Справа № 474/1229/14 - к.
Провадження № 1-кп/474/111/2014 року.
29.12.14 року
Врадіївський районний суд Миколаївської області
У складі головуючого судді ОСОБА_1
При секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Врадіївка кримінальне провадження, зареєстроване в єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12014150200000347 від 27.09.2014 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Адамівка Врадіївського району Миколаївської області, гр. України, освіта 11 класів, не працюючої, одруженої, на утриманні якої знаходиться двоє малолітніх дітей, раніше не судимої, проживаючої в АДРЕСА_1 .
У вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
За участю сторін кримінального провадження:
Прокурора: ОСОБА_4
Потерпілої: ОСОБА_5
Обвинуваченої: ОСОБА_3
Захисника: ОСОБА_6
27.09.2014 року приблизно о 18 год. 20 хв. ОСОБА_3 перебуваючи на вулиці Молодіжна в с. Адамівка Врадіївського району Миколаївської області зустріла ОСОБА_5 , яка їхала на велосипеді тримаючи в руках батіг. Після чого ОСОБА_7 підійшла до ОСОБА_5 та в процесі розмови між ними виникла суперечка. В ході якої ОСОБА_7 на грунті неприязнених відносин, умисно вихватила у ОСОБА_5 із рук батіг, яким потім нанесла останній два удари батогом по шиї, обличчі, грудній клітині та по животі. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 схопила двома руками ОСОБА_5 за волосся на голові та почала тягнути в різні сторони в результаті чого ОСОБА_5 нахилилася вперед, а ОСОБА_3 тим часом нанесла ОСОБА_5 , один удар ногою в область живота. В подальшому в ході такого протиборства ОСОБА_3 та ОСОБА_5 разом впали на землю, після чого ОСОБА_3 нанесла ОСОБА_5 ще один удар ногою в область живота. В результаті чого, ОСОБА_3 своїми навмисними діями заподіяла потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді садна на обличчі, на шиї, численні крововиливи на передпліччі, крововиливу на передній черевній стінці, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми навмисними діями, які виразилися в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, вчинила злочин, передбачений ч.1 ст. 125 КК України.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину в скоєні інкримінованого їй злочину визнала повністю та пояснила, що 27.09.2014 року приблизно о 18 годині вона перебувала на вулиці Молодіжній в с. Адамівка Врадіївського району, де зустріла свою односельчанку ОСОБА_8 яка їхала на велосипеді по корову з якою вона вирішила поговорити. В ході розмови між нею та ОСОБА_9 виникла суперечка в ході якої ОСОБА_9 стала її ображати і вона не стрималася та вихватила у ОСОБА_9 із рук батіг та нанесла її декілька ударів батогом по шиї. Потім вона та ОСОБА_10 , схопили за коси на голові друг дружку та стали смикати в результаті чого разом впали на землю. Всіх подробиць вона не пам'ятає на даний час так як вже пройшов час, однак не заперечує того, що будучи тоді трохи сердитою на ОСОБА_9 , могла вдарити її можливо і ногою кудись по тулубу. Позовні вимоги вона визнає частково тільки в частині відшкодування моральної шкоди, на суму 200 грн.
Висновок суду про винність ОСОБА_3 в скоєнні інкримінованого їй злочину ґрунтується на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи:
Показаннями потерпілої ОСОБА_5 , яка в суді пояснила, що 27.09.2014 року приблизно о 18 годині коли вона на той час знаходилася на АДРЕСА_2 до неї підійшла ОСОБА_3 , яка вихватила у неї із рук батіг яким потім нанесла їй два удари, які прийшлись їй в область обличчя, шиї, грудної клітини та живота. Потім, ОСОБА_11 схватила її двома руками за волосся на голові та стала тягати в різні сторони, а коли відпустила триматися за волосся, то нанесла їй удар ногою в область живота. З метою самозахисту вона також схопила ОСОБА_11 за верхній одяг, щоб сповільнити дії останньої. В ході такої боротьби вона разом з ОСОБА_11 впали на землю де продовжили потім боротися. В ході такого протиборства ОСОБА_11 нанесла їй ще один удар ногою в живіт. В результаті побиття та спричинення їй ОСОБА_11 тілесних ушкоджень вона знаходилася на стаціонарному лікуванні у Врадіївській ЦРЛ з 27.09.2014 року по 03.10.2014 року і нею на лікування, придбання ліків, обстеження її експертом в зв'язку з чим вона за власні кошти купували бензин, щоб поїхати до експерта були затрачені кошти на загальну суму 1 505 грн. Крім цього, в результаті побиття її ОСОБА_11 , діями, якої їй також була спричинена моральна шкода яка проявилася в тому, що вона терпіла фізичний біль, душевні стражданням у зв'язку із самим фактом побиття, що вона протягом 7 днів знаходитися на стаціонарному лікуванні та не була вдома, в зв'язку з чим була позбавлена можливості спілкуватися з рідними. Спричинену їй моральну шкоду вона оцінює в 3 000 грн. Заявлені нею позовні вимоги на суму 4 505 грн., вона підтримує в повному обсязі. Також просить стягнути з ОСОБА_11 на її користь понесенні нею затрати в сумі 800 грн., за надану їй юридичну допомогу.
Показаннями свідка ОСОБА_12 , яка в суді пояснила, що 27.09.2014 року вона була черговим лікарем по Врадіївській ЦРЛ і пам'ятає, що в вечірній час за медичною допомогою звернулася мешканка с. Адамівки ОСОБА_5 , яку вона впізнала на даний час в суді. Всіх подробить вона не пам'ятає, пригадує лише, що ОСОБА_9 говорила, що її побила якась жінка. При цьому, ОСОБА_5 була сильно схвильована, скаржилася на головний біль. Які були у ОСОБА_5 тілесні ушкодження вона не пам'ятає. Може лише сказати, що вона тоді назначила ОСОБА_5 ліки заспокійливого характеру та понижуючі тиск від гіпертонічного кризу. Як лікар вона погоджується з тим, що ОСОБА_5 могла знаходитися в стресовому стані в результаті її побиття, так як наслідок цього в потерпілої могло бути загострення гіпертонічного кризу.
Також вина обвинуваченої ОСОБА_3 підтверджується документами, які були долучені прокурором під час розгляду справи в суді та були дослідженні судом в ході судового засідання та визнанні, як докази по справі:
· Протоколом прийняття заяви від гр. ОСОБА_5 від 27.09.2014 року про спричинення їй тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_3 .
· Висновком експерта № 536 від 08.01.2014 року, згідно якого у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді садна на обличчі, на шиї, численні крововиливи на передпліччі, крововилив на передній черевній стінці. Дані тілесні ушкодження могли утворитися в строк, на який вказує сама потерпіла від дії тупих твердих предметів. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
· Висновком експерта № 595 - м від 10.11.2014 року, згідно якого гіпертонічна хвороба другої стадії не являється результатом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 . Відповідно даних амбулаторної карти ОСОБА_5 знаходиться на диспансерному обліку з приводу захворювання гіпертонічною хворобою з 2008 року. При цьому необхідно зазначити, що при стресових станах відбувається викид катехоламінов, що може привести до загострення протікання гіпертонічної хвороби.
В зв'язку з тим, що показання обвинуваченої ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи і нею не заперечуються, а потерпіла погодилася з недоцільністю дослідження доказів з приводу тих обставин, які ніким не оспорюються, то інші докази по справі у відповідності до приписів ч. 3 ст. 349 КПК України не досліджувалися.
Враховуючи вищезазначене, суд допитавши обвинувачену, потерпілу, дослідивши письмові докази, оцінуючи кожний доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй злочину при обставинах викладених в обвинувальному акті доведена повністю, й кваліфікація її дій, які виразилися в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, за ч.1 ст. 125 КК України є правильною.
Обставини, пом'якшуючі відповідальність при призначенні покарання обвинуваченій, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття, а також, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, наявність на її утриманні двох малолітніх дітей.
Обставини, обтяжуючі відповідальність при призначенні покарання обвинуваченій, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який згідно ст. 12 КК України за ступенем тяжкості відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості, мотиви вчинення, характер, форму вини, особу обвинуваченої, яка за місцем свого проживання характеризується позитивно, має постійне місце проживання, сім'ю.
Враховуючи зазначене суд дійшов до висновку, що призначене обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, яке необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, може бути тільки у виді штрафу.
Вирішуючи питання про цивільний позов, і відшкодування заподіяної шкоди, суд виходить з того, що злочином скоєними ОСОБА_3 , потерпілій ОСОБА_5 була заподіяна матеріальна і моральна шкода, одна з яких матеріальна проявилася в тому, що потерпіла зазнала збитків пов'язаних з затратами на лікування внаслідок отриманих тілесних ушкоджень при скоєнні відносно неї злочину, скоєного обвинуваченою, а моральна в тому, що потерпіла перенесла фізичний біль, фізичні та душевні страждання при скоєні відносно неї злочину, в результаті чого їй були спричиненні тілесні ушкодження, внаслідок чого вона була змушена лікуватися в умовах стаціонару лікарні та таким чином була позбавлена можливості вести свій звичайний образ життя (терпіла фізичній біль, була відсутня дома, не могла бачити, спілкуватися певний час зі своїми рідними). Таким чином, заявлений цивільний позов ОСОБА_5 на підставі ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1 505 грн., підлягає задоволенню в частині підтвердження оригіналами чеків на придбання ліків на суму 911,33грн., також суд враховує в збитки вартість бензину, який потерпіла була змушена купувати для того, щоб на автомашині марки „ВАЗ” поїхати з с.м.т. Врадіївки в м. Первомайськ Миколаївської області для проведення медичного огляду судово - медичним експертом, загальна відстань в двох напрямках 100 км., норма бензину на 100 км. - 12 літрів, враховуючи те що судмедекспертиза № 536 була розпочата 29.09.2014 року, а закінчена лише 08.10.2014 року, то суд вважає за доцільне взяти суми сплати за бензин в цей період за один день 01.10.2014 рік за два фіскальні чеки (фіскальний чек від 01.10.2014 року на суму 164,92 грн.; фіскальний чек від 01.10.2014 року на суму 144,99 грн.), а всього на загальну суму вартості бензину - 309,91 грн., в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 3 000 грн. частковому задоволенню.
Що стосується вимоги потерпілої про стягнення з обвинуваченої на її користь коштів в сумі 800 грн., які нею були затрачені за надання їй юридичної допомоги представником в суді, суд зазначає наступне, що згідно ч. 2 ст. 120 КПК України, витрати, пов'язанні з оплатою допомоги представника потерпілого, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно сам потерпілий. Тому з врахуванням зазначеного дана вимога потерпілої не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в сумі 680 (шістсот вісімдесят) грн.
Стягнути з засудженої ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1 221 (одна тисяча двісті двадцять одна) грн. 04 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом 30 - ти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору.
Суддя: