу цінних паперів третім особам врахований у вигляді процентів за користування кредитом, оскільки урахування векселів є кредитною операцією (пункт 6.1 статті 6 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями у національній валюті на території України, затвердженого постановою Правління НБУ від 16.12.2002 року № 508, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.02.2003 року за № 174/7495), з огляду на таке.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 року вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику.
Згідно з пунктом 1.2 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями у національній валюті на території України, затвердженого постановою Правління НБУ від 16.12.2002 року № 508, придбання векселя - це одержання векселя у власність через купівлю, врахування, заставу (заклад), видачу або дарування, спадщину або іншу угоду, результат якої - майнове право на вексель; врахування векселя - це придбання банком векселя до настання строку платежу за ним у векселедержателя за грошові кошти з дисконтом, як різновид врахування векселя розрізняють врахування векселя безоборотне та з реверсом; дисконт - це винагорода, що беруть банки під час врахування векселів та купівлі векселів у векселедержателів до закінчення терміну їх сплати.
Пунктом 12.1 цього ж Положення визначено, що купівля та продаж векселів здійснюються банком відповідно до законодавства України та на підставі укладеного з продавцем (покупцем) договору.
З аналізу наведених нормативних актів слід прийти до висновку, що операції продажу врахованих векселів третім особам за своїм змістом є операціями купівлі-продажу і тому мають розглядатися як операції з торгівлі цінними паперами. За операціями врахування векселів та подальшого їх продажу повинен бути визначений результат як різниця між доходами (які включають суму коштів, отриману (нараховану) від продажу) та витратами на придбання цих векселів шляхом врахування. Відповідно, операції з продажу врахованих векселів не можуть відображатися в податковому обліку як операції за звичайними кредитами, а мають бути відображені в окремому податковому обліку як операції з цінними паперами відповідно до вимог пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
В даному випадку векселі не були викуплені назад пред'явниками (векселедержателями), тобто операцій кредитування під відсотки не відбулося, відсотки не сплачувалися, тому в ПАТ «Західінкомбанк» не було підстав збільшувати валові доходи на нараховані проценти, такі векселі були продані за договорами купівлі-продажу, укладеними з третіми особами. Банком допущено порушення через неправильне відображення саме операцій купівлі-продажу векселів третім особам, а не операцій врахування векселів.
Відображення позивачем продажу раніше врахованих векселів за операціями репо третій особі в іншому порядку, зокрема, як відсотків за кредитами у складі валових доходів загального податкового обліку суперечить приписами пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Крім того, при проведенні перевірки, результати якої оформлені актом № 9349/2200/19233095 від 13.12.2010 року, Луцькою ОДПІ не встановлено завищення валових доходів ПАТ «Західінкомбанк» за рахунок нарахованих процентів за врахованими векселями.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та те, що законодавець передбачив окремий порядок формування та ведення податкового обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами, суд приходить до висновку, що позивач ПАТ «Західінкомбанк» при веденні податкового обліку мав керуватися саме приписами пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та відобразити відповідні показники у додатку К2 до рядка 01.4 декларацій з податку на прибуток банку, поданих ПАТ «Західінкомбанк» за періоди перший квартал 2009 року, півріччя 2009 року, три квартали 2009 року та рядку 01.4 декларацій з податку на прибуток банку. Відтак, суд приходить до висновку, що позивачем допущене порушення податкового законодавства, а тому позовні вимоги з наведених вище підстав до задоволення не підлягають.
Крім того, позовні вимоги про визнання частково нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 24.12.2010 року № 0001622200/0 до задоволення не підлягають також з огляду на таке.
Відповідно до підпункту 5.1.2 пункту 5.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України № 985 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1440/18735, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо орган державної податкової служби зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. У випадках, визначених підпунктами 5.1.2 і 5.1.4 пункту 5.1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання (пункт 5.3 Порядку).
Згідно з наведеними нормами вказаного Порядку податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 24.12.2010 року № 0001622200/0 вважається відкликаним, оскільки рішенням Луцької ОДПІ про результати розгляду первинної скарги № 671/10/25-006 від 17.01.2011 року зменшено нараховану суму податкового зобов'язання і винесено нове податкове повідомлення-рішення від 19.01.2011 року № 00000132200/1.
Отже, з урахуванням наведеного, адміністративний позов ПАТ «Західінкомбанк» до Луцької ОДПІ про визнання частково нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.12.2010 року № 0001622200/0, від 19.01.2011 року № 00000132200/1, від 23.03.2011 року № 00000132200/2 до задоволення не підлягає.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд
В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання частково нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 грудня 2010 року № 0001622200/0, від 19 січня 2011 року № 00000132200/1, від 23 березня 2011 року № 00000132200/2 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 13 вересня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М.Валюх