Справа № 2604/28021/12
"23" грудня 2014 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Чех Н.А.
при секретарі - Кузьменко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Садівницьке товариство «Русанівець», про стягнення моральної шкоди,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки АДРЕСА_1. Дана земельна ділянка належить йому на праві власності відповідно до Державного акту ЯЖ № 018174 (кадастровий номер ділянки 8000000000:66:543:0013). Його сусідом по земельній ділянці є член СТ «Мічурінець» ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ОСОБА_3 володіє земельною ділянкою АДРЕСА_2, а ОСОБА_2 володіє земельною ділянкою АДРЕСА_3 в цьому садовому товаристві. Даними громадянами було здійснено захоплення місць загального користування шляхом огородження території, чим повністю ліквідовано під'їзд до його (позивача) земельної ділянки. З метою вирішення цього питання він неодноразово звертався до відповідачів та контролюючих органів влади. 02.07.2010 року він звертався до Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, на яку отримав відповідь, відповідно до якої викладені факти знайшли своє підтвердження. 10.09.2010 року він звертався до Виконавчого органу Київської міської ради - Головного управління земельних ресурсів з цього приводу. 23.09.2010 року отримав відповідь, відповідно до якої було встановлено, що ОСОБА_3 огородив парканом частину прилеглої ділянки, між ділянкою АДРЕСА_1 та ділянкою АДРЕСА_2, без документів на право власності чи право користування вказаною земельною ділянкою, та винесено вказівку усунути виявлене порушення. Однак, ОСОБА_3 порушення не усунув. В 2011 році він знову звернувся Головного управління земельних ресурсів, на що отримав відповідь, що порушення ОСОБА_3 не усунуто, крім того, встановлено аналогічне порушення ОСОБА_2 Відповідачі користуються земельними ділянками без належних на то прав, та перекривають під'їзд до його (позивача) земельної ділянки. Через не усунення вказаних порушень, він був змушений звернутися до СТ «Русанівець», і 03.11.2011 року складено відповідний акт. Крім того, він звертався і до Прокуратури Дніпровського району м. Києва, яка направила лист до Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва. Через неправомірні дії відповідачів він не може нормально користуватися своєю земельною ділянкою, оскільки не має до неї нормального доступу. Всі вказані дії відібрали у нього багато часу, крім того, він був змушений неодноразово звертатися до різних установ та організацій, що само по собі не дуже приємно. Вважає, що своїми діями та бездіяльністю відповідачі завдали йому моральної шкоди, яку він оцінив в 8 000,00 грн. Він та його сім'я позбавлені можливості користуватися земельною ділянкою, так як не мають можливості приїхати до неї на автомобілі, завести та вивезти речі, що вимагає додаткових зусиль організації своєї роботи, особистого життя та завдає додаткових труднощів і незручностей. Крім того, від хвилювання та нервового стресу, спричинених тим, що він не в повній мірі відчуває себе власником своєї земельної ділянки, тому всі ці обставини негативно впливали та впливають на його самопочуття, повсякденне життя. В процесі розгляду справи він збільшив позовні вимоги, та просив стягнути з відповідачів моральну шкоду з кожного по 20 000,00 грн.15.07.2014 року він подав заяву про зменшення позовних вимог, а саме: у зв'язку із продажем його земельної ділянки 21.10.2013 року ОСОБА_4, зменшив позовні вимоги щодо захисту права власності, права користування земельною ділянкою; вимоги щодо стягнення моральної шкоди залишилися без змін. Додатково зазначив, що через чинення перешкод відповідачами у підході та під'їзді до земельної ділянки та садового будинку, він не мав змоги перебудувати або відремонтувати свій садовий будинок, проводити в ньому відпочинок разом із сім'єю та дітьми, займатися садівництвом. Все це призводило до конфліктів у родині, погіршенні психологічного клімату у відносинах з близькими. Що в решті призвело до рішення продати це майно, яке було продано за номінальною ціною.
В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його присутності, зменшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. Пояснив, що ніякої моральної шкоди він ОСОБА_1 не завдавав. Між їх земельними ділянками не було нікого паркану. Тоді як сам ОСОБА_1 захватив частину земельної ділянки, яка належала СТ «Мічурінець». З попереднім власником земельної ділянки було встановлено порядок користування, ніколи не було спорів. А потім з'явився ОСОБА_1, захватив частину землі, та ще й пред'явив позов.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Пояснив, що ніякої моральної шкоди він ОСОБА_1 не завдавав. Йому кооперативом була додатково надана частина землі в користування. Він давав нею користуватися і ОСОБА_1 Крім того, вже є новий власник, і з нею усе вирішено.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи сповіщався належним чином, заяв про відкладення, чи про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.
Вислухавши пояснення відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в суді та не підлягають задоволенню в повному обсязі.
В суді встановлено, що ОСОБА_1 був власником земельної ділянки АДРЕСА_1. Дана земельна ділянка належала йому на праві власності відповідно до Державного акту ЯЖ № 018174 (кадастровий номер ділянки 8000000000:66:543:0013). Його сусідом по земельній ділянці є член СТ «Мічурінець» ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ОСОБА_3 володіє земельною ділянкою АДРЕСА_2, а ОСОБА_2 володіє земельною ділянкою АДРЕСА_3 в цьому садовому товаристві.
21.10.2013 року ОСОБА_1 уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки з ОСОБА_4, відповідно до якого у власність ОСОБА_4 перейшла спірна земельна ділянка.
ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 моральну шкоду за чинення йому перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою в розмірі 20 000,00 грн. з кожного. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачами захоплено місця загального користування шляхом огородження території, чим ліквідовано під'їзд до його ділянки. У зв'язку з чим, він був змушений звертатися до різних установ та організацій, що в свою чергу відбирало в нього багато часу та зусиль. Він не міг нормально користуватися своєю земельною ділянкою, оскільки не мав до неї нормального доступу. Він та його сім'я були позбавлені можливості користуватися земельною ділянкою, так як не мали можливості приїхати до неї на автомобілі, завести та вивезти речі, що вимагало додаткових зусиль організації своєї роботи, особистого життя та завдало додаткових труднощів і незручностей. Крім того, від хвилювання та нервового стресу, спричинених тим, що він не в повній мірі відчував себе власником своєї земельної ділянки, всі ці обставини негативно впливали на його самопочуття, повсякденне життя. Через чинення перешкод відповідачами у підході та під'їзді до земельної ділянки та садового будинку, він не мав змоги перебудувати або відремонтувати свій садовий будинок, проводити в ньому відпочинок разом із сім'єю та дітьми, займатися садівництвом. Все це призводило до конфліктів у родині, погіршенні психологічного клімату у відносинах з близькими. Що в решті призвело до рішення продати це майно, яке було продано за номінальною ціною.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
По даній справі позивачем не було доведено ті обставини на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог, не вказано яких саме душевних страждань він зазнав внаслідок неправомірних дій відповідачів. Судом враховується і те, що в процесі розгляду справи ОСОБА_1 спірна земельна ділянка продана іншій особі, з якою відповідачі вирішили спірні питання в позасудовому порядку.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 23 ЦК України, ст.ст. 60, 88, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд -
вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Садівницьке товариство «Русанівець», про стягнення моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: