Вирок від 18.12.2014 по справі 475/1285/14-к

Доманівський районний суд Миколаївської області

35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400

Справа № 475/1285/14-к

Провадження № 1-кп/475/90/14

Провадження слідчих органів № 2014 15 021 0000368

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2014смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представників потерпілого: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

підсудного: ОСОБА_7 ,

захисника підсудного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІІН НОМЕР_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Анетівка Доманівського району Миколаївської області, з базовою середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, судимого 29.07.2014 р. Доманівським районним судом Миколаївської області за ст.185 ч.3 КК України з застосуванням ст.75 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.3, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_10 , відносно якого матеріали виділені в окреме провадження через його розшук, за ініціативою останнього протягом квітня 2014 р. вчинили ряд крадіжок зі складу, належного ОСОБА_11 та розташованого по АДРЕСА_2 .

Так, на початку квітня 2014 р. ОСОБА_10 запропонував ОСОБА_7 вчинити крадіжку запчастин та інших металевих предметів з сільськогосподарської техніки, належної ОСОБА_11 , яка знаходилася у складі по АДРЕСА_2 , на що ОСОБА_7 погодився.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, 5 квітня 2014 р. близько 18 години ОСОБА_10 та ОСОБА_7 за попередньою змовою між собою, взявши з собою ремонтні ключі, підійшли до закладеного цеглою віконного отвору вказаного вище складського приміщення, вийняли цеглу та через утворений отвір проникли всередину приміщення.

Знаходячись всередині, умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, за допомогою ремонтних ключів з навантажувача зерна зняли електричний двигун, який розібрали та з якого

витягли 6 кг мідного дроту вартістю 30 грн. за 1 кг на загальну суму 180 грн., який винесли з приміщення складу та використали на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 збитки на вказану суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 12 квітня 2014 р. близько 18 години ОСОБА_7 з ОСОБА_10 за аналогічних обставин та в такий же спосіб у тому ж складі зняли генератор струму з електроустановки дизельгенератора, з якого витягли 6 кг мідного дроту вартістю 30 грн. за 1 кг на загальну суму 180 грн., який використали на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 збитки на вказану суму.

19 квітня 2014 р. ОСОБА_7 з ОСОБА_10 за аналогічних обставин та в такий же спосіб у тому ж складі зняли: з автомобіля ЗИЛ, р.н. НОМЕР_2 радіатор охолодження двигуна вартістю 1500 грн. та патрубок вартістю 280 грн.; з трактора Т-150 б/н дві кришки клапанів вартістю 200 грн. за одну та радіатор охолодження двигуна вартістю 3300 грн.; з комбайна «Fortschritt Е517», р.н. НОМЕР_3 три колекторні патрубки вартістю по 350 грн.; з комбайна «Fortschritt Е517», р.н. НОМЕР_4 два колекторні патрубки вартістю по 350 грн. та два ковпаки центрифуги вартістю по 250 грн.; з комбайна «Fortschritt Е517» б/н один колекторний патрубок вартістю 350 грн., які винесли з приміщення складу та використали на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 збитки на суму 8080 грн.

21 квітня 2014 р. близько 18 години ОСОБА_7 за аналогічних обставин та в такий же спосіб у тому ж складі зняли: з комбайна «Fortschritt Е517», р.н. НОМЕР_3 два радіатори охолодження двигуна вартістю по 2700 грн.; генератор струму вартістю 800 грн.; з комбайна «Fortschritt Е517», р.н. НОМЕР_4 два радіатори охолодження двигуна вартістю по 2700 грн.; генератор струму вартістю 800 грн.; апаратуру двигуна вартістю 3000 грн.; з комбайна «Fortschritt Е517», б/н два радіатори охолодження двигуна вартістю по 2700 грн. та дві кришки клапанів вартістю по 500 грн.; з автомобіля ЗИЛ, р.н. НОМЕР_2 двигун електричний вартістю 3000 грн.; генератор змінного струму вартістю 8400 грн.; свердлильний станок вартістю 1500 грн., станційну дриль вартістю 850 грн.; з трактора Т-150 навіску задню вартістю 1450 грн.; з електроустановки дизельгенератора радіатор охолодження двигуна вартістю 1600 грн., патрубок радіатора вартістю 270 грн., стартер вартістю 780 грн.; з навантажувача зерна електричний двигун вартістю 2200 грн. Викрадене винесли з приміщення складу та розпорядилися ним на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_11 збитку на суму 41850 грн.

26 квітня 2014 р. близько 18 години ОСОБА_7 з ОСОБА_10 за аналогічних обставин та в такий же спосіб у тому ж складі зняли генератор струму з електроустановки дизельгенератора, з якого витягли 18 кг мідного дроту вартістю 30 грн. за 1 кг на загальну суму 540 грн., який винесли зі складу та використали на власний розсуд, завдавши потерпілому збитку на вказану суму.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_7 вчинив злочини, передбачені ст.185 ч.3 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 29 квітня 2014 р. близько 18 години ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_10 , переслідуючи корисливий мотив, спрямований на повторне заволодіння чужим майном, через віконний отвір проникли до складського приміщення ОСОБА_11 , що по АДРЕСА_2 , де, розуміючи протиправний характер своїх дій, витягли три котушки з мідним дротом загальною вагою 5 кг вартістю 30 грн. за 1 кг на загальну суму 150 грн. з генератора струму з електроустановки дизельгенератора, які підпалили з метою відділення мідного дроту, та пішли зі складу.

Повернувшись до складу, щоб викрасти приготований дріт, почули людські голоси та, зрозумівши, що їх викрили, втекли, не довівши злочин до кінця з причин, що не залежали від їх волі.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_7 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення, тобто злочин, передбачений ч.3 ст.15, ст.185 ч.3 КК України.

Вина обвинуваченого ОСОБА_7 доведена дослідженими судом доказами.

Так, підсудний ОСОБА_7 вину свою у вчиненні злочинів визнав повністю. Пояснив суду, що вчинити крадіжки йому кожного разу пропонував ОСОБА_10 , з яким він їх і вчиняв. На його пропозицію він погодився, так як не мав коштів. Точного часу скоєння крадіжок він не пам'ятає: пам'ятає, що проникали до складу 6 разів протягом місяця. Всередину складу вони проникали через віконний отвір, який був просто закладений цеглою. У складі за допомогою ключів, що приносили з собою, вони удвох знімали запчастини та з моторів відокремлювали мідь, які потім здавали на металобрухт. Гроші від реалізації викраденого завжди отримував ОСОБА_10 , який потім давав частину грошей йому. Від нього він отримував по 100-150 грн., найбільша сума, що давав йому ОСОБА_10 , була 200 грн. Кошти витрачав на придбання продуктів харчування. Скільки точно і які саме запчастини були викрадені та пошкоджені він не пам'ятає, погоджується з тим, що зазначено в обвинувальному акті. У скоєному розкаюється, просив суд надати йому можливість виправитися, не позбавляючи волі.

Представник потерпілого ОСОБА_11 Подорога ОСОБА_12 суду пояснила, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_11 постійно проживає в Чехії, вона на його прохання наглядає за його складським приміщенням, в якому знаходиться належна ОСОБА_11 сільськогосподарська техніка. Про вчинені крадіжки їй стало відомо від охоронця, який у кінці квітня 2014 р. зателефонував їй та повідомив, що із середини приміщення іде дим. Відкривши склад, було виявлено, що сільськогосподарська техніка, яка знаходилася в складі, розібрана та з неї зняті запчастини. Після виявлення крадіжок вона звернулася до міліції. Цивільний позов потерпілий не бажає заявляти та просив не позбавляти підсудного волі. Частково шкода відшкодована.

Представник потерпілого ОСОБА_6 суду пояснила, що злочинними діями ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_11 спричинені збитки, але потерпілий цивільний позов про відшкодування збитків заявляти не бажає та просить не позбавляти його волі, частково шкода відшкодована.

Крім усних пояснень підсудного ОСОБА_7 , представника потерпілого ОСОБА_5 , вина обвинуваченого у вчиненні злочину доведена дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами.

Так, з 23.06.2014 р. по 28.08.2014 р. до ЄРДР внесені заяви ОСОБА_5 про вчинення в період з 01.01.2014 р. по 18.05.2014 р. зі складського приміщення по АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_11 запчастин до сільськогосподарської техніки та розпочате кримінальне провадження під №12014150210000368 за ст.185 ч.3 КК України та ст.15 ч.3 ст.185 ч.3 КК України.

Представник потерпілої особи ОСОБА_5 уповноважена нотаріально посвідченою довіреністю від 11.06.2014 р. на представництво інтересів ОСОБА_11 , в тому числі на подачу від його імені заяв, що підтверджує правомірність початку досудового розслідування за її заявами.

Згідно копії нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу від 10.03.2005 р. нежитлового об'єкта, ОСОБА_11 є власником 6/100 ідеальних часток комплексу, що знаходиться по АДРЕСА_2 .

Дефектовочними актами від 09.07.2014 р., складеними представником ОСОБА_11 Подорогою ОСОБА_12 та головним спеціалістом ВДТНДІСТ в Миколаївській області ОСОБА_13 виявлена відсутність на транспортних засобах запчастин, а саме:

- на комбайні «Fortschritt Е517» б/н: 2 радіаторів охолодження двигуна, патрубка, 2 кришок клапанів;

- на комбайні «Fortschritt Е517» р/н 04957 СК: 2 радіаторів охолодження двигуна, 3 патрубків колекторних, генератора струму;

- на комбайні «Fortschritt Е517» р/н НОМЕР_4 : 2 радіаторів охолодження двигуна, 2 патрубків колекторних, 2 ковпаків центрифуги, 1 генератора струму, апаратури двигуна;

- на тракторі Т-150 б/н радіатора охолодження, 2 кришок клапанів, задньої навіски;

- на автомобілі ЗИЛ д/н НОМЕР_2 : радіатора охолодження двигуна, патрубка, електричного двигуна, генератора змінного струму,

свердлильного станка, станційної дрилі;

- на навантажувачеві зерна електричного двигуна;

- на дизельгенераторові: радіатора охолодження двигуна, стартера.

Довідками про вартість ФОП ОСОБА_14 підтверджена вартість бувших у користуванні запчастин.

Згідно довідки ПП «Юголомресурс» вартість 1 т брухту кольорового металу - міді станом на квітень 2014 р. складала 30000 грн.

Суд вважає за можливе визнати зазначені дефектовочні акти, довідки про вартість допустимими доказами, оскільки підсудний та його захисник не оспорювали вказану в них вартість та викрадення і пошкодження запчастин, зазначених у актах.

Таким чином, обвинуваченням доведене завдання в результаті викрадення мідного дроту шкоди на суму 180 грн. 5.04.2014 р.; 180 грн. 12.04.2014 р.; 540 грн. 26.04.2014 р. та 150 грн. 29.04.2014 р.; та запчастин на суму 8080 грн. 19.04.2014 р., 41850 грн. 21.04.2014 р.

Викрадені двигун до зернонавантажувача та 5 кг мідного дроту визнані постановами слідчого від 18.07.2014 р. та 26.08.2014 р. речовими доказами та передані на зберігання представникові потерпілого ОСОБА_5 .

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №438 від 24.09.2014 р., проведеної на підставі постанови слідчого про її призначення від 27.08.2014 р., ОСОБА_7 на час проведення експертизи та скоєння злочину страждав стійким психічним захворюванням - легкою розумовою відсталістю. У період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На час проведення експертизи також може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Не потребує застосування заходів примусового медичного характеру.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України за клопотанням прокурора ОСОБА_4 , підтриманого представниками потерпілого ОСОБА_11 Подороги ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , обвинуваченим ОСОБА_7 та його захисником ОСОБА_8 , інші докази, крім вищезазначених та характеризуючих особу підсудного, судом не досліджувалися.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів та особу винного, пом'якшуючі покарання обставини.

Підсудний ОСОБА_7 вчинив умисний закінчений тяжкий злочин та закінчений замах на вчинення тяжкого злочину, переслідуючи корисливий мотив, на момент скоєння злочинів не був судимим, за місцем фактичного проживання та реєстрації характеризується позитивно, не потребує лікування від алкоголізму чи наркоманії, перебуває на обліку у лікаря-психіатра Доманівської ЦРЛ. Негативну характеристика помічника ДІМ ОСОБА_15 суд не бере до уваги, оскільки зазначені в ній факти не підтверджені доказами.

Як обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_7 , суд бере до уваги відповідно до ч.1 ст.66 КК України: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Відповідно до ч.2 ст.66 КК України суд визнає пом'якшуючими обставинами: повне визнання своєї вини, часткове відшкодування завданого збитку, психічний розлад здоров'я.

Обставини, що обтяжують покарання підсудному, не встановлені.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року зі змінами, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Враховуючи особу підсудного, тяжкість вчинених ним злочинів, пом'якшуючі покарання обставини, думку представників потерпілого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які просили не позбавляти волі підсудного, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання підсудного в умовах, не пов'язаних з ізоляцією від суспільства, тобто без відбування покарання з застосуванням ст.75 КК України.

Висновок суду про можливість виправлення та перевиховання підсудного без реального позбавлення волі ґрунтується на

тому, що ОСОБА_7 , хоча і обвинувачується у даному провадженні у скоєнні 6 епізодів крадіжок, які не були охоплені єдиним умислом, проте вони вчинені протягом одного місяця з одного й того ж об'єкту не за ініціативою ОСОБА_7 . Зазначене з урахуванням психічного стану підсудного дає суду підстави вважати, що ОСОБА_7 розумів, що вчиняв злочин, проте міг не усвідомлювати, що кожен з них є самостійним. Такі обставини з урахуванням особи підсудного істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину.

Повне визнання підсудним своєї вини, щире каяття та часткове відшкодування шкоди свідчать про усвідомлення підсудним ОСОБА_7 наслідків своїх дій та становлення його на шлях виправлення.

Керуючись ст.ст.371, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст.15, ч. 3 ст.185 КК України, ч. 3 ст.185 КК України і призначити покарання:

- за ч 3 ст.15, ч 3 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

- за ч 3 ст.185 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_7 покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань за даним вироком та за вироком Доманівського районного суду Миколаївської області від 29 липня 2014 року призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст.75 КК України звільнити його від відбуття призначеного покарання з випробуванням, встановивши засудженому ОСОБА_7 іспитовий строк - 3 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і відповідно до ст.76 КК України не виїжджатиме за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомлятиме кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтиметься для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Речові докази: двигун до зернонавантажувача та 5 кг мідного дроту, що знаходяться на збереженні у представника потерпілої ОСОБА_5 , залишити останній.

До вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту, що полягає у забороні йому залишати житло, що розташоване по АДРЕСА_1 , з 20:00 до 06:00 год. щодоби.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Доманівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня при його оголошенні, в той же строк з дня отримання копії.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
42186420
Наступний документ
42186422
Інформація про рішення:
№ рішення: 42186421
№ справи: 475/1285/14-к
Дата рішення: 18.12.2014
Дата публікації: 12.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Доманівський районний суд Миколаївської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка