Справа № 204/4406/14-ц
Провадження № 2/204/1917/14
09 грудня 2014 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
при секретарі Сорокіної А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, -
У червні 2014 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою, у якій просила здійснити поділ спільного майна колишнього подружжя, виділити у її власність 19/100 частин домоволодіння буд. АДРЕСА_1, виділити у власність колишнього чоловіка ОСОБА_2 9/100 домоволодіння буд. АДРЕСА_1, а також стягнути з відповідача судовий збір по справі. В обґрунтування свої вимог зазначає, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2, який був зареєстрований 27 серпня 1988 року. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2001 року вищезазначений шлюб було розірвано. У період подружнього життя, за спільні кошти ними було набуте спірне майно - 28/100 частин домоволодіння у буд. АДРЕСА_1. Право власності на 28/100 частник домоволодіння у буд. АДРЕСА_1 зареєстровано за відповідачем - ОСОБА_2. Позивачка мешкає у даному домоволодінні з моменту придбання і до сьогоднішнього часу, являючись співвласником 28/100 частини домоволодіння із відповідачем. Також, разом з позивачкою проживає їхня спільна донька - ОСОБА_3, 1992 року народження, інвалід дитинства 3 групи. Відповідач з моменту розірвання шлюбу не приймав участі в утриманні майна, не сплачував комунальні послуги. До того ж, має велику заборгованість по аліментам на утримання доньки ОСОБА_3 Доля у спільному з відповідачем майні до цього часу не виділена. Таким чином, вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.
У судове засідання позивачка не з'явилася, але надала суду заяву в якій позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі та розглядати справу без її участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно ч. 1 ст. 70 СК України - у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 70 СК України - за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
У відповідності до ст. 71 СК України - майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, зареєстрованому 27 серпня 1988 року Відділом РАГС м. Червоний Луч Ворошиловградської області (а.с. 4). 27 лютого 2001 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу виданого 27 лютого 2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану Красногвардійського району управління юстиції м. Дніпропетровська (а.с. 5).
Згідно договору купівлі-продажу 16 вересня 1988 року, ОСОБА_2 придбав у власність 28/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.6-8). Оскільки, дане домоволодіння набуте під час шлюбу, то воно є об'єктом права спільної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Право власності на 28/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано за відповідачем.
У судовому засіданні, встановлено, що позивачка з моменту придбання і до тепер являється співвласником спірного домоволодіння та проживає у вищезазначеному домоволодінні разом з донькою, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком якої є ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.13). Донька є інвалідом ІІІ групи з дитинства, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 виданого 20 січня 2011 року (а.с.17).
Відповідач з моменту розірвання шлюбу участі в утриманні дитини не приймає, комунальні послуги не сплачує. До того ж, як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 має значну заборгованість по сплаті аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, 1992 року народження, а саме: 24 086,60 грн. (в/л № 2-1713 від 03.02.1999 року, довідка розрахунок № 8908); 20 916,66 грн. (в/л № 2-1077 від 26.07.2011 року, довідка -розрахунок № 16592); 26 340,44 грн. (в/л № 2-2795 від 27.09.2004 року, довідка розрахунок № 16591) - борг по додатковим коштам на утримання дитини-інваліда.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, те що на утриманні позивачки знаходиться дитина-інвалід, відповідач допомоги на її утримання не надає, у зв'язку з чим має велику заборгованість по аліментам на утримання доньки, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Тому, необхідно здійснити розподіл спільного майна колишнього подружжя, виділивши у власність ОСОБА_1 19/100 частин домоволодіння буд. АДРЕСА_1 з врахуванням інтересів дитини, та виділивши у власність колишнього чоловіка ОСОБА_2 9/100 частин домоволодіння буд. АДРЕСА_1.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судові витарати по справі у розмірі 454 грн. 70 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60, 70, 71, 72 СК України, ст. ст. 10, 57-61, 81, 88, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя - задовольнити.
Поділити спільне сумісне майно подружжя, виділивши ОСОБА_1 19/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, ОСОБА_2 9/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 19/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 9/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір по справі у розмірі 454 грн. 70 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Т. О. Дубіжанська