Справа № 537/2824/14-к
Номер провадження 11-кп/786/908/14
Категорія: ч.2 ст.289 КК України Т.З. Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
23 грудня 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5
за участю прокурора - ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою т.в.о. прокурора Полтавської області на вирок Крюківського районного суду м.Кременчук Полтавської області від 22 липня 2014 року.
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Кременчук Полтавської області, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не одружений, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 13.12.2012 року Крюківським районним судом м.Кременчука Полтавської області за ч.1 ст.186 КК України на 240 годин громадських робіт, покарання відбув 25.04.2013 року;
- 13.03.2014 року Автозаводським районним судом м.Кременчук Полтавської області за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки обмеження волі, з іспитовим строком згідно ст.75 КК України 1 рік 6 місяців;
- 12.06.2014 року Крюківським районним судом м.Кременчук Полтавської області за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі,
засуджений за ч.2 ст.289 КК України на 5 років позбавлення волі. Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначених за даним та попереднім вироком Крюківського районного суду м.Кременчук Полтавської області від 12.06.2014 року, остаточно визначено ОСОБА_8 покарання у виді 5 років позбавлення волі..
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м.Кременчук Полтавської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
засуджений за ч.2 ст.289 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
Вирішено питання щодо долі речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнані винними в тому, що вони 06.04.2014 року, близько 23.00 год., поблизу будинку №28/4 по вул.Шевченка в м.Кременчук Полтавської області, за попередньою змовою незаконно заволоділи транспортним засобом - мопедом „Yamaha Jog Aprio”, що належав ОСОБА_10 , спричинивши останньому матеріального збитку на суму 3 000 грн.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати у зв'язку неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме: незастосуванням закону, який підлягає застосуванню, та ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_8 за ч.2 ст.289 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Автозаводського районного суду м.Кременчук Полтавської області від 13.03.2014 року, визначивши покарання 5 років 1 місяць позбавлення волі. Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення даним покаранням покарання, призначеного вироком Крюківського районного суду м.Кременчук Полтавської області від 12.06.2014 року, остаточно визначити покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Інші учасники судового розгляду вирок не оскаржили.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого та його захисника, які погодились з апеляційною скаргою прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно п.2 ч.1 ст.420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.
Винуватість ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, є доведеною, ніким із учасників провадження не оспорюється і докази стосовно фактичних обставин справи судом на підставі ч.3 ст.349 КПК України не досліджувались. Кваліфікація дій обвинувачених за ч.2 ст.289 КК України є правильною і апеляційні скарги з цього приводу не подавались.
Разом з тим, призначаючи покарання ОСОБА_8 , суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, не застосувавши ст. 71 КК України, яка підлягала застосуванню, що призвело до призначення обвинуваченому занадто м'якого покарання.
Як вбачається із матеріалів провадження, ОСОБА_8 13.03.2014 був засуджений вироком Автозаводського районного суду м.Кременчук за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки обмеження волі з іспитовим строком згідно ст. 75 КК України 1 рік 6 місяців.
Злочин, за який ОСОБА_8 засуджено оскаржуваним вироком, вчинено 06.04.2014, тобто під час іспитового строку, встановленого попереднім вироком.
Після цього обвинувачений був засуджений вироком Крюківського районного суду м.Кременчук від 12.06.2014 за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.
Отже, суд першої інстанції правильно визначив ОСОБА_8 покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів за даним вироком та вироком від 12.06.2014.
Разом з тим, остаточне покарання має бути визначене за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України, та до вказаного покарання у виді 5 років позбавлення волі слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком від 13.03.2014.
Суд першої інстанції вказані вимоги закону залишив поза увагою, не застосував закон, який підлягав застосуванню, у зв'язку з чим вирок підлягає скасуванню з постановленням нового вироку.
Таким чином, доводи прокурора про необхідність призначення покарання на підставі ч.4 ст.70 та ст. 71 КК України є слушними, однак, порядок складання покарань, який викладає в своїх апеляційних вимогах прокурор, не відповідає вищенаведеним роз'ясненням пленуму Верховного Суду України, у зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 420 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну прокурора задовольнити частково.
Вирок Крюківського районного суду м.Кременчук Полтавської області від 22 липня 2014 року в частині призначення покарання ОСОБА_8 скасувати.
Ухвалити новий вирок. Вважати ОСОБА_8 засудженим за ч.2 ст. 289 КК України до покарання, визначеного судом першої інстанції - 5 років позбавлення волі, та на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Крюківського районного суду м.Кременчук від 12.06.2014, більш суворим, призначеним даним вироком, визначити покарання 5 років позбавлення волі.
Згідно зі ст.ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків частково приєднати до даного покарання невідбуту частину покарання за вироком Автозаводського районного суду м.Кременчук від 13.03.2014 строком 1 місяць позбавлення волі, визначивши остаточне покарання 5 років 1 місяць позбавлення волі.
В іншій частині залишити вирок без змін.
Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців: засудженим - з моменту отримання його копії, іншими учасниками - з моменту проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4