Справа № 204/7430/2014-ц
Провадження № 2/204/2812/2014 р.
12 грудня 2014 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Самсонової В.В.
при секретарі Калініченко М.В.
за участю позивачки ОСОБА_1
за участю представника позивачки ОСОБА_2
за участю відповідача ОСОБА_3
за участю представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради про усунення перешкод у користуванні житлом, вселенні, зобов'язання вчинити певні дії та встановлення порядку користування квартирою,-
В жовтні 2014 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 разом з неповнолітньою ОСОБА_5 права часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 шляхом вселення ОСОБА_1 разом з малолітньою ОСОБА_5 у квартиру АДРЕСА_1, заборонити ОСОБА_3 чинити ОСОБА_1 та неповнолітній ОСОБА_5 перешкоди у здійсненні права власності (користування) квартирою АДРЕСА_1, зобов'язати ОСОБА_3 протягом 3 днів після набуття чинності цим рішенням передати ОСОБА_1 комплект ключів від вхідної двері квартири АДРЕСА_1, встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 виділивши ОСОБА_1 разом з неповнолітньою ОСОБА_5 в користування жилу кімнату площею 15,2 кв.м., а ОСОБА_3 жилу кімнату площею 10,5 кв.м., залишивши у загальному користуванні кухню, коридор, санвузол в квартирі АДРЕСА_1, сягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 5000 грн. 00 коп. у якості відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права власності на квартиру АДРЕСА_1, а також стягнути з відповідача судові витрати. В обґрунтування позову позивачка вказала на те, що вони з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням суду. Від шлюбу вони мають малолітню дитину: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26.07.2011 року позивачці виділено 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. Вказана квартира загальною площею 36,6 кв.м. та жилою площею 25,7 кв.м. складається з двох житлових кімнат - одна площею 10,5 м.кв., друга площею 15,2 м.кв. Однак, попри наявності в позивачки права власності на частину жилого приміщення, 24 лютого 2013 року після повернення з роботи разом з малолітньою дитиною, вона не мала змоги потрапити до квартири, де вони проживали, у зв'язку з тим, що замок на вхідних дверях був змінений відповідачем. Після декількох невдалих спроб самостійно вселитися в належну їй на праві спільної часткової власності квартиру, вона була вимушена звернутися до Красногвардійського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області за допомогою в доступі до вищезазначеної квартири та з заявою про притягнення винного до кримінальної відповідальності. Однак отримала постанову від 09.03.2013 року про закриття кримінального провадження. На даний час відповідач продовжує перешкоджати позивачці та їхній спільній малолітній дитині в здійсненні права власності на квартиру - перешкоджає у користуванні вищезазначеною квартирою та речами, які залишилися в ній, у зв'язку з чим позивачка вимушена вже тривалий час проживати разом з дитиною у своїх родичів. На теперішній час, відповідач продовжує перешкоджати їй та неповнолітній ОСОБА_5 в користуванні житловим приміщенням квартири. Перешкоди в користуванні вищезазначеною квартирою завдали позивачці моральної шкоди, яка виразилася у душевних стражданнях, занепокоєнні та нервозності, втрати впевненості у завтрашньому дні, втраті нормальних життєвих зв'язків, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя та забезпечення нормального життя їхній спільній дитині. Всі негативні моральні, психічні переживання та негативні емоції оказують негативний вплив на стан здоров'я будь-якої людини, у даному випадку на стан здоров'я позивачки. Таким чином, позивачка вважає, що відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн. було б справедливою компенсацією за моральні переживання, пов'язані з неможливістю забезпечити нормальні житлові умови внаслідок протиправних дій відповідача.
В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх в повному обсязі. При цьому, посилалися на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог позивачки та просили відмовити в їй в повному обсязі. При цьому, відповідач вказав, що дійсно змінив замки від вхідних дверей в спірну квартиру, у зв'язку з викраданням позивачкою його речей. Зазначив, що він проти проживання позивачки у спірній квартирі та пустить її тільки за рішенням суду.
Представник третьої особи ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивачки в частині усунення перешкод з боку відповідача у здійсненні позивачкою разом з малолітньою ОСОБА_5 права часткової власності на та вселення в спірну квартиру. В частині встановлення порядку користування квартирою та виділення кімнати позивачці з дитиною позовні вимоги не підтримала.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню по наступним підставам.
У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1, на підставі рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26.07.2011 року (а.с.9-11), яке (рішення) залишено без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.11.2011 року (а.с.12-13).
В належній ОСОБА_1 та ОСОБА_3 квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані самі власники та їхня малолітня дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою про склад сім'ї та місце реєстрації № 12174 від 01.07.2014 року (а.с.19).
Позивачка звернулася до суду з даним позовом та вказала, що відповідач змінив замки від вхідних дверей та не пускає її та їхню спільну малолітню дитину у спірну квартиру.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Так, факт здійснення позивачці та малолітній дитині перешкод у користуванні спірною квартирою підтверджується наступними матеріалами: постановою слідчого СВ Красногвардійського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження від 09.03.2013 року та листом Управління-служби у справах дітей виконавчого комітету Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради від 16.07.2014 року за вих. № А/1445, згідно яких зазначено, що ОСОБА_3 дійсно змінив замки від вхідних дверей (а.с.14,18); а також довідкою Обласного комунального закладу Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги від 19.11.2014 року за вих. № 121, згідно якої ОСОБА_1 та її малолітня донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулись до центру соціально-психологічної допомоги 09.10.2014 року зі скаргами на неможливість потрапити до свого житла за місцем реєстрації через те, що колишній чоловік та батько ОСОБА_3, 1969 року народження, перешкоджає їм в проживанні, влаштовує постійні конфлікти, проявляє психологічний тиск та фізичне насилля та зазначено, що на момент звернення ОСОБА_1 та її донька знаходилися в стані психоемоційного дисбалансу, мали підвищену тривожність та страхи перед невизначеним майбутнім, на даний час з ними проводиться соціально-педагогічна робота, їм надається комплекс соціально-побутових, психологічних та інформаційних послуг.
Крім того, твердження позивачки підтвердив сам відповідач в судовому засіданні, який вказав, що він дійсно змінив замки від вхідних дверей в спірну квартиру та зазначив, що він проти проживання позивачки у спірній квартирі та пустить її тільки за рішенням суду.
Згідно з ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Таким чином, обставини щодо здійснення позивачці та малолітній дитині перешкод в користуванні спірною квартирою з боку відповідача, не потребують доказування, оскільки вони визнаються сторонами у справі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 7 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
З огляду на вищевказані положення чинного законодавства позивачка, як власник спірного майна, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права власності та розпоряджання своїм майном.
За таких обставин, з огляду на все вищевказане, суд вважає необхідним усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 разом з малолітньою ОСОБА_5 права часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 шляхом вселення ОСОБА_1 разом з малолітньою ОСОБА_5 у квартиру АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_5 перешкоди у здійсненні права власності (користування) квартирою АДРЕСА_1, та зобов'язати ОСОБА_3 після набуття чинності цим рішенням передати ОСОБА_1 комплект ключів від вхідної двері квартири АДРЕСА_1.
Що стосується вимог позивачки в частині встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 виділивши ОСОБА_1 разом з неповнолітньою ОСОБА_5 в користування жилу кімнату площею 15,2 кв.м., а ОСОБА_3 жилу кімнату площею 10,5 кв.м., залишивши у загальному користуванні кухню, коридор, санвузол в квартирі АДРЕСА_1, то вони задоволенню не підлягають, оскільки самі сторони в судовому засіданні пояснили, що вищевказані кімнати є суміжними, а відтак встановити порядок користування спірною квартирою виділивши позивачці жилу кімнату площею 15,2 кв.м., а відповідачу жилу кімнату площею 10,5 кв.м. неможливо, враховуючи те, що кімнати в спірній квартирі є суміжними і при виділенні вищевказаної кімнати позивачці будуть порушуватися права відповідача та малолітньої дитини.
За таких обставин, суд вважає необхідним відмовити позивачці в задоволенні її позовних вимог про встановлення порядку користування спірною квартирою.
Разом з тим, судом було встановлено, що діями відповідача, які виразилися в неправомірному здійсненні перешкод позивачці в користуванні належним їй майном, останній була спричинена моральна шкода.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Тому, з урахуванням вимог розумності та справедливості, враховуючи характер порушення прав позивачки та глибину її душевних страждань, в наслідок порушення її прав власності на спірну квартиру, суд приходить до висновку, що необхідно частково задовольнити вимоги ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1000 грн. 00 коп. у якості відшкодування моральної шкоди.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки слідує стягнути судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп., з яких судовий збір за позовні вимоги майнового характеру в сумі 243 грн. 60 коп. та судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру (в частині моральної шкоди) в сумі 243 грн. 60 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 15, 16, 23, 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, Конституцією України, ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради про усунення перешкод у користуванні житлом, вселенні, зобов'язання вчинити певні дії та встановлення порядку користування квартирою - задовольнити частково.
Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 разом з малолітньою ОСОБА_5 права часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 шляхом вселення ОСОБА_1 разом з малолітньою ОСОБА_5 у квартиру АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_5 перешкоди у здійсненні права власності (користування) квартирою АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_3 після набуття чинності цим рішенням передати ОСОБА_1 комплект ключів від вхідної двері квартири АДРЕСА_1.
Сягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1000 грн. 00 коп. у якості відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права власності на квартиру АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Самсонова