Вирок від 01.12.2014 по справі 755/5004/13-к

Справа № 755/5004/13-к

ВИРОК

іменем України

"01" грудня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальне провадження №12013110040001528 від 28.01.2013 року по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого на посаді монтажника в МК “Запорожсталь”, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 31.10.2007 року вироком Комунарського районного суду м.Запоріжжя за ч.2 ст.307, ч.1 ст.309, ч.1 ст.317 КК України із застосуванням ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого 23.06.2010 року умовно - достроково на 1 рік 3 місяці 5 днів,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15ч.2, 185ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 28 січня 2013 року, приблизно о 12 годині 20 хвилин, знаходячись в приміщенні торгівельного залу магазину “АТБ”, що розташований за адресою: м.Київ, проспект Гагаріна, 12/1 в м.Києві, з метою таємного викрадення чужого майна, підійшов до полиці з продуктами харчування та переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає взяв з полиці упаковку кави “Карт ноар” вартістю 63 гривні 99 копійок, балик вартістю 23 гривні 77 копійок, окіст вартістю 25 гривень 60 копійок та рулет вартістю 35 гривень 62 копійки, після чого, пішов до виходу з магазину не сплативши за взятий ним товар, однак виконавши всі дії, які вважав необхідними для заволодіння чужим майном, не довів злочин до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий за межами каси працівниками охорони, з майном, що належало магазину “АТБ” на загальну суму 148 гривень 98 копійок, яким ОСОБА_5 намагався таємно заволодіти.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав, вищезазначені обставини підтвердив, при цьому послідовно пояснив, що дійсно 28 січня 2013 року, приблизно о 12 годині 20 хвилин, він, знаходячись в приміщенні торгівельного залу магазину “АТБ”, що розташований за адресою: м.Київ, проспект Гагаріна, 12/1 в м.Києві, з метою вчинення крадіжки підійшов до полиці з продуктами харчування та переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв упаковку кави “Карт ноар” вартістю 63 гривні 99 копійок, балик вартістю 23 гривні 77 копійок, окіст вартістю 25 гривень 60 копійок та рулет вартістю 35 гривень 62 копійки, після чого пішов до виходу з магазину не сплативши за взятий ним товар, однак не довів злочин до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий за межами каси працівниками охорони з продуктами харчування, які намагався викрасти.

Свою винність ОСОБА_5 визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та не оспорював в судовому засіданні вищезазначені фактичні обставини, встановлені у кримінальному провадженні органом досудового розслідування, поряд з цим послався на те, викрадене майно повернуто власнику.

Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч.3 ст.349 КПК України, роз'яснені судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорювали фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також протоколу огляду місця події та огляду речей, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.

Винність ОСОБА_5 , який не оспорював фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого йому злочину знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ст.ст.15ч.2, 185ч.1 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, при цьому виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не було закінчено, з причин які не залежали від його волі.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_5 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, який працює, за місцем проживання характеризується позитивно, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, раніше судимий, майно потерпілому повернуто.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 , суд визнає рецидив злочину.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, обставин справи, вищезазначених даних про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді штрафу, яке буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Речові докази у справі: упаковку кави “Карт ноар”, балик, окіст, рулет що належать магазину “АТБ” та передані представнику магазину “АТБ” ОСОБА_6 на зберігання під розписку слід залишити у володінні та розпорядженні потерпілого ТОВ “АТБ-маркет”.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.368-371, 373-374, 376, КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.ст.15ч.2, 185ч.1 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, в доход держави.

Запобіжний захід застосований щодо ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази у справі: упаковку кави “Карт ноар”, балик, окіст, рулет що належать магазину “АТБ” та передані представнику магазину “АТБ” ОСОБА_6 на зберігання під розписку - залишити у володінні та розпорядженні потерпілого ТОВ “АТБ-маркет”.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору, захиснику.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя:

Попередній документ
42209596
Наступний документ
42209598
Інформація про рішення:
№ рішення: 42209597
№ справи: 755/5004/13-к
Дата рішення: 01.12.2014
Дата публікації: 12.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка