10.12.2014
Справа №2/489/2289/14
(заочне)
10 грудня 2014 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,
У липні 2014 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 яким просив визнати за собою право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,0618 га. на території СТ «ім. 61 комунара» в м. Миколаєві, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV- МК №027954 від 16 січня 1996 р., виданого головою Миколаївської міської ради народних депутатів Бердніковим О.Я., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2531. Позов обґрунтував тим, що його батько ОСОБА_4 придбав за нотаріально оформленим договором від 04 травня 2001 р. садовий будиночок за НОМЕР_1 у садівницькому товаристві «ім.. 61 Комунара», який розташований на спірній земельній ділянці, яка є власністю відповідача. Але земельна ділянка предметом нотаріального договору не була. Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р. і він прийняв спадщину після нього. Вважає, що право власності на земельну ділянку батько набув одночасно з набуттям будиночку, під обслуговування якого ділянка надавалася і тому він має право отримати на неї право власності в порядку спадкування.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, погодилася на заочний розгляд справив.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
Батьком позивача є ОСОБА_4 (а.с.23), після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_4 єдиним спадкоємцем є ОСОБА_1 (а.с.27).
За життя ОСОБА_4 купив у ОСОБА_2 садовий будинок за НОМЕР_1 в м. Миколаєві, СТ. «ім..61 Комунара», договір посвідчено 04 травня 2001 р., приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий №2983.
Даний будинок успадкований позивачем на підставі свідоцтва про право на спадщину від 30 січня 2014 р. (а.с.28).
Земельна ділянка НОМЕР_1 площею 0,0618 га. на території СТ «ім. 61 комунара» в м. Миколаєві належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV- МК №027954 від 16 січня 1996 р., виданого головою Миколаївської міської ради народних депутатів Бердніковим О.Я., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2531, але в договорі купівлі-продажу садового будинку від 04 травня 2001 р. доля земельної ділянка не оговорена.
Згідно із положеннями статті 30 ЗК України від 18.12.1990 № 561-ХІІ, яка була чинною на час укладення сторонами договору купівлі-продажу дачі, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.
У роз'ясненнях підпункту «ґ» пункту 18 Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» зазначено, що при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 01.01.2002, згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК України від 18.12.1990 № 561-ХІІ до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.
Отже, враховуючи те, що на підставі договору купівлі - продажу садового будиночку від 04 травня 2001 р., який, в межах строку позовної давності, встановленого Цивільним кодексом УРСР, відповідач не оскаржував, був укладений за вільним волевиявленням обох сторін, відповідно ОСОБА_4 разом із садовим будинком набув право власності і на земельну ділянку, яка є предметом позову.
За таких обставин, позивач як спадкоємець ОСОБА_4 має право на отримання у власність вказаної земельної ділянки.
Керуючись ст. 212-215 ЦПК України,суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,0618 га. на території СТ "ім. 61 комунара" в м. Миколаєві, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV- МК №027954 від 16 січня 1996 р., виданого головою Миколаївської міської ради народних депутатів Бердніковим О.Я., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2531.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в тому ж порядку і в той самий строк, який обраховується з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії
Суддя Д.Г. Губницький