2-8169/14
760/27568/14-ц
Солом'янський районний суд м. києва
22 грудня 2014 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до Третьої Київської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до наступного висновку.
Так, позивач зазначає, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 09.03.2010 року позивачу було продовжено строк (не зазначено який саме строк) для прийняття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_3, при цьому спадкоємцями першої черги були визначені позивач і ОСОБА_4, спадкове майно - однокімнатна квартира АДРЕСА_1.
Позивач стверджує, що після ухвалення даного рішення він до нотаріальної контори протягом 3 років не звертався із-за своєї юридичної необізнаності, оскільки саме його адвокат радив йому цього не робити. Однак, всупереч імперативним вимогам п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України позивач не зазначає доказів на підтвердження даних обставин. Крім того, позивач обґрунтовує свої вимоги посиланням на ч.3 ст.1722 ЦК України, зокрема, на існування поважної причини пропуску строку для прийняття спадщини, натомість всупереч п.5 ч.2 ст.119 ЦПК України конкретні обставини поважності пропуску строку не наводить.
Позовна заява не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дотримання вимог ст.119 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки позову і долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.
Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у ст. ст. 119, 120 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Якщо ж позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає всі вимоги, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Одночасно в разі виправлення зазначених вище недоліків позовної заяви, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу правила розгляду справ зазначеної категорії, які були імперативно встановлені Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) і є обов'язковими для суду. Так, ВССУ в своєму листі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 окремо звертає увагу на те, що належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, в даному випадку заяв позивача до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ВССУ звертає увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину (в даному випадку після смерті ОСОБА_3). В разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові. Суд не може підміняти собою органи нотаріату.
Також ВССУ зазначає, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини.
Між тим у резолютивній частині рішення суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини ВССУ зазначає, що має бути зазначено початок перебігу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, що починається з дня набрання рішенням суду законної сили, звертає увагу судів на те, що юридичний зміст понять "строк" та "термін" не є тотожним, вони не є синонімами та не можуть використовуватись як взаємозамінні. Згідно зі ст. 251 ЦК строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Оскільки при вирішенні питання про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини суди повинні визначати саме період (наприклад, два - три місяці), а не конкретну дату, використання юридичного поняття "термін" при вирішенні аналізованого різновиду спорів не відповідає положенням чинного ЦК.
На підставі рішення суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини спадкоємець повинен у визначений судом строк звернутися до нотаріальної контори та подати відповідну заяву, після чого він буде вважатися таким, що прийняв спадщину.
Як вбачається із вищезазначеного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09.03.2014 року додатковий строк було ОСОБА_2 продовжено, але не зазначено на який період. Відтак на сьогоднішній день останній ймовірно не позбавлений можливості звернутися до нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3
За викладеними ж позивачем вимогами і обґрунтуваннями, слід звернути увагу і на роз'яснення Пленуму Верховного суду України, відповідно до якого повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено (абз. 5 п. 24 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування»)
Також, стверджує позивач, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 09.03.2010 року визнано право власності на ? частину даної квартири в порядку спадкової трасміссії після смерті ОСОБА_5 за позивачем, останнім здійснено відповідну реєстрацію права власності даного майна, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав Комунального підприємства Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 12.07.2011 року.
Відтак, є незрозумілими обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги в частині визнання права власності в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_5 на частину вищезазначеної квартири і самі позовні вимоги, оскільки ці вимоги вже були задоволені Солом'янським районним судом м. Києва вищезазначеним рішенням від 09.03.2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи Головне управління юстиції в м. Києві, приватний нотаріус КМНО ОСОБА_7, про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та договору купівлі-продажу. Визнання права власності на ? частину квартири за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Солом'янської районної у м. Києві ради, третя особа Головне управління юстиції в м. Києві, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно п.2 ч.2 ст.122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження по справі, якщо є таке, що набрало законної сили рішення суду між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (оскільки належними відповідачами у таких справах є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а не управління юстиції, нотаріальні контори як зазначено позивачем)
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119-121, 122 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до Третьої Київської державної нотаріальної контори в частині визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без руху.
Роз'яснити позивачеві, що зазначені в ухвалі недоліки ним можуть бути усунені протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.
У цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Третьої Київської державної нотаріальної контори в частині визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити у відкритті провадження.
Ухвала в цій частині може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали.
Суддя В.С. Кицюк