Справа № 204/8698/2014-к
Провадження № 1кп/204/510/2014 р.
29 грудня 2014 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю захисника ОСОБА_4
за участю законного представника потерпілого ОСОБА_5
за участю потерпілого ОСОБА_6
за участю законного представника обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Дніпропетровську, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12014040680002186 кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Дніпропетровської області, м. Дніпропетровська, громадянина України, українця, освіта незакінчена середня, учня 3 курсу групи № 44 ВПУ № 17, не одруженого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, суд,-
Неповнолітній ОСОБА_8 , 30.04.2014 року, приблизно о 00.30 годині, знаходячись біля заднього входу в торгівельно-розважальний комплекс «Апполо», за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Тітова, буд. 36, керуючись раптово виниклим злочинним умислом,направленим на відкрите викрадення чужого майна, та реалізуючи його, діючи умисно із корисливих мотивів та особистої зацікавленості, усвідомлюючи, що його злочинні дії є явними для оточуючих, наблизився до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 , схопив останнього двома руками, після чого однією рукою став незаконно обшукувати кишені куртки неповнолітнього потерпілого, з правої кишені якої відкрито викрав його майно, а саме: мобільний телефон IРhone 5S iмей: НОМЕР_1 сірого кольору, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Лайф», яка матеріальної цінності для потерпілого не має.
Таким чином, неповнолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приблизно о 00.30 годині, знаходячись біля заднього входу в торгівельно-розважальний комплекс «Апполо», за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Тітова, буд. 36, діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, відкрито викрав чуже майно, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 , згідно висновку товарознавчої експертизи № 2756-14 від 22.08.2014 року, матеріальний збиток на суму 9800 гривень. Після чого розпорядився викраденим на власний розсуд.
Умисні дії неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), кваліфікуються за ч. 1 ст. 186 КК України.
28 листопада 2014 року у даному кримінальному провадженні між потерпілим ОСОБА_6 і законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 з одного боку та неповнолітнім підозрюваним ОСОБА_8 та законним представником неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_7 та захисником неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_4 укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Згідно вказаної угоди підозрюваний ОСОБА_8 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і відшкодував завданий збиток потерпілому.
Крім того сторони погодили покарання ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 186 КК України у вигляді 49 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у розмірі 883 гривень.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заперечувала проти затвердження мирової угоди, так як штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний дохід, а у відповідності до довідки про стипендію ОСОБА_7 , у нього недостатньо коштів для сплати штрафа.
Потерпілий, законний представник потерпілого вважали можливим затвердити укладену угоду.
Обвинувачений, законний представник обвинуваченого, захисник обвинуваченого, просили суд затвердити угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним, суд вважає, що угода про примирення між потерпілим ОСОБА_6 і законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 з одного боку та неповнолітнім підозрюваним ОСОБА_8 та законним представником неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_7 та захисником неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_4 затвердженню не підлягає.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про відмову в затвердженні угоди.
Відповідно до п. 1 ч.7 ст. 474 КПК України, суд відмовляє у затвердженні угоди якщо умови угоди суперечать вимогам КПК України та/або Закону.
Відповідно до ст. 99 КК України, штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернено стягнення.
Відповідно до укладеної угоди сторони погодили покарання ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 186 КК України у вигляді 49 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у розмірі 883 гривень.
Відповідно до обвинувального акта та угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, неповнолітній ОСОБА_8 має незакінчену середню освіту, є учнем ПТУ, у відповідності до довідки має стипендію в розмірі 275 грн., пояснення щодо наявності у неповнолітнього ОСОБА_8 власних коштів нічим не підтверджено.
Викладене свідчить, що при затвердженні угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 291, 314-315, 395, 474 КПК України, суд,-
У затвердженні угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним у кримінальному провадженні № 12014040680002186 відносно ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 186 КК України, укладеної 28 листопада 2014 року між потерпілим ОСОБА_6 і законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 з одного боку та неповнолітнім підозрюваним ОСОБА_8 та законним представником неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_7 та захисником неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.
Суддя ОСОБА_1