Справа № 567/1369/14-к
05 січня 2015 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Острозі кримінальне провадження за №12014180170000428 від 02 жовтня 2014 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Петрівка, Станично-Луганського району Луганської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, неодруженого, офіційно непрацюючого, із середньою освітою, раніше судимого: 05.02.2008 року Брянківським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 3 років обмеження волі; 19.06.2008 року Жовтневим районним судом м.Луганська за ч. 1 ст. 121, ч.4 ст.296 КК України до покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі; згідно постанови Свердловського міського суду Луганської області від 18.11.2009 року, звільненого з місць позбавлення волі 26.11.2009 року умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 22 дні, паспорт НОМЕР_1 , виданий 13.08.1996 року Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
сторонами кримінального провадження є:
прокурор ОСОБА_4
потерпілий ОСОБА_5
представник потерпілого адвокат ОСОБА_6
обвинувачений ОСОБА_7
встановив:
02 жовтня 2014 року, близько 17 години 20 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи вантажним автомобілем (сідловим тягачем) марки “DAF”, реєстраційний номер НОМЕР_2 , із напівпричепом марки “TRAILOR”, реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись автодорогою Городище-Рівне-Старокостянтинів, на 186 км + 550 м, поблизу с. Верхів Острозького району Рівненської області, в напрямку м. Острог Рівненської області, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не врахував технічний стан керованого ним транспортного засобу, не переконався в безпеці свого руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу, здійснив виїзд за межі проїзної частини дороги в напрямку розташованої там автобусної зупинки, де допустив зіткнення із задньою частиною автобуса “БАЗ”, реєстраційний номер НОМЕР_4 , який перебував під керуванням ОСОБА_8 та стояв з правої сторони від проїзної частини в напрямку м. Острог у межах зупинкового майданчику маршрутних таксі (заїзного карману для посадки-висадки пасажирів), та здійснював висадку пасажирів.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автобуса “БАЗ”, реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_5 , який в момент зіткнення транспортних засобів перебував на задньому лівому сидінні, отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою грудного відділу хребта, відкритого багатоуламкового перелому нижньої третини лівої малогомілкової кістки зі зміщенням відломків, забійних ран лівої гомілки, гранулюючої рани нижньої третини лівої гомілки, які відносяться до середнього ступеню тяжкості по критерію довготривалості розладу здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав і показав, що дійсно, 02 жовтня 2014 року, близько 17 години 20 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи вантажним автомобілем (сідловим тягачем) марки “DAF”, реєстраційний номер НОМЕР_2 , із напівпричепом марки “TRAILOR”, реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись автодорогою Городище-Рівне-Старокостянтинів, поблизу с. Верхів Острозького району Рівненської області, в напрямку м. Острог Рівненської області, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не врахував технічний стан керованого ним транспортного засобу, не переконався в безпеці свого руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу, здійснив виїзд за межі проїзної частини дороги в напрямку розташованої там автобусної зупинки, де допустив зіткнення із задньою частиною автобуса “БАЗ”, реєстраційний номер НОМЕР_4 , який перебував під керуванням ОСОБА_8 та стояв з правої сторони від проїзної частини в напрямку м. Острог у межах зупинкового майданчику маршрутних таксі (заїзного карману для посадки-висадки пасажирів), та здійснював висадку пасажирів.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автобуса “БАЗ”, ОСОБА_5 , який в момент зіткнення транспортних засобів перебував на задньому лівому сидінні, отримав тілесні ушкодження. Про те, що вчинив, особисто шкодує, у вчиненому розкаюється. Пояснив, що на даний час шкода потерпілому частково відшкодована в добровільному порядку.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
За матеріалами справи 02.10.2014 року надійшла заява ОСОБА_8 про вчинення ДТП, що повністю узгоджуються з показами обвинуваченого в частині часу, локалізації та механізму вчинення злочину.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини та його показань про обставини вчинення злочину, його винність у вчиненні злочину повністю доведена висновками судово-інженерних експертиз з дослідження технічного стану транспортного засобу № 663 від 14.10.2014, № 664 від 14.10.2014, судово-інженерної експертиз з транспортно-трасологічного дослідження № 665 від 12.11.2014).
Оцінивши сукупність доказів, суд прийшов до висновку, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 286 КК України, так як ОСОБА_3 , вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого і зокрема те, що відповідно до ст. 12 КК України обвинуваченим вчинено злочин невеликої тяжкості, відповідальність за який передбачає альтернативу видів покарання, а саме позбавлення волі, або інше більш м'яке покарання.
Беручи до уваги особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_3 , щиро розкаявся у вчиненому, раніше судимий, відшкодував частково завдану шкоду, має на утриманні четверо неповнолітніх дітей, переселений із сім'єю з зони проведення АТО, неофіційно працює водієм.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно ст. 66 КК України - є його щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно ст. 67 КК України - є вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Враховуючи викладене, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому при призначенні покарання слід застосувати ст. 75 КК України.
Крім того, слід застосувати п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України - обов'язок повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації до органів кримінально виконавчої системи.
Цивільний позов слід задовольнити з таких підстав.
При розгляді кримінальної справи, суд, зобов'язаний на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи з'ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв'язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь участі кожного з обвинувачених в її заподіянні, а також, чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до постанови Пленуму ВС № 3 від 31.03.1989 року (зі змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму ВС №13 від 25.12.1992, №12 від 03.12.1997) “Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна” суд прийшов до висновку, що цивільний позов слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до позовної заяви та розрахунку планової компенсації витрат на лікування хворих на стаціонарі в Острозькій ЦРЛ за 11.12.2014 року - витрати на один ліжкодень - складають - 141,84 грн.
Потерпілий ОСОБА_5 перебував на лікуванні в травматологічному відділенні з 02.10.2014 року по 31.10.2014 року та з 01.11.2014 року по 28.11.2014 року і витрати на лікування, за цей період, складають 4255,20 грн. та 3829,68 грн., а всього на загальну суму 8084 грн. 88 коп.
Згідно з матеріалами справи, вартість проведення судово-інженерних експертиз з дослідження технічного стану транспортного засобу - 1965,60 грн., а саме:
- висновок експерта НДЕКЦ при УМВС України в Рівненській області № 663 від 14.10.2014- 982 грн. 80 коп.;
- висновок експерта НДЕКЦ при УМВС України в Рівненській області № 664 від 14.10.2014- 982 грн. 80 коп.
2) вартість проведення судово-інженерної експертиз з транспортно-трасологічного дослідження - 1229 грн. 80 коп. (висновок експерта НДЕКЦ при УМВС України в Рівненській області № 665 від 12.11.2014);
3) вартість проведення судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди - 786 грн. 24 коп. (висновок експерта НДЕКЦ при УМВС України в Рівненській області № 774 від 22.11.2014 року всього на загальну суму - 3981 грн. 64 коп. і вказані витрати слід покласти на ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,-
засудив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком два роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк два роки.
Повідомити ОСОБА_3 , що він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, попередити його, що він протягом іспитового строку не повинен вчиняти нового злочину.
Покласти на ОСОБА_3 відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язок повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь сектору охорони здоров'я Острозької РДА - 8084 грн. 88 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертиз - 3981 грн. 64 коп.
Речові докази - автобус “БАЗ”, реєстраційний номер НОМЕР_4 , сідловий тягач марки “DAF”, реєстраційний номер НОМЕР_2 із напівпричепом марки “TRAILOR”, реєстраційний номер НОМЕР_3 вважати повернутим власникам.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_1