Справа № 509/5311/14-ц
26 грудня 2014 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
судді Курочки В.М.
при секретарі Задеряки Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди,-
У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 11.08.2014 р. на автодорозі Одеса-Овідіополь, в с. Барабой Овідіопольського району, ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ДЕУ», реєстраційний номер НОМЕР_1, порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України і допустив зіткнення цього автомобіля з належним та під керуванням позивача автомобілем марки «Опель», реєстраційний номер НОМЕР_2. Внаслідок дорожньо-транспортної та пошкодження автомобіля йому, тобто позивачу, була заподіяна майнова шкода у розмірі 26482 грн. 60 коп., моральна шкода у розмірі 6000 грн., а також ним понесені витрати на експертне дослідження автомобіля 955 грн. 56 коп., повідомлення відповідачів про час і місце експертного дослідження автомобіля 141 грн. 97 коп. Цивільна відповідальність ОСОБА_2 була застрахована договором про обов'язкове стархування цивільно-правової відповідальності публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», яка своєчасно була повідомлена про страховий випадок, але в добровільному порядку страхове відшкодування не виплатила. Відповідач ОСОБА_2 також відмовився від добровільного відшкодування збитків.
З наведених підстав позивач просив стягнути з:
- ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» страхове відшкодування у розмірі 13 241 грн. 30 коп., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля 955 грн. 56 коп., витрати на телеграфне повідомлення відповідачів про час та місце проведення авто товарознавчого дослідження 141 грн. 97 коп., а також судові витрати;
- ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 13241 грн. 30 коп., моральну шкоду 6000 грн., та судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
Відповідачі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, а тому справа розглянути судом без їх участі, що відповідає положенням ст. 169 ЦПК України. (а. с. 39,42-43)
Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.ч. 2 і 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внісладок непереборної сили або умислу потерпілого.
Статтею 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3)за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставини, що мають істотне значення.
Частиною четвертою ст. 61 ЦПК України встановлено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Постановою суду від 21.08.2014 р. у справі про адміністративне правопорушення встановлено, що саме ОСОБА_2 11.08.2014 р. керував автомобілем «ДЕУ» реєстраційний номер НОМЕР_1, порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху, не обрав безпечну швидкість руху, допустив зіткнення керованого ним автомобіля з автомобілем марки «Опель», реєстраційний номер НОМЕР_2, належним та під керуванням позивача. (а.с. 8)
Згідно висновку спеціаліста-товарознавця пошкодженням автомобіля позивачу була завдана майнова шкода у розмірі 26 482 грн. 60 коп., з яких: вартість відновлювального ремонту автомобіля 13241 грн. 30 коп., втрата товарної вартості автомобіля 13241 грн. 30 коп. (а.с. 47-60)
Крім того позивач поніс витрати за проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля у розмірі 800 грн., телеграфного повідомлення відповідачів про час та місце проведення дослідження автомобіля 155 грн. 96 коп., що підтверджено квитанціями про оплату цих витрат. (а.с. 14-15)
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 під час керування автомобілем марки «Деу», реєстраційний номер НОМЕР_1, за шкоду завдану потерпілим особам була застрахована договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» з лімітом відповідальності страховика за майнову шкоду на одного потерпілого 50000 грн. (а. с. 46)
Позивач у відповідності до положень ст. 33 Закону України від 01.07.2004 р. №1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» своєчасно письмово повідомив страховика про ДТП та місце знаходження пошкоджених транспортних засобів.(а.с. 10)
Відповідно до ст. 22 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року N 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 28 Закону України від 1 липня 2004 року N 1961-IV визначено, що шкода, заподіяна майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст. 29 зазначеного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У зв'язку з наведеним суд вважає, що з публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі відновлювального ремонту автомобіля -13 241 грн. 30 коп., витрати зі сплати судового збору 147 грн. 13 коп., а усього 13 388 грн. 43 коп.
Законом України від 1 липня 2004 року N 1961-IV не передбачено обов'язку страховика відшкодування потерпілому витрат за проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля, витрат за надіслання телеграфного повідомлення відповідачам про час та місце проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля, шкоди пов'язаної з втратою автомобілем товарної вартості внаслідок пошкодження. Тому саме з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню майнова шкода, пов'язана із втратою автомобілем товарної вартості 13241 грн. 30 коп., витрати з оплати вартості проведення експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля та телеграфного повідомлення відповідачів про час та місце проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля 955 грн. 96 коп. (800 + 155,36)
Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 був пошкоджений належний позивачу автомобіль, чим ОСОБА_1 були завдані моральні страждання, він позбавлений можливості використовувати автомобіль за призначенням, порушено звичні для нього життєві стосунки .
Враховуючи характер та обсяг страждань, які зазнав позивач, виходячи із визначених п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 3000 грн.
Решта позовних вимог задоволенню не підлягає.
Також з ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору 187 грн. 26 коп.
Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167,1187, 1188,1194 ЦК України, ст. ст. 22,28,29,33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року N 1961-IV, пунктами 3,5,9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 13 241 грн. 30 коп., витрати зі сплати судового збору 147 грн. 13 коп., а усього 13 388 грн. 43 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 13241 грн. 30 коп., на відшкодування моральної шкоди 3000 грн., витрати з оплати вартості проведення експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля 955 грн. 96 коп., витрати зі сплати судового збору 187 грн. 26 коп., а усього 17384 грн. 52 коп.
В задоволенні решти позовних вимог позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд протягом 10 днів з дня його оголошення.
Суддя: В. М. Курочка