Справа № 2-651/11
18 грудня 2014 року м. Кілія.
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Балана М.В.,
при секретарі Урсул Г.К.,
з участю позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представника позивачів ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, представника Кілійської РДА Одеської області Сипко Т.М., представника ТОВ СП «Перемога» Лунгу В.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кілія об'єднану цивільну справу
за позовами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2
до
Державного підприємства «Дельта-лоцман»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору,
Кілійська районна державна адміністрація Одеської області
та
Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Перемога»
про
стягнення матеріальних збитків та компенсації завданої моральної шкоди, -
ОСОБА_1 18.06.2009 року звернулась до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до державного підприємства «Дельта-лоцман» (далі по тексту - ДП «Дельта-лоцман») та просить суд:
- зобов'язати ДП «Дельта-лоцман» відновити стан належної їй земельної ділянки, який існував до порушення відповідачем її права власності на земельну ділянку, що належить їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ОД № 003688, зокрема зарити канал та відновити родючість ґрунту;
- стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в розмірі 17182 гривні;
- стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 20000 гривень;
- стягнути з відповідача на її користь судові витрати, а саме 372 гривні сплаченого державного мита та 250 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи /т. 1, а.с. 3-5/.
ОСОБА_2 18.06.2009 року звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до державного підприємства «Дельта-лоцман» (далі по тексту - ДП «Дельта-лоцман») та просить суд:
- зобов'язати ДП «Дельта-лоцман» відновити стан належної йому земельної ділянки, який існував до порушення відповідачем його права власності на земельну ділянку, що належить йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 10.07.2000 року, серії ІV-ОД № 038688, зокрема зарити канал та відновити родючість ґрунту;
- стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 11922 гривні;
- стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 20000 гривень;
- стягнути з відповідача на його користь судові витрати, а саме 320 гривень сплаченого державного мита та 250 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи /т. 1, а.с. 76-78/.
Ухвалою суду від 21.04.2010 року до участі у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ДП «Дельта-лоцман» про відновлення стану земельної ділянки, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, залучено Кілійську районну державну адміністрацію Одеської області /т. 1, а.с. 25/.
Ухвалою суду від 21.04.2010 року до участі у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ДП «Дельта-лоцман» про відновлення стану земельної ділянки, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, залучено Кілійську районну державну адміністрацію Одеської області /т. 1, а.с. 141/.
Ухвалою суду від 18.05.2010 року, цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ДП «Дельта-лоцман», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Кілійська районна державна адміністрація Одеської області про відновлення стану земельної ділянки, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди об'єднана у одне провадження з цивільною справою за позовом ОСОБА_2 до ДП «Дельта-лоцман», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Кілійська районна державна адміністрація Одеської області про відновлення стану земельної ділянки, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди /т. 1, а.с. 146/.
Ухвалою суду від 18.05.2010 року до участі у розгляді об'єднаної цивільної справи за позовами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ДП «Дельта-лоцман», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Кілійська районна державна адміністрація Одеської області про відновлення стану земельних ділянок, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Перемога» (далі по тексту - ТОВ СП «Перемога) /т. 1, а.с. 147/.
05.12.2012 року ОСОБА_1 подала уточнений позов /т. 2, а.с. 130-132/, згідно з яким просить суд стягнути з ДП «Дельта-лоцман» на її користь:
- матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок проведення робіт, пов'язаних з організацією складування ґрунту від днопоглиблення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море в розмірі 1094226 гривень;
- спричинені матеріальні збитки за 2008 рік, згідно складеного Кілійською РДА розрахунку, в розмірі 15382 гривень;
- моральну шкоду в розмірі 100000 гривень;
- понесені та документально підтверджені судові витрати: оплата проведення судової експертизи - 14645 гривень; витрати пов'язані з викликом експерта до суду - 1500 гривень; витрати на залучення спеціаліста - 950 гривень; витрати на оплату правових послуг - 5250 гривень; державне мито - 379 гривень 44 копійки; судовий збір - 2875 гривень 47 копійок; витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи - 255 гривень, на загальну суму 28854 гривні 91 копійка.
05.12.2012 року ОСОБА_2 подав уточнений позов /т. 2, а.с. 123-125/, згідно з яким просить суд стягнути з ДП «Дельта-лоцман» на його користь:
- матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок проведення робіт, пов'язаних з організацією складування ґрунту від днопоглиблення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море в розмірі 903548 гривень;
- спричинені матеріальні збитки за 2008 рік, згідно складеного Кілійською РДА розрахунку, в розмірі 10122 гривні;
- моральну шкоду в розмірі 100000 гривень;
- понесені та документально підтверджені судові витрати: оплата проведення судової експертизи - 14645 гривень; витрати пов'язані з викликом експерта до суду - 1500 гривень; витрати на залучення спеціаліста - 950 гривень; витрати на оплату правових послуг - 5250 гривень; державне мито - 326 гривень 40 копійок; судовий збір - 2929 гривень; витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи - 255 гривень, на загальну суму 28855 гривні 40 копійок.
В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_3 пояснив наступне.
ОСОБА_1, згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ІV-ОД № 003688, виданим на підставі рішення Кілійської міської ради народних депутатів № 128 від 27.04.2000 року, передано у приватну власність, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку площею 4.94 гектарів, розташовану на острові Катенька, Кілійського району, Одеської області.
ОСОБА_2, згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ІV-ОД № 038688, виданим 10.07.2000 року на підставі рішення Кілійської міської ради народних депутатів № 128 від 27.04.2000 року, передано у приватну власність, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку площею 4.94 гектара, розташовану на острові Катенька, Кілійського району, Одеської області.
З 2004 року ДП «Дельта-лоцман» почало днопоглиблювальні роботи на судноводному шляху р. Дунай - Чорне море, внаслідок чого грунт, вилучений при днопоглибленні, складався на земельних ділянках, що належать позивачам, завдаючи їм таким чином значні матеріальні збитки.
Згідно з розрахунками визначення збитків, зроблених Кілійськю РДА Одеської області, Кілійський районний суд Одеської області стягнув з ДП «Дельта-лоцман»: на користь ОСОБА_1 збитки, які станом на 02.03.2005 року, склали 11788 гривень; на користь ОСОБА_2 збитки, які станом на 02.03.2005 року, склали 7756 гривень. Після набрання рішеннями суду законної сили, ДП «Дельта-лоцман» повністю розрахувалось з позивачами.
Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з одноко боку, та ДП «Дельта-лоцман», з іншого боку, в усному порядку було погоджено надання останньому в оренду земельних ділянок, що належать позивачам, після виготовлення відповідачем та затвердження у передбаченому законом порядку відповідних проектів. Однак, незважаючи на усну домовленість ДП «Дельта-лоцман», жодних проектів щодо оренди земельних ділянок позивачів не розробило та не затвердило, хоча при цьому продовжило використовувати їх для складування грунту, під час проведення днопоглиблювальних робіт на судноводному шляху р. Дунай - Чорне море.
У подальшому ДП «Дельта-лоцман», без узгодження з позивачами та відповідними органами державної влади, незаконно прорив через земельні ділянки канал, який займає значну площу, а на залишку ділянок склав викопану землю. Внаслідок вказаних дій відповідача природний стан земельних ділянок було погіршено у зв'язку з порушенням родючого шару грунту, що унеможливило їх використання за призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 61/15-11 від 14.11.2011 року розмір матеріальної шкоди, заподіяний власникам земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внаслідок проведених ДП «Дельта-лоцман» робіт, пов'язаних з організацією складування ґрунту від днопоглиблення глибоководного суднового ходу р. Дунай-Чорне море, становить для ОСОБА_1 - 1094226 гривень, ОСОБА_2 - 903548 гривень.
Окрім цього, згідно з актом визначення збитків завданих землекористувачам, що підлягають відшкодуванню, в зв'язку з вилученням земель для ДП «Дельта-лоцман», для організації території під складування грунту від днопоглиблення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море на території Кілійської міської ради (о. Катенька, гідровідвалу № 11Б) від 2008 року, затвердженим головою Кілійської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_1 завдано збитків на суму 15382 гривні, а ОСОБА_2 завдано збитків на суму 10122 гривні.
Протиправними діями відповідача, позивачам було завдано моральну шкоду, факт заподіяння якої на думку представника позивачів не вимагає окремого доказування, а предметом доказування є глибина самої моральної шкоди, від якої залежить розмір та форма відшкодування. Згідно з загальним принципом «презумпції винності», який діє у цивільному праві, шкода вважається заподіяною, якщо відповідач не доведе інше. Достатньою сумою компенсації завданої моральної шкоди кожен з позивачів вважає 100000 гривень.
У зв'язку з порушенням ДП «Дельта-лоцман» законних прав позивачів та зверненням до суду з позовами, останніми були понесені судові витрати, які складаються з: судового збору; державного мита; витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи; оплати проведення експертизи; витрат на прибуття експерта до суду; витрат на залучення спеціаліста; витрат на правову допомогу.
Загальна сума судових витрат понесених позивачами складає: ОСОБА_1 - 28854 гривні 91 копійка; ОСОБА_2 - 28855 гривні 40 копійок.
На підставі викладеного представник позивача просить суд задовольнити позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у повному обсязі.
Також в судовому засіданні представник не заперечував, що земельні ділянки, які належать позивачам, з 20.10.2005 року до грудня 20013 року знаходились в оренді у ТОВ СП «Перемога», і ними отримувалась орендна плата від вказаного підприємства.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обставини, викладені їх представником, ОСОБА_3, підтвердили у повному обсязі та просять суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача, ОСОБА_4, в судовому засіданні пояснив, що ДП «Дельта-лоцман» позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не визнає у повному обсязі, та пояснив наступне.
Згідно з розрахунками визначення збитків, зроблених Кілійськю РДА Одеської області, 04.07.2007 року, Кілійський районний суд Одеської області стягнув з ДП «Дельта-лоцман»: на користь ОСОБА_1 збитки, які станом на 02.03.2005 року склали 11788 гривень; на користь ОСОБА_2 збитки, які станом на 02.03.2005 року склали 7756 гривень. Після набрання рішеннями суду законної сили ДП «Дельта-лоцман» відшкодувало позивачам вказані суми і з 25.01.2005 року днопоглиблювальні роботи підприємством не здійснювались, грунт на гідровідвал на о. Катенька не складувався, що підтверджується листом німецької компанії «Jozef Mobeus» від 25.01.2005 року. А у разі, якщо б такі роботи і проводились, розмір збитків, завданих власникам земельних ділянок, повинен був би розраховуватись не на підставі висновку судової будівельно-технічної експертизи № 61/15-11 від 14.11.2011 року, а на підставі акту визначення збитків завданих землекористувачам, що підлягають відшкодуванню складеному комісією Кілійською РДА Одеської області, на підставі «Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284.
В жовтні 2005 року, тобто після закінчення проведення ДП «Дельта-лоцман» днопоглиблювальних робіт та складування ґрунту, позивачі уклали договори оренди належних їм земельних ділянок на о. Катенька з ТОВ СП «Перемога», строком на 5 років. Пунктом 6 договорів оренди землі, підписаних сторонами, встановлено, що земельні ділянки, які передаються в оренду, не мають таких недоліків, що можуть перешкодити її ефективному використанню. Відповідно до п. 15 Договорів, земельні ділянки передаються в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Тобто, станом на жовтень 2005 земельні ділянки знаходились в придатному для використання за цільовим призначенням стані, і, зважаючи, що з того часу ДП «Дельта- лоцман» жодних робіт не проводило, грунт на земельній ділянці не складувало, всі зміни, які, можливо (але не доведено), відбулись із землею, відбулись без втручання та не з вини ДП «Дельта-лоцман».
На підставі викладеного представник відповідача вважає позови в частині стягнення збитків та матеріальної шкоди необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки на його думку позивачами не надано суду належних доказів, які б підтверджували як факт завдання саме ДП «Дельта-лоцман» збитків вказаним земельним ділянкам, так і розмір цих збитків.
В частині стягнення моральної шкоди, представник відповідача вважає позов не підлягаючим задоволенню, оскільки в позовах та уточнених позовах не зазначено, якими саме діями відповідача позивачам завдано моральної шкоди, з чого вона складається, та яким чином позивачами проведено її розрахунок і визначено розмір у сумі 100000 гривень.
Оскільки позов в частині стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди на думку ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, то і вимоги позивачів про стягнення на їх користь судових витрат також задоволенню не підлягають.
Представник Кілійської районної державної адміністрації Кілійського району Одеської області, Сипко Тетяна Миколаївна, в судовому засіданні пояснила, що вважає позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з підстав, викладених представником відповідача ОСОБА_4
Представник ТОВ СП «Перемога», Лунгу Віктор Костянтинович, в судовому засіданні пояснив, що 20.10.2005 року підприємство уклало з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договори оренди земельних ділянок, які належать позивачам та розташовані на о. Катенька. Використовувати вказані земельні ділянка за цільовим призначенням, тобто для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, було неможливо, оскільки на частині цих ділянок було складовано грунт від проведення днопоглиблювальних робіт р. Дунай, а незайняті грунтом частини перетинав канал. У подальшому, дії договорів оренди цих земельних ділянок було продовжено до кінця грудня 2013 року. Незважаючи на те, що ТОВ СП «Перемога» не використовувало орендовані у позивачів земельні ділянки за цільовим призначенням, підприємство своєчасно і у повному обсязі виплачувало ОСОБА_1 та ОСОБА_2 орендну плату.
На підставі викладеного Лунгу В.К. відніс вирішення питання про задоволення позовів на розсуд суду.
Експерт ОСОБА_7 в судовому засіданні надав усні пояснення, згідно з якими 14 листопада 2011 року ним було складено висновок судової будівельно-технічної експертизи № 61/15-11 по визначенню розміру збитків завданих земельним ділянкам, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2, і які розташовані на о. Катенька, Кілійського району, Одеської області. Також ОСОБА_7 пояснив, що предметом експертизи не було встановлення даних, згідно з якими: зміна поверхні досліджуваних земельних ділянок була здійснена «внаслідок проведених робіт ДП «Дельта-лоцман», пов'язаних із організацією складування грунту від днопоглиблення глибоководного суднового ходу р. Дунай-Чорне море», «утворений внаслідок проведених робіт ДП «Дельта-лоцман», «роботи ДП «Дельта-лоцман», що пов'язані з організацією складування грунту від днопоглиблення глибоководного суднового ходу р. Дунай-Чорне море спричинили до приведення цих ділянок у непридатний для використання стан». У зв'язку з чим погодився на виключення з відповідей вищевказаних висловлювань.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Як зазначено у ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як зазначено у ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові докази та розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, суд достовірно встановив такі факти та відповідні їм правовідносини:
ОСОБА_1 згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ІV-ОД № 003688, виданим на підставі рішення Кілійської міської ради народних депутатів № 128 від 27.04.2000 року, передано у приватну власність, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку площею 4.94 гектара, розташовану на острові Катенька, Кілійського району, Одеської області /т. 1, а.с. 7-8/.
ОСОБА_2 згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ІV-ОД № 038688, виданим 10.07.2000 року на підставі рішення Кілійської міської ради народних депутатів № 128 від 27.04.2000 року, передано у приватну власність, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку площею 4.94 гектара, розташовану на острові Катенька, Кілійського району, Одеської області /т. 1, а.с. 80-81 /.
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 04.07.2007 року з ДП «Дельта-лоцман» на підставі акту та розрахунку збитків, завданих землекористувачам, що підлягають відшкодуванню, складеному комісією Кілійською РДА Одеської області, на підставі «Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, стягнуто: на користь ОСОБА_1 збитки, які станом на 02.03.2005 року склали 11788 гривень; на користь ОСОБА_2 збитки, які станом на 02.03.2005 року склали 7756 гривень /т. 1, а.с. 11/.
У відповідності до акту та розрахунку визначення збитків завданих землекористувачам, що підлягають відшкодуванню, в зв'язку з вилученням земель для ДП «Дельта-лоцман», для організації території під складування грунту від днопоглиблення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море на території Кілійської міської ради (о. Катенька, гідровідвалу № 11Б) від 2008 року, затвердженим головою Кілійської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_1 завдано збитків на суму 15382 гривні, а ОСОБА_2 завдано збитків на суму 10122 гривні /т. 1, а.с. 9-10/.
20 жовтня 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договори оренди належних їм земельних ділянок на о. Катенька з ТОВ СП «Перемога», строком на 5 років /т. 1, а.с. 23, 105/.
Відповідно до акту обстеження земель (земельних часток (паїв)), що перебувають у користуванні на умовах оренди у ТОВ СП «Перемога» від 02.12.2009 року, складеного комісією з перевірки стану використання земель на о. Катенька в складі: т.в.о. заступника голови, начальника управління - начальника відділу з питань реформування сільського господарства управління агропромислового розвитку райдержадміністрації ОСОБА_8, начальника відділу з питань земельних правовідносин управління агропромислового розвитку райдержадміністрації ОСОБА_9, секретаря Кілійської міської ради ОСОБА_10, керівника ТОВ СП «Перемога» Лунгу В.К., запрошених до участі у обстеженні земель на о. Катенька власників земельних часток (паїв) ОСОБА_2, ОСОБА_1, заступника начальника ДП «Дельта-лоцман» ОСОБА_11 02.12.2009 року відбувся виїзд на місцевість з метою обстеження (земельних часток (паїв)), що перебувають у користуванні на умовах оренди у ТОВ СП «Перемога». При обстеженні встановлено: 1) Земельні ділянки, що перебувають у власності громадян ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_12, передані в користування на умовах оренди ТОВ СП «Перемога», для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до договорів оренди на землю. 2) З 2004 року при спорудженні ГСХ Дунай-Чорне море, частина зазначених земельних ділянок не використовується за цільовим призначенням. На них збудований канал для водовідведення, розміщена гідротехнічна споруда - дамба та насипаний відвал грунту з дна ріки Дунай. 3) Вищеозначені частини земельних ділянок громадян ОСОБА_1 ОСОБА_2, та ОСОБА_13 на даний час неможливо використовувати за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Виходячи з вищезазначеного, комісія пропонує: 1) Звернутись до ДП «Дельта-лоцман» надати пропозиції та обґрунтування щодо подальшого використання зазначених земельних ділянок при спорудженні ГЗХ Дунай-Чорне море. 2) У разі необхідності використання цих ділянок для гідро відвалів, відповідно чинного законодавства, вилучити із власності громадян земельні ділянки з мотивів суспільної необхідності та надати громадянам рівноцінні земельні ділянки взамін вилучених /т. 1, а.с. 21/.
Згідно з наданими стороною відповідача документами, на протязі 2004 року - 2009 року ДП «Дельта-лоцман» були вчинені дій спрямовані на розробку та затвердження проекту землеустрою, відведення земельних ділянок в оренду терміном на 5 років, для організації території під складування грунту від днопоглиблення глибоководного суднового ходу р. Дунай-Чорне море на території Кілійської міської ради та Лісківської сільської ради, в тому числі гідровідвал № 11Б на площі 9,93 га (о. Катенька), за рахунок земель приватної власності, у тому числі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 /т. 1, а.с. 36-66/, однак, затверджений проект суду надано не було.
Відповідно до нотаріально посвідчених заяв від 05.06.2010 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечують проти викупу належних їм земельних ділянок, розташованих на о. Катенька, Кілійського району Одеської області для суспільних потреб /т. 1, а.с. 151-152/.
У відповідності до листа німецької компанії «Jozef Mobeus» від 25.01.2005 року днопоглиблювальні роботи на 47-49 км. р. Дунай призупинені /т. 2, а.с. 166/.
У висновку судової будівельно-технічної експертизи № 61/15-11 від 14.11.2011 року /т. 2, а.с. 24-122/ та письмових роз'яснень судового експерта ОСОБА_7 /т. 3, а.с. 26-31/, зазначено наступне:
1. Поверхня (рельєф) земельних ділянок, належних на праві приватної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розташованих на території о. Катенька Кілійського району Одеської області, що передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, змінена внаслідок проведених робіт ДП «Дельта-Лоцман», пов'язаних з організацією складування ґрунту від днопоглиблення глибоководного суднового ходу р. Дунай-Чорне море, а саме:
- На земельній ділянці, належній ОСОБА_2, знаходиться канал з розподільчими дамбами та донними металевими водопропускниками площею 0,91 га, утворений в наслідок проведених робіт ДП «Дельта-Лоцман» та масові зарослі дерев та чагарників (дрібнолісся - верба, тополь) на замуленій земельній ділянці площею 2,86 га., Загальна площа порушеної поверхні земельної ділянки сільськогосподарського призначення становить 3,77 га від 4,94 га.
- На земельній ділянці належній ОСОБА_1 знаходяться канал з розподільчими дамбами площею 0,15 га, утворений в наслідок проведених робіт ДП «Дельта-лоцман», масові зарослі дерев та чагарників (дрібнолісся - верба, тополь) на замуленій земельній ділянці площею 3,13 га та насип з ґрунту на площі 0,61 га утворений від днопоглиблених робіт. Загальна площа порушеної поверхні земельної ділянки сільськогосподарського призначення становить 3,89 га від 4,94 га.
Роботи ДП «Дельта-лоцман», що пов'язані з організацією складування ґрунту від днопоглиблення глибоководного суднового ходу р. Дунай-Чорне море, спричинили до приведення цих земельних ділянок у непридатний для використання стан за їх призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у якості сільськогосподарських угідь як рілля, за виключенням земельної ділянки площею 1,04 га, що фактично використовується ОСОБА_2 як рілля.
2. Розмір матеріальної шкоди, заподіяний власникам земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внаслідок проведених робіт ДП «Дельта-лоцман», пов'язаних з організацією складування ґрунту від днопоглиблення глибоководного суднового ходу р. Дунай-Чорне море, що розташовані на території о. Катенька Кілійського району Одеської області, на час проведення експертизи становить для ОСОБА_1 - 1094226 грн., ОСОБА_2 - 903548 грн. (розрахунки наведено у додатках № 2, № 3).
3. Первісний стан земельних ділянок позивачів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можливо поновити за умовами проведення на них рекультивації, де вартість робіт пов'язаних з рекультивацією дорівнює вартості матеріальної шкоди для ОСОБА_1 - 1094226 грн., ОСОБА_2 - 903 548 грн. (розрахунки наведено у додатках № 2, № 3).
4. За наявною інформацією, яку було надано експерту за його клопотанням, ринкова вартість земельних ділянок, що належать на праві приватної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на момент проведення експертизи, без врахування шкоди завданої діями ДП «Дельта-лоцман», імовірно, становить для ОСОБА_1 - 1056118 грн., ОСОБА_2 - 1056118 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватись і розпоряджатись земельними ділянками.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
У п. ґ ч. 1 та ч. 2 ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
У відповідності до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до ст. 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Згідно зі ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У п. 1-3 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963 зазначено що вона спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - розмір шкоди). Розмір шкоди визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень. Розмір шкоди не включає витрати на: знесення будинків, будівель і споруд, які самочинно збудовані чи будуються на самовільно зайнятих земельних ділянках чи на земельних ділянках, не відведених в установленому порядку на цю мету; приведення земельних ділянок у стан, придатний для їх подальшого використання за цільовим призначенням; проведення рекультивації порушених земель.
У ст. 22 ЦК України зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Оскільки в судовому засіданні було достовірно встановлено, що 20 жовтня 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договори оренди належних їм земельних ділянок на о. Катенька з ТОВ СП «Перемога» та до кінця грудня 2013 року, отримували від вказаного підприємства орендну плату за користування цими земельними ділянками, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивачів спричинених матеріальних збитків за 2008 рік, які розраховані та затверджені Кілійською РДА Одеської області - задоволенню не підлягають.
На підставі досліджених в судовому засіданні та приведених вище доказів, суд вважає достовірно встановленим, що у зв'язку з проведенням ДП «Дельта-лоцман», починаючи з 2004 року, днопоглиблювальних робіт, пов'язаних з організацією складування ґрунту від днопоглиблення глибоководного суднового ходу р. Дунай-Чорне море на земельних ділянках, що належать позивачам, останнім було завдану матеріальну шкоду: ОСОБА_1 - в розмірі 1094226 гривні, а ОСОБА_2 - в розмірі 903548 гривень. У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку, що позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині стягнення на їх користь з ДП «Дельта-лоцман» матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок проведення робіт, пов'язаних з організацією складування ґрунту від днопоглиблення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб; розмір відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань, зазнаних позивачем та інших обставин.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд приходить до висновку, що ДП «Дельта-лоцман» були порушені законні права позивачів, що призвело до моральних страждань, які тривали значний час, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від них додаткових зусиль для організації свого життя, оскільки вони тривалий час не мають можливості використовувати свої земельні ділянки за цільовим призначенням, тобто вести товарне сільськогосподарське виробництво та забезпечувати власні потреби у вирощуванні продуктів харчування.
Обставини, на які посилаються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вважає доведеними.
Тому, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню у розмірі 5000 гривень на користь кожного з позивачів, і саме ця сума на думку суду відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» набрав чинності 1 січня 2012 року. Відповідно до ст. 1 вказаного Закону розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
До набрання чинності даним законом вказані правовідносини були врегульовані Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», яка містила аналогічні положення.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ЦПК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, найманням ними житла, а також проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.
Суд приходить до висновку, що позивачами документально підтверджені понесені ними судові витрати, які складаються з наступного: оплата проведення судової експертизи; витрати пов'язані з викликом експерта до суду; витрати на залучення спеціаліста; державного мита; судового збору; витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи /т. 1, а.с. 1-2, 74-74; т. 2, а.с. 126, 128-129, 133, 135-136; т. 3, а.с. 13-14/.
Суд вважає, що витрати позивачів на правову допомогу не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки на підтвердження цих витрат ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суду надані товарні чеки /т. 1, а.с. 14, 87; т. 2, а.с. 127, 134/, які містять лише найменування наданих юридичних послуг та їх вартість. При цьому позивачами та їх представником не надано суду належних розрахунків вартості та тривалості наданих юридичних послуг у співвідношенні до 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, що суперечить вимогам ст. 1 Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
Таким чином суд приходить до висновку, що документально підтверджена загальна сума судових витрат понесених ОСОБА_1, складає 23604 гривні 91 копійка, а ОСОБА_2, складає 20605 гривень 40 копійок.
У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Оскільки судом задоволено позов ОСОБА_1 на 90,9 % (1099266 грн. х 100% ? 1209404 грн. = 90,9 %) від суми заявлених вимог, то на її користь з відповідача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 21456 гривень 90 копійок (23604,91 грн. х 90,9 % = 21456,90 грн.).
Приймаючи до уваги, що судом задоволено позов ОСОБА_2 на 89,6 % (908548 грн. х 100% ? 1013670 грн. = 89,6 %) від суми заявлених вимог, то на його користь з відповідача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 18462 гривні 40 копійок (20605,40 грн. х 89,6 % = 18462,40 грн.).
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства «Дельта-лоцман» на користь ОСОБА_1 1094266 гривень завданих матеріальних збитків, 5000 гривень моральної шкоди та 21456 гривень 90 копійок судових витрат.
У задоволенні позову ОСОБА_1 в частині решти позовних вимог - відмовити.
Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства «Дельта-лоцман» на користь ОСОБА_2 903548 гривень завданих матеріальних збитків, 5000 гривень моральної шкоди та 18462 гривні 40 копійок судових витрат.
У задоволенні позову ОСОБА_2 в частині решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан.