Провадження № 2/470/355/14
Справа № 470/1035/14-ц
19 грудня 2014 року смт. Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Лусти С.А.
при секретарі Дячук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства дослідне господарство «Реконструкція» Селекційно - генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення про стягнення інфляційних витрат,
02 жовтня 2014 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідача про стягнення інфляційних витрат.
В позові зазначив, що рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 22 квітня 2013 року з відповідача на його користь стягнуто 962500,00 грн. завданої майнової шкоди та 1 357 125,00 грн. інфляційних витрат. Вказане рішення суду відповідачем не виконане, а тому, у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України, він має право на стягнення з відповідача інфляційних витрат за період з 01 січня 2013 року по 31 серпня 2014 року, в розмірі 129937,50 грн.
Протягом розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача інфляційні витрати за період з 01 січня 2013 року по 01 грудня 2014 року, в розмірі 210787,50 грн.
В судове засідання позивач не з'явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність, підтримання позовних вимог в повному обсязі та не заперечення проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.
Судом, за згоди позивача, ухвалено про заочний розгляд справи у відсутність представника відповідача на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ст.224 ЦПК України.
Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Вироком Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 16 серпня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 27листопада 2012 року, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а саме в тому, що він, працюючи директором державного підприємства дослідне господарство «Реконструкція», зловживаючи своїм службовим становищем, заволодів грошовими коштами позивача, в розмірі 962 500,00 грн., спричинивши останньому майнову шкоду в зазначеному розмірі (а.с.21-25).
Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 22 квітня 2013 року, з відповідача на користь позивача стягнуто 962 500,00 грн. матеріальної шкоди, заподіяної ОСОБА_2 як працівником підприємства відповідача під час виконання ним трудових обов'язків та 1 357 125,00 грн. збитків в зв'язку із знеціненням стягнутих коштів за 2004 - 2012 роки (а.с.6-9).
До даного часу вищевказане рішення апеляційного суду Миколаївської області не виконано, про що свідчить лист виконуючого обов'язки начальника відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Миколаївській області від 17 листопада 2014 року (а.с.28).
Суд вважає що між сторонами мають місце цивільні правовідносини щодо відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Згідно розрахунку інфляційних витрат, зазначених позивачем в заяві про збільшення позовних вимог, індекс інфляції за період з 01 січня 2013 року по 01 грудня 2014 року складає 121,9 %, відповідно розмір витрат складає 210787,5 грн. (а.с.34).
Однак, згідно офіційних даних Державної служби статистики України, індекс інфляції за 2013 рік складає 100,5 %, а за січень-листопад 2014 року - 121,2 % (загальний 121,8 %). Відповідно інфляційні витрати за вказаний позивачем період складають 209825,00 грн. (962500 грн. х 121,8 % - 962500 грн.).
За такого, враховуючи прострочку виконання відповідачем зобов'язання, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, в розмірі 209825,00 грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212 - 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до державного підприємства дослідне господарство «Реконструкція» Селекційно - генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення про стягнення інфляційних витрат, задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства дослідне господарство «Реконструкція» Селекційно - генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення на користь ОСОБА_1 інфляційні витрати за період з 01 січня 2013 року по 01 грудня 2014 року, в розмірі 209825,00 ( двісті дев'ять тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн.
Стягнути з державного підприємства дослідне господарство «Реконструкція» Селекційно - генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору, в розмірі 2098,25 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя С. А. Луста