Справа № 204/7933/14-а
Провадження № 2-а/204/239/14
16 грудня 2014 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Дубіжанська Т.О., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання дій протиправними та визнання права на пільги, -
05 листопада 2014 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради та визнання права на пільги. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він проходив службу органах Державної пожежної охорони, яка на час його звільнення входила до системи МНС України. 27 грудня 2007 року позивач був звільнений з органів МВС України у зв'язку із виходом на пенсію за вислугою років. Він знаходиться на персоніфікованому обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради, як працівник служби захисту. З 01 липня 2013 року позивачу нараховують комунальні послуги без врахування 50% пільг на оплату комунальних платежів, у зв'язку з чим він звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради, на що вони надали відповідь, що він втратив право на зазначену пільгу у зв'язку із втратою чинності ЗУ «Про пожежну безпеку» і «Про правові засади цивільного захисту» у зв'язку із введенням в дію КЦЗ України і проведення комунальними підприємствами перерахунку за надані на пільгових умовах послуги у липні 2013 року. Тому, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо зняття позивача з обліку як особи, яка має право на пільги у вигляді 50% знижки на жилу площу, комунальні послуги та паливо, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 120 КЦЗ України та визнати за позивачем та членами його сім'ї право на вищезазначені пільги з 01 липня 2013 року.
15.12.2014 року від відповідача по справі надійшли заперечення на адміністративний позов.
Вивчивши матеріали справи та заперечення, вважаю, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що позивач знаходиться на персоніфікованому обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради, як працівник служби цивільного захисту на пенсії (а.с. 17). Відповідно до довідки Головного Управління Державної служби надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області № 128 від 01 жовтня 2013 року, ОСОБА_1 та члени його сім'ї мають право на 50% знижку за жилу площу, комунальні послуги, а також паливо відповідно до ст. 22 Закону України від 17 грудня 1993 року № 3745-ХІІ «Про пожежну безпеку» (а.с. 16).
З 01 липня 2013 року введено в дію Кодекс цивільного захисту населення України. Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Кодексу цивільного захисту України втратили чинність закони України «Про пожежну безпеку» та «Про правові засади цивільного захисту». Таким чином особи, які мали право на пільги відповідно до зазначених законів, втратили таке право з 01.07.2013 року.
Відповідно до ст. 120 Кодексу цивільного захисту України знижка у розмірі 50 відсотків плати за користування житлом (квартирна плата) та комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) у жилих будинках незалежно від форми власності у межах норм споживання, передбачених законодавством, та вартості палива, у тому числі рідкого, у межах встановлених норм для осіб, які проживають у будинках, що не мають централізованого опалення, надається, зокрема, особам, звільненим із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років, та які стали інвалідами під час виконання службових обов'язків, та членам їхніх сімей.
Позивач не відноситься до даної категорії осіб, оскільки відомості про наявність у позивача групи інвалідності пов'язаної з виконанням службових обов'язків відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 Кодексу цивільного захисту України зазначені пільги надаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів, передбачених у Дёржавному бюджеті України на відповідний рік.
Перелік осіб, яким за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам надаються пільги з оплати житлово-комунальних послуг встановлюється статтею 102 Бюджетного кодексу України. В даному переліку відсутні особи, зазначені в частині 1 статті 120 Кодексу цивільного захисту України.
У зв'язку з введенням в дію Кодексу цивільного захисту України за дорученням міністерства соціальної політики України державним підприємством «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» доопрацьовано програмне забезпечення ЄДАРГІ. затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. N 117 «Про затвердження Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги». Після доопрацювання даним програмним забезпеченням було виконане автоматичне закриття електронних карток пільговиків даної категорії кодом причини зняття 14 - «Втрата статусу».
Таким чином, відповідачем не приймалося рішення про припинення надання пільг позивачу на власний розсуд, а виключення позивача з ЄДАРП було здійснено відповідно до Кодексу цивільного захисту України за завданням Мінсоцполітики України від 11.07.2013 року №855/5/75-13.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки у задоволенні позову позивачу відмовлено, то не має підстав для повернення судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись Кодексом цивільного захисту населення України, Бюджетним кодексом України, ст. ст. 1-4, 6-9, 10-18. 41, 71, 72, 94, 158-163 КАС України, суддя -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання дій протиправними та визнання права на пільги - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Красногвардійський районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.О. Дубіжанська