Справа № 204/599/14-ц
Провадження № 2/204/970/14
04 грудня 2014 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
при секретарі Сорокіної А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У лютому 2014 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, якою просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 29 601 грн. 21 коп., а також судові витрати по справі. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що відповідно до укладеного договору № DNH4KS70450221 від 04.12.2005 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6 339 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам складає між ним та банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідач порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість, про виникнення якої неодноразово здійснювалося його повідомлення, однак на даний час кредитна заборгованість не погашена. Таким чином, станом на 15.01.2014 року заборгованість відповідача перед банком становить 29 601 грн. 21 коп., яка складається з: заборгованості по кредиту у розмірі 3 294 грн. 64 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 9 750 грн. 97 коп.;пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 14 669 грн. 83 коп.; штрафи (фіксована частина) у розмірі 500 грн., (процентна складова) у розмірі 1 385 грн. 77 коп. Тому, ПАТ КБ «ПриватБанк» вимушений звернутися до суду для стягнення вказаної вище суми заборгованості.
У судове засідання представник позивача не з'явився, але надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив розглядати справу без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, але надав 04 грудня.2014 року до суду заяву, у якій позовні вимоги не визнав, просив застосувати строки позовної давності до даної заяви та відмовити у задоволені позову.
Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У судовому засіданні встановлено, що 04 грудня 2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DNH4KS70450221, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 6 339 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам складає між ним та банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.
Відповідно до п. 3.2 вказаного договору позичальник зобов'язується погашати кредит у порядку та строки відповідно до заяви. Зобов'язується сплатити заборгованість по кредиту у повній суму, сплатити нараховані за весь період користування кредитом відсотки. винагороду й неустойку (штраф, пеню), не пізніше дати.
Відповідно до п. 5.5 вищезазначеного договору, термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.
Відповідач порушив умови кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 04.12.2014 року заборгованість відповідача перед банком становить 29 601 грн. 21 коп., яка складається з: заборгованості по кредиту у розмірі 3 294 грн. 64 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 9 750 грн. 97 коп.;пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 14 669 грн. 83 коп.; штрафи (фіксована частина) у розмірі 500 грн., (процентна складова) у розмірі 1 385 грн. 77 коп.
Як вбачається із матеріалів справи, та як зазначає позивач, відповідач не виконав умови кредитного договору, погашення кредиту не здійснював належним чином, чим порушив зобов'язання, щодо щомісячної сплати кредитних коштів та процентів за користування наданими кредитними коштами, що прямо передбачалось умовами кредитного договору.
У відповідності до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно вимог ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а у відповідності до ст. 258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно вимог ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Як вбачається з матеріалів справи кредитний договір було укладено 04.12.2005 року на строк 36 місяців, тобто до 04.12.2008 року. Тобто, позивач з даною позовною заявою мав звернутися до суду до 04.12.2013 року, проте, звернувся 03 лютого 2014 року, у зв'язку з чим строк позовної давності щодо стягнення тіла кредиту, пені та штрафів минув.
Що стосується вимоги щодо стягнення заборгованості по процентам за користування кредиту, то дані вимоги також не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів у разі прострочення сплати чергових платежів передбачено ст. 1050 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, обставиною, яка стала підставою для звернення позивача 03 лютого 2014 року до суду з позовом про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом виявився факт порушення позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором від 04.12.2005 року строк дії якого закінчився 04.12.2008 року.
Також, аналізуючи норми ст. ст. 261, 530, 631 ЦК України слід дійти висновку про те, що у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом всього часу - до закінчення строку виконання останнього зобов'язання, а саме до 04.12.2008 року, вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатись в залежності від закінчення строку сплати кожного із щомісячних платежів.
Оскільки в даному випадку строк дії договору закінчився 04.12.2008 року, то позивач не вправі нараховувати після цього терміну проценти за користування кредитом та звертатися з позовом щодо їх стягнення.
Саме такого висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 06 листопада 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
Таким чином, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Оскільки позивачу у задоволенні позову відмовлено, суд вважає що не має підстав в повернені позивачу судових витрат.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 257-261, 264, 266, 526, 530, 625, 1048-1054 ЦК України, ст. ст. 10, 57-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т. О. Дубіжанська