Справа № 199/6591/14-ц
(2/199/3083/14)
іменем України
„26" листопада 2014 року
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Спаї В.В.,
секретар - Шахназарян М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,
Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що вона та відповідач є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає разом із нею та перебуває на її утриманні. Як зазначається позивачем при зверненні до суду, на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.08.2007 р. відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі ? частини заробітку, утім, даний обов'язок він не виконує, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 48 568,46 грн.
За підрахунком позивача, за період з 12.06.2007 р. по 01.06.2014 р. розмір пені, нарахованої на підставі ч. 1 ст. 196 СК України, складає 14 626,94 грн., та про стягнення даної суми з відповідача на користь позивача у позові й заявлено відповідну вимогу.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просив суд повністю задовольнити поданий позов.
Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У судове засідання відповідач, повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, не скористався правом надання заперечень проти позову, не надав заяви про розгляд у його відсутності, та у зв'язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
Врахувавши заяву представника позивача та дослідивши докази в межах заявлених суду вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю з огляду на такі встановлені обставини.
Відповідач є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження. Дитина мешкає разом із позивачем (матір'ю) та перебуває на її утриманні. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.08.2007 р. присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі ? частини заробітку, утім, даний обов'язок відповідач не виконує, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 48 568,46 грн.
Згідно зі ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Судом було встановлено, що відповідач є платником аліментів відповідно до судового рішення, зазначеного вище.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 р. та яка набула чинності для України 27.09.1991 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини; разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та за ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Відповідач не надав доказів щодо його стану здоров'я, перебування у нього на утриманні інших осіб, наявності грошових зобов'язань та наявності інших обставин, які би мали істотне значення при розв'язанні вимоги позову про стягнення неустойки на підтвердження відсутності вини про виникнення заборгованості.
Згідно положень Сімейного кодексу України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, тому за змістом ст. 196 Сімейного кодексу України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
При здійсненні розрахунку пені суд виходить з розрахунку, наданого позивачем, та погоджується із слушністю доводів позивача щодо підстав для покладення на відповідача обов'язку сплатити пеню та щодо її розміру, через що позов підлягає задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до ст.ст. 88 та 215 ЦПК України.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів задовольнити повністю.
Стягнути зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі14 626,94 грн., яка склалася за період з 12.06.2007 р. по 01.06.2014 р.
Стягнути зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, судовий збір в розмірі 243,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя