Справа № 496/4872/14-ц
Провадження № 2/496/2198/14
24 листопада 2014 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого: судді Буран В.М.,
при секретарі: Камочкіної А.Ю.,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на автомобіль, -
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить визнати за ним право власності на автомобіль ВАЗ 21011 державний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, що зареєстрований за ОСОБА_2.
Свої вимоги мотивує тим, що приблизно у 2005році між ним та ОСОБА_2 в усній формі був укладений договір купівлі-продажу вказаного автомобіля, він сплатив гроші в сумі 10000,00 грн., а відповідачка передала йому цей транспортний засіб, реєстраційні документи та оформила довіреність на право користування та розпорядження ним.
В органах ДАІ право власності на себе він не переоформив, вважає, що фактично між ним та відповідачкою було укладено договір купівлі-продажу, а тому вважає себе власником автомобіля і просить захистити його права. В вересні 2014 року автомобіль був затриманий та арештований в зв'язку з боргами ОСОБА_2
В судовому засіданні позивач не з'явився але надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Відповідачка в судове засідання з'явилась, позовні вимоги позивача визнала повністю.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля ВАЗ 210111, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 є ОСОБА_2 (а.с.6)
Згідно ч.1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивач посилається на те, що договір купівлі-продажу був укладений між ним та відповідачкою в усній формі, але частиною 1 ст. 206 ЦК України встановлено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами в момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Відповідно п.7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою КМ України №1388 від 7.09.1998 року ( з наступними змінами), власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
В порушення цих вимог позивач та відповідачка не здійснили державну реєстрацію транспортного засобу на ім'я ОСОБА_1, а тому він не є власником спірного майна і на цей час його власником залишається відповідач.
Таким чином договір купівлі-продажу транспортного засобу не міг укладатись в усній формі.
З постанови про арешту майна від 17.06.2014 року (а.с.9) вбачається, що державним виконавцем відділу ДВС Біляївського РУЮ при примусовому виконанні виконавчого листа №496/5186/13-ц, виданого 20.01.2014 року Біляївським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» 29404,30 грн., було накладено арешт на автомобіль ВАЗ 21011, 1981року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3.
Таким чином на цей час існує заборона на відчуження автомобіля.
Таким чином, позивач не є власником автомобіля, користується ним на підставі довіреності, яку навіть на надав суду, а тому вказаний транспортний засіб не може бути зареєстрований на його ім'я.
Враховуючи викладене, законних підстав для задоволення позову суд не знаходить, незважаючи на визнання позову відповідачкою, оскільки таке визнання не відповідає закону.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст.202, 206, 207, 210, 218,2 35, 244, 245, 319,321, 328, 334, ч.5 ст. 656 ЦК України, суд,-
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на автомобіль ВАЗ 21011, державний номер НОМЕР_2, 1981року випуску, свідоцтво про реєстрацію номер НОМЕР_3 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення по справі було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції.
Суддя Біляївського районного суду
Одеської області Буран В.М.