Справа № 502/2102/14-к
26.12.2014 року м. Кілія.
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кілія, кримінальне провадження за звинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія, Одеської області, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, офіційно не працюючого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 3 КК України, -
04.05.2014 року, о 19.00 годині, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , яких засуджено за скоєння вказаного злочину вироком Кілійського районного суду Одеської області від 14.11.2014 року, усі перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, намагались таємно викрасти одну металеву секцію огорожі цвинтаря, розташованого за територією с. Шевченкове, Кілійського району, Одеської області, яка знаходиться на балансі сільської ради та коштує 1000 гривень.
Закінчити злочинний намір, направлений на таємне викрадання чужого майна, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не змогли, оскільки були помічені на місці скоєння злочину Шевченківським сільським головою ОСОБА_7 та інженером ОСОБА_8 .
Своїми умисними діями ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 3 КК України - незакінчений замах на таємне викрадання чужого майна (крадіжку), скоєний за попередньою змовою групою осіб.
Допитаний у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства. У вчиненому розкаявся та не заперечує проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Враховуючи те, що учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз'яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.
Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд враховує:
- наявність обставин, які у відповідності до вимог ст. 66 КК України, пом'якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину;
- наявність обставини, яка у відповідності до вимог ст. 67 КК України, обтяжує покарання: скоєння злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, суд враховує, ступінь тяжкості та громадську небезпеку скоєного кримінального правопорушення, данні, що характеризують особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, наявність постійного місця проживання, що у своїй сукупності суттєво знижує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення та значно пом'якшує покарання, та призначаючи ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції інкримінованої статі, вважає можливим його виправлення без відбування покарання з випробуванням, у відповідності зі ст. 75 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Речові докази суду не надані, цивільні позови у кримінальному провадженні відсутній.
Керуючись ст. ст. 371, 373-374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він на протязі одного року іспитового строку не скоїть нового злочину.
Іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з дня проголошення вироку.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1
.