Справа № 538/2217/13-к Номер провадження 11-кп/786/25/15Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія ч. 1 ст. 115 КК ОТ
05 січня 2015 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
з участю прокурора ОСОБА_6
обвинувачених ОСОБА_7 ОСОБА_8
захисників ОСОБА_9 ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора Полтавської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 та в його інтересах захисника ОСОБА_10 на вирок Лохвицького районного суду від 3 жовтня 2014 р., -
Цим вироком - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця м. Тячів, Закарпатської області, українець, громадянин України, освіта середня, розлучений непрацюючий, житель АДРЕСА_1 раніше судимий :
- 28 серпня 2007 року Чорнухинським районним судом за ст.121 ч. 2 КК України на 8 років позбавлення волі, постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 13.09.2011 року невідбута частина покарання замінена більш м'яким у вигляді обмеження волі. Постановою Комсомольського районного суду від 8.11.2012 р. умовно-достроково звільнений 16.11.2012 р. на підставі ст. 81 КК України на 2 роки 7 місяців 3 дні,
- засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України на 7 років позбавлення волі;
- ст. 395 КК України на 4 місяці арешту.
У відповідності до ч 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим на 7 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом частково приєднання невідбутого покарання за вироком Чорнухинського районного суду Полтавської області від 28.08.2007 р. остаточно на 8 років позбавлення волі .
Вирішено питання про речові докази та стягнуті судові витрати .
У вироку суду зазначено наступне .
« 31 липня 2013 року ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та громадянин ОСОБА_11 після спільного розпиття спиртних напоїв вирушили до залізничного вокзалу ст. Пирятин, щоб там переночувати. У ОСОБА_12 з собою був поліетиленовий пакет, в якому знаходився кухонний ніж. Йдучи до залізничного вокзалу ст. Пирятин ОСОБА_11 звернув із стежки в лісосмузі перед залізничним вокзалом ст. Пиряти, щоб справити природні потреби. ОСОБА_7 вирушив за ним та знаходячись на території залізничної станції Пирятин Південної залізниці неподалік від недіючого приміщення АТС Гребінківської дистанції сигналізації та зв'язку Південної залізниці, на ґрунті особистих неприязних відносин до свого знайомого ОСОБА_11 , діючи навмисно та протиправно, з метою позбавлення ОСОБА_11 життя, вийняв з поліетиленового пакету, який знаходився в нього в руках кухонний ніж з пластмасовою рукояткою білого кольору та утримуючи вище вказаний ніж за рукоятку в правій руці наніс ОСОБА_11 один удар ножем в область грудної клітки, чим заподіяв гр. ОСОБА_11 згідно з висновком судово-медичної експертизи від 28 серпня 2013 року № 081, тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення передньої грудної стінки з проникаючим пораненням серця, що є смертельним, є несумісним з життям, від якого ОСОБА_11 помер на місці вчинення злочину.
Ботезату ОСОБА_13 , згідно постанови Чорнухинського районного суду від 25 січня 2013 року встановлено адміністративний нагляд терміном 1 рік, з постановлениям йому наступних обмежень:
заборонити покидати місце проживання з 22 години по 06 годину ранку наступного дня,
заборонити виїзд за межі місця проживання без дозволу начальника Чорнухинського РВ УМВС України в Полтавській області,
заборонити перебувати в місцях, де здійснюється продаж горілчаних напоїв на розлив,
обов'язати прибувати на реєстрацію в період нагляду до ОВС чотири рази на місяць .
08 лютого 2013 року гр. ОСОБА_7 було ознайомлено з порядком та умовами адміністративного нагляду та проведено бесіду про недопущення правопорушень та порушень адміністративного нагляду.
Згідно реєстраційного листа на ОСОБА_7 останній раз він з'являвся на реєстрацію до Чорнухинського РВ УМВС України в Полтавській області 05 червня 2013 року.
Згідно листа контролю за обмеженнями гр. ОСОБА_7 , останній раз знаходився вдома в с Харсіки, Чорнухинського району 12 липня 2013 року.
ОСОБА_7 , будучи попереджений про недопущення правопорушень та порушень адміністративного нагляду, з 05 червня 2013 року не являвся на реєстрацію до Чорнухинського РВ УМВС України в Полтавській області та 12 липня 2013 року з метою ухилення від адміністративного нагляду самовільно без дозволу начальника Чорнухинського РВ УМВС України в Полтавській області залишив місце проживання в с. Харсіки Чорнухинського району. »
В апеляційній скарзі прокурора ставить питання про скасування вироку за м'якістю призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 покарання і постановлення нового вироку, яким пропонується визначити йому покаранння за ст. 115 ч. 1 КК України 10 років позбавлення волі; за ст. 395 КК України 6 місяців арешту; згідно ст. 70 КК України 10 років 6 місяців позбавлення волі і остаточно на підставі ст.71 КК України - 12 років 6 місяців позбавлення волі.
На думку прокурора судом не враховані належним чином тяжкість вчинених злочинів та дані про особу обвинуваченого .В апеляційній скарзі захисника ОСОБА_10 ставиться питання про скасування вироку та закриття кримінального провадження за недоведеністю вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень .
Захист вказує про відсутність належно добутих доказів винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчинених злочинах, вважаючи деякі з них сфальсифікованими .
Аналогічне прохання з цих же підстав міститься в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_7 , який заперечує свою причетність до вчинення протиправних діянь.
Заслухавши доповідача, думку прокурора та пояснення обвинуваченого, його захисника на підтримання своїх апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника задоволенню не підлягають, а апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав .
Винуватість ОСОБА_7 у вчинених злочинах доведена перевіреними в судовому засіданні та детально наведеними у вироку доказами .
Так, згідно даних протоколу огляду місця пригоди поблизу залізничного вокзалу ст.Пирятин виявлений труп потерпілого ОСОБА_11 з ознаками насильницької смерті (а.с.143-158 том 2), смерть якого за висновком судово-медичної експертизи настала в результаті результаті поранення передньої стінки грудної клітки в проекції 4-міжребер'я з ушкодженням серцевої сорочки, серця, розвитком гемоперикарду, яке утворилося в результаті дії колюче-ріжучого предметі . (а.с.73-95 том 2) .
Свідок ОСОБА_14 суду засвідчила, що ОСОБА_7 її знайомий, який бував в її будинку . В серпні 2013 р. вона зустріла його на залізничному вокзалі, який прийшов до неї додому з пакетом в якому був ніж з білою пластмасовою ручкою, який пізніше вилучили працівники міліції при обшуку у неї в будинку (а.с196-200 том 2). Підтвердила суду ту обставину, що ОСОБА_7 говорив їй, що вдарив ножем бомжа. Засвідчила про цю ж обставину ОСОБА_14 , показання якої не опорочені, обвинуваченим ОСОБА_7 не спростовані та будь-яких сумнівів в своїй об'єктивності не викликають, і при проведенні з її участю слідчого експерименту (а.с.194 том 2) .
Даний ніж доданий до справи за речовий доказ (а.с 210 том 2), за висновком судово-медичної експертизи на клинку та ручці якого виявлені сліди крові, які можуть походити від потерпілого ОСОБА_11 (а.с. 201-205 том 2).
Згідно висновку судово-медико-криміналістичної експертизи рана на тілі потерпілого та виявлені пошкодження на його одязі - сорочці могли утворитися від дії цього ж ножа (а.с.206-209 том 2) .
Твердження захисту та обвинуваченого в апеляційній скарзі про фальсифікацію даного доказу неспроможне, оскільки не підтверджується обєктивними даними, що заслуговували б на увагу та якимось чином підтверджувати таке припущення. При апеляційному перегляді справи фактів фальсифікації досудовим слідством матеріалів кримінального провадження та зібраних доказів не виявлено .
При проведенні слідчого експерименту 2.09.2013 р. ОСОБА_7 з участю захисника вказав на місце вчинення злочину, яке співпадає з даними огляду місця пригоди, спосіб позбавлення життя ОСОБА_11 та механізм спричинення потерпілому кухонним ножем смертельного тілесного ушкодження (а.с.182-190 том 2) .
Дана слідча дія проведена у відповідності до вимог ст. 240 КПК України . Доводи захисту про порушення вимог кримінально-процесуального закону при проведення слідчого експерименту безпідставні, як і твердження захисту про необгрунтоване визнання судом даних його результатів за доказ по справі .
За висновками судово-медичних експертиз, враховуючи відомості про обставин вчиненого злочину та дані слідчого експерименту показання ОСОБА_7 практично повністю та в деталях відповідають тілесним ушкодженням у вигляді проникаючого поранення грудної клітки з пораненням серця, виявленому при судово-медичному дослідженні у ОСОБА_11 ( а. с.215 том 2).
Твердження обвинуваченого про самообмову під час слідчого експерименту внаслідок незаконних заходів перевірялося досудовим слідством за дорученням суду в порядку ст.333 ч. 3 КПК України по результатом чого кримінальне провадження закрите за відсутністю складу кримінального правопорушення .
Посилання захисту на ту обставину, що ОСОБА_7 фізично не міг нанести удар ножем за наявністю на час вчинення злочину перелому кисті (яка була у нього травмована 1.07.2013 р.) неспроможне, оскільки спростовується висновками комісійної судово-медичної експертизи з цього приводу, за яким на час подій 31.07.2013 р.- 1.08.2013 р. ОСОБА_7 не був позбавлений здатності до виконання активних дій правою кінцівкою, в тому числі і до виконання функцій захвату, замаху та нанесення удару ножем з силою, достатньою для заподіяння проникаючого поранення передньої грудної стінки з ушкодженням серця, виявленого на тілі ОСОБА_11 (а.с. 112 том 2)
Труп ОСОБА_11 був виявлений через декілька діб після загибелі потерпілого - 4.08.2013 р. У зв'язку з цим суттєвих суперечностей у висновках судово-медичних експертів щодо часу настання його смерті за 3-4 доби до виявлення трупу близько 1.08.13 р. (а.с.78 том 2), у ніч 31.07.2013 - 1.08.2013 р. (а.с.95 том 2) з фактичними обставинами справи, про що зазначається в апеляційній скарзі захисту, не вбачається .
Враховуючи наявність доказів, що викривають ОСОБА_7 у вчиненому злочині, його посилання на показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які за його твердженням підтверджують наявність у нього алібі на час скоєння вбивства, судом визнано неспроможним обґрунтовано. Аналогічне твердження захисту та обвинуваченого в апеляційних скаргах є безпідставним.
Твердження захисту щодо того, що у вироку суду не наведені належні докази на винуватість ОСОБА_7 у вчиненому злочину не відповідають дійсності .
В мотивувальній частині вироку водночас з переліком-назвою процесуальних джерел доказів, досліджених і врахованих судом при ухваленні вироку, розкриті та наведені фактичні дані, які містяться в процесуальних документах, на підставі яких судом встановлені факти та обставини, що мають значення для кримінального провадження .
Обґрунтованим є і висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 в порушенні правил адміністративного нагляду, оскільки підтверджується судовим рішенням від 25.01.2013 р. про встановлення такого нагляду з визначенням обвинуваченому певних обмежень та покладенням на нього обов'язків з'являтися на реєстрацію і не виїжджати без дозволу за межі місця проживання; довідкою про бесіду з ним про недопущення порушень встановлених обмежень; письмовою розпискою ОСОБА_7 про зобов'язання проживати в с.Харсіки Чорнухинського району; даними реєстраційного листка та листка контролю за обмеженнями піднаглядного про його неявку на реєстрацію з 1.072014 р. та про відсутність по місцю проживання з 19.07.2014 р. (а.с.216-221 том 2)
Визнав фактичні обставини вчиненого правопорушення і сам обвинувачений в суді першої інстанції та в апеляційному суді, пояснивши, що ухилившись від адміністративного нагляду, самовільно залишив місце проживання, виїхавши в інший населений пункт .
Твердження захисту в апеляційній скарзі, що за вчинені дії ОСОБА_7 підлягає адміністративній відповідальності не грунтуються на положеннях ст. 187 КУпАП та ст.395 КК України, а тому є безпідставним .
Відкриття матеріалів досудового розслідування та ознайомлення з ними обвинувачених проведено у відповідності до вимог ст. 290 КПК України . Порушень вимог даного закону не допущено .
Дії ОСОБА_7 за ст.ст.115 ч.1, 395 КК України кваліфіковані правильно .
Водночас визначене останньому покарання не відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Доводи апеляційної скарги прокурора з цього приводу є обґрунтованими, а тому заслуговують на увагу .
При вирішення питання про покарання судом належним чином не врахована ступінь тяжкості вчинених злочинів, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, дані про особу обвинуваченого, який негативно характеризуються по місцю проживання та раніше засуджувалися за вчинення навмисних тяжких злочинів, однак на шлях виправлення не став і знову вчинив нові злочини в період умовно-дострокового звільнення від покарання, перебуваючи під адміністративним наглядом .
До підстав для скасування вироку законом (ст. 409 КПК України) віднесено зокрема невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого .
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
Враховуючи наведене, вирок суду в частині призначення покарання обвинуваченим з підстав невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого підлягає скасуванню з постановленням в цій частині нового вироку, за яким ОСОБА_7 за вчинені злочини підлягає більш суворому покаранню .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 407, 409, 414, 418, 420 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
апеляційну скаргу прокурора Полтавської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері ОСОБА_6 задовольнити частково .
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та в його інтересах захисника ОСОБА_10 залишити без задоволення .
Вирок Лохвицького районного суду Полтавської області від 3 жовтня 2014 року в частині призначення покарання ОСОБА_7 скасувати .
Ухвалити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_7 ч.1 ст.115 КК України у виді позбавлення волі на десять років ; за ст. 395 КК України чотири місяці арешту ;
На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом часткового складання призначених покарань - десять років два місяці позбавлення волі .
Згідно ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначених покарань з урахуванням вироку Чорнухинського районного суду від 28 серпня 2007 р. остаточно дванадцять років позбавлення волі .
В іншій частині вирок суду залишити без зміни.
Вирок суду може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту його проголошення, а засудженими, які тримаються під вартою, - в той же строк з дня вручення копії судового рішення .
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3
--------------------- ------------------- --------------------