Справа № 204/5039/14-ц
Провадження № 2/204/2096/14
19 грудня 2014 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
при секретарі Сорокіної А.С.
за участю позивачки ОСОБА_1
за участю представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вчитель-5» про стягнення заробітної плати, відпускних виплат, компенсації за невикористану відпустку та про стягнення моральної та матеріальної шкоди, -
11 липня 2014 року позивачка звернулася з позовом до суду, який уточнила 30 липня 2014 року, та яким остаточно просила суд винести рішення, яким стягнути з ОСББ «Вчитель-5» заборгованість по заробітній платі у розмірі 1 534 грн. 95 коп., заборгованість по відпустці у розмірі 546 грн. 52 коп., заборгованість по компенсації за невикористану відпустку у розмірі 318 грн. 12 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 4 288 грн. 46 коп., а також моральну шкоду у розмірі 500 грн., матеріальну шкоду у розмірі 1500 грн. В обґрунтування позовної заяви позивачка вказала на те, що вона з 01.03.2011 року працювала бухгалтером в ОСББ «Вчитель-5» с заробітною платнею 470 грн. 50 коп., але з 23.04.2012 року рішенням зборів жителів ОСББ «Учитель-5» заробітну платню збільшили до 600 грн. До 01.07.2013 року заробітна платня виплачувалась по строку 30 числа кожного місяця у повному обсязі. З 01.07.2013 року виплата була припинена, і 01.10.2013 року позивачка знайшла у почтовому ящику розпорядження про перерахунок заробітної плати в 150 грн. у місяць. При цьому робота виконувалась в тому ж режимі, хоч і завантаженість стала меншою, за рахунок того, що жильці 80 квартир були переведені на особистий рахунок по водоканалу та тепломережі. Попередження про зменшення заробітної плати до 150 грн. було лише 01.10.2013 року - розпорядження без номеру та дати. Збори оголошувались, але не проводились. На даний час вона не працює, але й не звільнена. 16.10.2013 року вона написала заяву про надання відпустки за період роботи з 01.03.2012 року по 28.02.2013 року. Проте, відпускні до цих пір не виплачені. Компенсація за невикористану відпустку за період з 01.03.2013 року по жовтень 2013 року за 8 місяців також не виплачена. До того ж, голова ОСББ «Вчитель-5» ОСОБА_2 ображала її, принижувала, шантажувала. На прохання надати документи про звільнення для ознайомлення, ОСОБА_2 відповіді не надала. За ненадання документів для оформлення пенсії по стажу, а також не своєчасну виплату заробітної плати, відпускних та компенсацій за невикористану відпустку вимагає відшкодувати матеріальну шкоду у розмірі 1500 грн. саме з ОСОБА_2 А також, відшкодувати маральну шкоду у розмірі 500 грн. У зв'язку з чим, вимушена була звернутися до суду з відповідними позовними вимогами.
У судовому засіданні позивачка підтримала свої уточнені позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі, при цьому посилалася на обставини викладені в позовній заяві. Також, зазначила, що заробітну плату їй було зменшено незаконно. Збори жильців взагалі не проводилися, а протоколи зборів були сфальсифіковані.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення даного позову та просила відмовити позивачці в повному обсязі, посилаючись на законність дій роботодавця щодо зменшення заробітної плати. Збори проводилися відповідно до статуту ОСББ «Вчитель-5», рішення приймалося теж відповідно до вимог статуту.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
У судовому засіданні встановлено, що з 01 березня 2011 року ОСОБА_1 працювала бухгалтером ОСББ «Вчитель-5» (а.с. 8). Згідно витягу з протоколу № 2 засідання правління ОСББ «Вчитель-5» м. Дніпропетровськ, від 23 квітня 2012 року, бухгалтеру ОСОБА_1 було призначено заробітну плату у розмірі 600 грн. (а.с. 9).
25 червня 2013 року на засіданні розширеного правління ОСББ «Вчитель-5» було вирішено, що бухгалтеру ОСОБА_1 необхідно встановити заробітну плату у розмірі 150 грн. та провести з 01.07.2013 року перерахунок по податкам за сумою. Також, винести бухгалтеру догану за кожну допущену помилку та у разі повторного порушення або не виконання своїх службових обов'язків звільнити її з займаної посади (а.с. 74).
З 01 липня 2013 року заробітна плата бухгалтера ОСОБА_1 становить 150 грн.
Наказом голови правління ОСББ «Вчитель-5» від 31.10.2013 року, ОСОБА_1 звільнено з посади бухгалтера ОСББ «Вчитель-5», згідно рішення засідання правління від 31.10.2013 року (а.с. 39).
Відповідно до п. 5.1 Статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вчитель-5», органами правління об'єднання є загальні збори членів правління об'єднання, загальні збори членів об'єднання як вищий орган його управління.
Пунктом 5.6 вищезазначеного статуту передбачено, що правління об'єднання розпоряджається коштами об'єднання відповідно до затвердженого загальними зборами членів товариства кошторису витрат на поточний рік; вирішує питання пов'язані з діяльністю об'єднання, за винятком тих, що належать до компетенції зборів членів об'єднання, зборів уповноважених.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
В судовому засіданні встановлено та визнано сторонами, що позивачка просить стягнути заборгованість по заробітній платі, заборгованість по відпустці та заборгованість по компенсації за невикористану відпустку, яка виникла на думку позивачки у зв'язку з незаконною зміною розміру заробітної плати з 600 грн. на 150 грн.
Враховуючи те, що рішенням засідання розширеного правління ОСББ «Вчитель-5» від 25 червня 2013 року було прийняте рішення стосовно зменшення заробітної плати бухгалтера ОСОБА_1 з 600 грн. до 150 грн., що входить до його компетенції, а позивачкою дане рішення не оспорювалося, то жодної заборгованості по заробітній платі, заборгованості по відпустці не існує, оскільки вона нараховувалась відповідно до прийнятого рішення.
Що стосується вимог стосовно стягнення заборгованості по компенсації за невикористану відпустку, то вони теж не підлягають задоволенню, оскільки як вбачається з матеріалів справи компенсація за невикористану відпустку з 01.05.2013 року по 01.10.2013 року була нарахована та сплачена 04.11.2013 року (а.с. 45).
Згідно до вимог ч. 1 ст. 117 КЗпП України В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Оскільки, в судовому засіданні встановлено, що заборгованості по виплаті заробітної плати та інших виплат не існує, то й вимога позивачки про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України власник або уповноважений їм орган повинен відшкодувати заподіяну моральну шкоду працівнику, якщо порушення його законних прав привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Що стосується позовних вимог позивачки в частині сплати їй моральної шкоди в розмірі 500 грн., то вони задоволенню не підлягають, оскільки в судовому засіданні не встановлено вини відповідача в порушенні прав позивачки.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Тому, оскільки позивачкою не надано належних та допустимих доказів спричинення їй відповідачем матеріальної шкоди, позовні вимоги позивачки щодо відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1500 грн. не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави. Оскільки позивачку звільнено від спласти судового збору за подання даного позову, а у задоволенні позову їй відмовлено, суд вважає що судові витрати необхідно компенсувати за рахунок держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вчитель-5» про стягнення заробітної плати, відпускних виплат, компенсації за невикористану відпустку та про стягнення моральної та матеріальної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т. О. Дубіжанська