Справа № 572/5212/14-а
30 грудня 2014 року м. Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області - одноособово суддя Довгий І.І., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання перерахунку та виплати недоплачених сум,
Позивач ОСОБА_1 23 жовтня 2014 року звернувся з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області (далі - УПФ) з вимогами визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати УПФ здійснити перерахунок і виплату позивачу державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, як особі віднесеній до категорії 1, інваліду ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою, згідно зі ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ (далі Закон України №796-ХІІ) у розмірах відповідно шести мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком за період з 23 квітня 2014 року та надалі.
Представник відповідача надав суду письмові заперечення, в яких зазначив завданням судочинства є захист порушених прав, а тому безпідставними є вимоги про виплату пенсії на майбутнє. Оскільки позивачеві пенсія виплачувалася в порядку та розмірах, передбачених Законом України "Про державний бюджет України на 2014 рік", постановою КМУ №1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", просив відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
З копії посвідчення серії НОМЕР_1 вбачається, що дійсно позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності. Причиною інвалідності є захворювання пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи. Отже позивач є особою, віднесеною Законом № 796-ХІІ до категорії 1, тобто на яку поширюються ст.ст. 50, 54 Закону.
Статтею 54 Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІIІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст. 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам ІIІ групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Позивачка, починаючи з 23 квітня 2014 року не отримувала пенсії у розмірах, визначених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", вказані обставини підтверджуються довідкою відповідача про розміри виплачених сум.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п. 1 Прикінцевих положень Закону) будь-яких обмежень щодо розміру пенсій, визначених статтями 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено не було.
Натомість такі обмеження були встановлені Законом України від 3 липня 2014 року № 1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності з 3 серпня 2014 року. Зокрема, за вказаним законом норми і положення статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Таким чином, лише починаючи з 3 серпня 2014 року у відповідача не було підстав нараховувати та виплачувати позивачці пенсію у розмірі більшому, ніж визначено бюджетним законом.
Посилання відповідача на положення Постанов КМ України щодо встановлення обмежених розмірів пенсій не заслуговують на увагу, оскільки згідно ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно з ч. 3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомог, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України № 966-14 від 15 липня 1999 року "Про прожитковий мінімум" для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком застосовується прожитковий мінімум.
Отже, величиною мінімальної пенсії за віком, від якої має бути обрахована пенсія для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, є встановлений законом про державний бюджет на відповідний рік прожитковий мінімум.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в т. ч. на виконання делегованих повноважень.
З огляду на відсутність предмета спору не заслуговують на увагу доводи позивача про зобов'язання відповідача здійснювати нарахування виплат в майбутньому.
Відповідно до п. 3 Постанови КМ України № 1261 від 24 жовтня 2007 року "Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України" основними завданнями Пенсійного фонду України є призначення (перерахунок) пенсій та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.
Бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати визначених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, що обчислюються з врахуванням встановленого прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за період з 23 квітня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно слід визнати протиправною та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві основну та додаткову пенсію із урахуванням проведених виплат.
Керуючись ст.ст. 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати противоправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі щодо ненарахування та невиплати для ОСОБА_1 визначених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, тобто прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за період з 23 квітня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі нарахувати та виплатити для ОСОБА_1 визначені статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсію для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком а також щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, тобто прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за період з 23 квітня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Сарненський районний суд протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя: