Справа № 203/1846/14-ц
Провадження № 2/0203/847/2014
16.07.2014 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Шаповал Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
21 березня 2014 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сторони перебувають у шлюбі від березня 2006 року. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину. Стосунки з відповідачем розладилися. Сторони проживають окремо одне від одного, не ведуть спільне господарство, шлюбних відносин не підтримують. Зберігати сім'ю позивач не бажає, вважає, що шлюб носить формальний характер і просить суд шлюб розірвати (а.с. 2).
Позивач у судовому засіданні підтримала заявлений позов.
Відповідач до суду не з'явився, був повідомлений належним чином. У судовому засіданні 16.04.2014 р. відповідач заперечував проти задоволення позову.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України (далі - СК) шлюб припиняється шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності зі статтею 110 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 112 СК суд з'ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, приймає до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інших обставин життя подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило би інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають суттєве значення.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі від 15.03.2006 р. (а.с. 6).
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу мешкатиме разом з позивачем (а.с. 7).
Через відсутність взаєморозуміння та постійних сварок, які виникають в родині з різноманітних причин, відсутність у сторін бажання створити міцну та дружню сім'ю від вересня 2013 року сторони не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбних відносин і мешкають окремо одне від одного.
Позивач зберігати сім'ю не бажає, вважає, що сім'я розпалася остаточно і збереження сім'ї неможливе.
За клопотанням відповідача суд надав сторонами строк для примирення, проте вони не скористалися такою можливістю.
За вказаних обставин суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані й підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 4 - 11, 18, 57 - 60, 169, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 15 березня 2006 року у Кіровському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області (актовий запис № 60), розірвати.
Прізвище ОСОБА_1 залишити без змін.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 223 ЦПК України, і може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його постановлення. У разі якщо рішення було постановлено за відсутності особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Повний текст рішення складено 21 липня 2014 року.
Суддя М.О. Католікян