Справа № 495/7750/14-к
22.12.2014 м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої - одноособово судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Випасне, Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянина України, освіта середньотехнічна, перебуває у цивільному шлюбі, на утриманні неповнолітніх дітей не має не працює, раніше судимого:
- 05.05.2010 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі з випробувальним терміном на 1 (один) рік;
- 06.10.2010 року Київським районним судом м. Одеси за ст. 185 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 6 (шість) місяців арешту;
-30.03.2012 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі. 09.07.2014 року звільнений з місць позбавлення волі на підставі Закону України «Про амністію»;
зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.3, ч.1 ст. 304 КК України,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Випасне, Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянина України, є учнем 9 класу Випасненської загальноосвітньої школи № 2, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.3 КК України,-
сторони кримінального провадження:
старший прокурор Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області ОСОБА_5
потерпілий ОСОБА_6
законний представник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_7
адвокат в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_8
обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4
05.09.2014 року приблизно о 14.00 годині обвинувачений ОСОБА_3 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, разом з обвинуваченим ОСОБА_4 , з корисливих мотивів та з метою таємного викрадення чужого майна, проникли до двору будинку АДРЕСА_2 , звідки таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_6 , а саме: металеву плиту вартістю 150 гривень; чавунний казан, об'ємом 40 літрів, вартістю 350 гривень; чавунний казан, об'ємом 20 літрів, вартістю 170 гривень; алюмінієву сковорідку, вартістю 70 гривень. Своїми діями обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заподіяли потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 740 гривень. Після чого з викраденим майном зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Крім того, 05.09.2014 року приблизно о 14.00 годині обвинувачений ОСОБА_3 , маючи намір на втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, свідомо і достовірно знаючи про вік обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запропонував таємно викрасти чуже майно, чим викликав у останнього бажання і рішучість скоїти корисливий злочин, а саме таємне викрадення чужого майна з двору будинку, розташованого по АДРЕСА_2 .
Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 винними визнали себе у повному обсязі, щиро розкаялись у скоєному, активно сприяли розкриттю кримінального правопорушення.
Суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз'яснив вимоги ч.3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнає недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відносно фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки вони ніким не оспорюються; дослідженням доказів, які характеризують їхні особистості, допитом законного представника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_7 та допитом потерпілого ОСОБА_6 .
Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 погодились з тим, щоб судовий розгляд обмежився їхнім допитом, дослідженням доказів, які характеризують їхні особистості, допитом потерпілого ОСОБА_6 , допитом законного представника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_7 . Їм було роз'яснено, що в даному випадку вони позбавляються права оспорювати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.
Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 пояснив наступне. 05.09.2014 року він разом з обвинуваченим ОСОБА_4 зайшли до магазину, де він придбав пляшку пива та її випив, вийшовши з магазину. В цей же день приблизно об 11.00 годині, проходячи по вул. Ватутіній, в селі Випасне, Білгород-Дністровського району, вони побачили у дворі будинку потерпілого ОСОБА_6 металеву плиту, два чавунних казана ємністю 40 та 20 літрів та алюмінієву сковорідку. В цей момент у нього виник умисел на вчинення крадіжки зазначених предметів. Він, знаючи про неповнолітній вік обвинуваченого ОСОБА_4 , запропонував йому вчинити крадіжку, на що останній погодився. Він зайшов у середину двору через незачинену хвіртку та передав обвинуваченому ОСОБА_4 , металеві предмети, а саме: металеву плиту, два чавунних казани та алюмінієву сковорідку, які в подальшому сховали в кущах. Згодом викрадені предмети вони розбили, склали в білий мішок та здали на металобрухт за 150 грн. Грошові кошти розділили між собою порівну. У скоєному щиро розкаявся, просив його суворо не карати, оскільки на теперішній час він страдає тяжким захворюванням, ходить за допомогою милиць. Запевнив суд, що в добровільному порядку відшкодує потерпілому матеріальний збиток та в подальшому не буде вчиняти кримінальних правопорушень.
Не оспорюючи фактичні обставини кримінальних правопорушень у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 пояснив наступне. 05.09.2014 року він разом з обвинуваченим ОСОБА_3 зайшли до магазину, де останній придбав пляшку пива та випив її, вийшовши з магазину. Далі вони, проходячи по АДРЕСА_2 , обвинувачений ОСОБА_3 сказав йому про те, що у дворі даного будинку він побачив металеву плиту, два чавунних казана та алюмінієву сковорідку та запропонував йому вчинити крадіжку, на що він погодився. Обвинувачений ОСОБА_3 знав про його неповнолітній вік. Далі обвинувачений ОСОБА_3 зайшов до двору будинку потерпілого та через хвіртку передавав йому два чавунних казана, а він сховав їх в кущах. Згодом вони знову повернулись до даного будинку та додатково взяли металеву плиту та алюмінієву сковорідку. Після чого вони розбили викрадені металеві предмети, склали в білий пакет та здали їх на металобрухт в селі Випасне, Білгород-Дністровського району, Одеської області. Отримали від здачі металобрухту 150 грн., які розділили порівну. У скоєному щиро розкаявся та просив його суворо не карати.
У судовому засіданні законний представник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_7 пояснила, що обвинувачений ОСОБА_4 є її сином. 05.09.2014 року її син знаходився за місцем мешкання. Об 11 годині до їхнього місця проживання прийшов обвинувачений ОСОБА_3 . Вони обидва пішли в невідомому напрямку. У другій половині дня її син повернувся та вона не задавала жодних питань. Через кілька днів дільничний інспектор повідомив про те, що її син спільно з обвинуваченим ОСОБА_3 вчинили крадіжку та за яких обставин. Після чого її син розповів, яким чином та за яких обставин обвинувачений ОСОБА_3 запропонував її сину вчинити крадіжку металевих предметів за місцем проживання потерпілого ОСОБА_6 . Отримані грошові кошти за здачу металобрухту вони розділили порівну. Просила його суворо не карати та не позбавляти волі, оскільки вони зрозуміли, що скоїли противоправне діяння.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що 05.09.2014 року приблизно о 14.00 годині він зі своєю дружиною пішли у гості до своєї доньки ОСОБА_9 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Вийшовши з двору будинку, він прикрив вхід до двору хвірткою. Приблизно о 18.15 годині він зі своєю дружиною повернулись додому та виявили крадіжку металевої плити, два чавунних казана та алюмінієвої сковорідки, які знаходились на подвір'ї будинку. Цивільний позов він не заявляв, оскільки вважає,що в добровільному порядку йому буде відшкодовано матеріальний збиток. Просив суд не призначити обвинуваченим сурове покарання.
Оцінюючи докази у сукупності, суд визнає винним обвинуваченого ОСОБА_3 у інкримінованих кримінальних правопорушеннях та кваліфікує його дії:
· за ст. 185 ч.3 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше сховище;
· за ст. 304 ч.1 КК України - втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.
Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, негативну характеристику за місцем проживання, його вік та стан здоров'я, відповідно до довідки КЗ «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня» від 10.11.2014 року № 561 у обвинуваченого встановлено: закритий перелом епіфіза лівого стегна зі зміщенням відломків, забиття та садна тіла та обличчя та знаходиться на амбулаторному лікуванні, він перебуває у цивільному шлюбі, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше неодноразова притягувався до кримінальної відповідальності, але покарання відбув повністю, вчинив кримінальні правопорушення, які згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, щиро розкаявся у скоєному, на стадії досудового розслідування і в судовому засіданні давав правдиві показання, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, потерпілий ОСОБА_6 просив суд не призначити сурове покарання (а.с. 22, 78-81, 83-88, 90-93).
Враховуючи пом'якшуючі та відсутність обтяжуючих обставин та те, що обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у скоєному, страдає тяжким захворюванням та ходить на милицях, потерпілий ОСОБА_6 просив суд не призначити сурове покарання, суд вважає недоцільним відбування покарання у вигляді позбавлення волі та приходить до переконання про можливість його звільнення від відбування покарання з випробуванням у відповідності до ст. ст. 75, 76 КК України.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки:
· не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Оцінюючи докази у сукупності, суд визнає винним обвинуваченого ОСОБА_4 у інкримінованому кримінальному правопорушенні та кваліфікує його дії за ст. 185 ч.3 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше сховище.
Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, позитивну характеристику за місцем проживання, є неповнолітнім та проживає зі своєю матір'ю та двома сестрами, є учнем 9 класу Випасненської загальноосвітньої школи № 2, відповідно до акту обстеження житлових умов від 10.09.2014 року житлові-побутові умови проживання сім'ї задовільні, родина ОСОБА_7 перебуває на внутрішньому обліку сімей, які опинились у складних життєвих обставинах в Білгород-Дністровському районному центрі соціальних служб, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; вчинив кримінальне правопорушення, які згідно зі ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких, щиро розкаявся у скоєному; на стадії досудового розслідування і в судовому засіданні давав правдиві показання, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, враховується думка потерпілого ОСОБА_6 про призначення не сурової міри покарання (а.с. 43, 44, 46-49, 51, 52).
Враховуючи пом'якшуючі та відсутність обтяжуючих обставин, те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, є неповнолітнім, за місцем мешкання характеризується позитивно, проживає зі своєю матір'ю, є учнем 9 класу Випасненської загальноосвітньої школи № 2, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, суд вважає недоцільним відбування покарання у вигляді позбавлення волі, та приходить до переконання про можливість його звільнення від відбування покарання з випробуванням у відповідності до ст. ст. 75, 104, 76 КК України.
Відповідно до ст. 76, 104 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Цивільний позов, речові докази та судові витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.
Керуючись ст. ст. 100, 370, 374, 392, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.3, ст. 304 ч.1 КК України і на підставі санкції даних статей призначити покарання:
· за ст. 185 ч.3 КК України - 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі;
· за ст. 304 ч.1 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 ч.1 КК України визначити обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 3 (три) роки та 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк в 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 на стадії судового провадження у вигляді домашнього арешту не був продовжений (а.с. 106, 107).
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України і на підставі санкції даної статті призначити покарання 3 (три) роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк в 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76, 104 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки:
· не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування не обирався.
Цивільний позов, речові докази та судові витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Білгород-Дністровський міськрайонний суд, а засудженим, які перебувають під вартою в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Копію вироку негайно видати обвинуваченим та прокурору.