Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
133 м. м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600
Справа № 541/3426/14-а
№ провадження 2-а/541/97/2014
25 грудня 2014 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
в складі: головуючої судді - Андрущенко-Луценко С.В.
при секретарі - Литвиненко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
16.12.2014 року ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду із вище зазначеним позовом.
В направленому на адресу суду позові ОСОБА_1 зазначила, що вона є головою первинної профспілкової організації дочірнього підприємства НАК «Надра України» «Миргороднафторозвідка». Під час проведення Миргородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області комплексної перевірки на підприємстві в листопаді 2014 року було виявлено порушення строків сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за вересень 2014 року в сумі 344,74 грн., по терміну сплати до 20.10.2014 року, чим збільшено недоїмку та не сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2014 року в сумі 344,74 грн. по терміну сплати до 20.11.2014 року, чим збільшено недоїмку. За результатами проведеної перевірки на неї, як на керівника первинної профспілкової організації ДП ДАК НАК «Надра України» «Миргороднафтогазрозвідка» було складено протокол на підставі якого її було притягнуто до адміністративної відповідальності постановою начальника Миргородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області від 27 листопада 2014 року по ст. 165-1 ч.3 КУпАП у виді штрафу на користь держави в сумі 425 грн. Оскаржувану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки: профспілкова організація, керівником якої вона являється, є неприбутковою організацією. Можливість сплати єдиного страхового внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування залежить виключно від надходження коштів з ДП НАК «Надра України» «Миргороднафтогазрозвідка», що формуються за рахунок профспілкових внесків, які утримуються із заробітної плати працівників та перераховуються на рахунок профспілкової організації при виплаті заробітної плати працівникам. На підприємстві на час проведення перевіпки, заробітна плата не виплачувалася за вересень та жовтень 2014 року, а отже і не надходило жодних нарахувань на рахунок профспілкової організації, що позбавляло можливість дану організацію виконати вимоги закону про сплату єдиного страхового внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Зважаючи на викладене, просить скасувати повністю постанову про накладення на неї адміністративного стягнення №960487 серії АВ від 27.11.2014 року.
Позивачка ОСОБА_1 при судовому розгляді справи позов підтримала та просила його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача Миргородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області Ляхов Р.В. позов не визнав. Пояснив, що постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 винесена з повним дотриманням вимог діючого законодавства. Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Несплата єдиного внеску є порушенням одного із основних обов'язків страхувальника і завдає істотної шкоди інтересам держави, яка відповідно до ст.. 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що в листопаді 2014 року в ДП НАК «Надра України» «Миргороднафторозвідка» Миргородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів у Полтавській області було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства. За результатами проведеної перевірки на керівника первинної профспілкової організації ДП НАК «Надра України» «Миргороднафторозвідка» 27.11.2014 року було складено протокол про адміністративне правопорушення по ст. 165-1 ч.3 КУпАП . На підставі даного протоколу в той же день ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 165-1 ч.3 КУпАП у виді штрафу на користь держави в сумі 425 грн. (а.с.7-9).
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч. 1. ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При судовому розгляді справи встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення позивачеві ОСОБА_1 не вручався, а направився поштою одночасно з постановою про адміністративне правопорушення, так як постанова і протокол винесені були в один день. Об'єктивних даних, які б свідчили про те, що позивачка запрошувалася безпосередньо до особи, яка розглядала адміністративний матеріал та виносила постанову, суду не надано, а порушниця даний факт заперечувала. Отже при розгляді справи про адміністративне правопорушення було порушено процедуру розгляду адміністративного матеріалу встановлену законом.
Частина третя статті 165-1 КУпАП передбачає відповідальність за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 2 КАСУ, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняти вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 КАСУ, суд при вирішення справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією та законами України. А відповідно до положень ст. 55 Конституції України, кожен має право звернутись за захистом прав, які вважає порушеними, у судовому порядку.
Ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює, що ніхто не може бути підданий заходу стягнення у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження по справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого дотримання законності.
У відповідності зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Після з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд не вбачає у діях позивача наявності складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 165-1 КпАП України.
Об'єктивна сторона складу правопорушення за ч. 3 ст. 165-1 КУпАП передбачає несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно ст.6 ч.2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску, яким зокрема є Первинна профспілкова організація ДП НАК «Надра України» «Миргороднафторозвідка», де відповідальною особою є керівник цієї профспілкової організації ОСОБА_1
Відповідно до ст.9 п.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Як встановлено в судовому засіданні, несвоєчасна сплата ЄСВ виникла по причині заборгованості по заробітній платі працівникам ДП НАК «Надра України» «Миргороднафторозвідка» та неперахування коштів цим підприємством на рахунок первинної профспілкової організації.
Таким чином, з цієї причини не було проведено своєчасної сплати ЄСВ за вересень та жовтень 2014 року, що потягло за собою збільшення недоїмки (а.с. 27-34).
Отже, виходячи з наведених обставин, суд приходить до висновку, що несвоєчасне подання платежів єдиного внеску на загальнобов'язкове державне соціальне страхування відбулося з причин, які не залежали від ОСОБА_1, її вина в цьому не вбачається.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 11 КАС України адміністративне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Згідно з ст. 71 ч. 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а якщо особа без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів, суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить вказівок на конкретні докази, на підставі яких зроблений висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.165-1 КУпАП.
За таких підстав суд приходить до висновку, що у діях позивачки ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.165-1 КУпАП.
Таким чином, оцінюючи у сукупності обставини у справі, характер виявленого порушення, наведені сторонами і досліджені у судовому засіданні належні докази, суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення щодо позивача накладено правомочним органом, який має право розглядати такі правопорушення, у межах встановленого строку накладання адміністративного стягнення та у межах санкції статті 165-1 ч.3 КУпАП. Але, враховуючи, що порушена процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності, провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 165-1 ч.3 КУпАП проведено однобічно, недостатньо повно, обставини щодо виявленого ним порушення в справі не підтверджені належними доказами, не була дана належна оцінка усім обставинам щодо наявності складу правопорушення і вини позивача, суд вважає, що є достатні підстави для задоволення позову та скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись ст.ст. 11; 71; 72; 76; 100; 122; 158; 160; 163 КАС України; ст.ст. 251; 254; 256; 268; 280; 283; 284 КУпАП, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії АВ №960487 від 27 листопада 2014 року винесену начальником Миргородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Андрущенко-Луценко