№ 204/8862/14-К
№ 1-кп/204/515/14
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
11 грудня 2014 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження № 12014040680003133 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Воскресенськ Московської області Російської Федерації, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
- 17.04.2008 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 186 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень;
- 23.06.2008 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень;
- 21.10.2013 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ст.ст. 185 ч.2, 71, 72 КК України до 4 місяців арешту, вироки Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17.04.2008 року та 23.06.2008 року виконувати самостійно;
- 22.01.2014 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст. 185 ч.2, 71, 72 КК України до 3 місяців 1 дня арешту, вироки Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17.04.2008 року та 23.06.2008 року виконувати самостійно;
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України;
Обвинувачений ОСОБА_4 , 21 листопада 2014 року приблизно о 14 годині 20 хвилин, перебуваючи в кафе «Берлога», розташованому по вул. Леваневського, 10 у м. Дніпропетровську, маючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, діючи з корисливих мотивів, повторно, під надуманим приводом, попросив у ОСОБА_5 мобільний телефон. Виходячи з довіри, ОСОБА_5 передала ОСОБА_4 для здійснення дзвінка, належний їй мобільний телефон «Samsung GT-E2652W», imei: НОМЕР_1 , imei: НОМЕР_2 , вартістю 337 гривень, в якому знаходились дві сім-карти операторів мобільного зв'язку «Life», «Київстар», які не мають матеріальної цінності. Реалізовуючи свій умисел, зловживаючи довірою, діючи з корисливих мотивів, повторно, утримуючи зазначений мобільний телефон, ОСОБА_4 зник з місця вчинення злочину, таким чином заволодів чужим майном, належним потерпілій ОСОБА_5 , спричинивши останній матеріальну шкоду в сумі 337 гривень.
ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, суду пояснив, що 21 листопада 2014 року приблизно о 14 годині 20 хвилин, перебуваючи в кафе «Берлога», розташованому по вул. Леваневського, 10 у м. Дніпропетровську, вирішив заволодіти мобільним телефоном потерпілої. З цією метою, під приводом здійснення дзвінка, він попросив у ОСОБА_5 мобільний телефон «Samsung GT-E2652W». Потерпіла передала йому мобільний телефон. Під надуманим приводом, він вийшов з кафе та пішов з місця вчинення злочину. Обвинувачений погоджується, що своїми діями, завдав потерпілій матеріальну шкоду на суму 337 гривень.
Про винність ОСОБА_4 , суд робить висновок виходячи з наступних доказів: протоколу огляду місця вчинення злочину (а.п.11 -13); протоколу огляду мобільного телефону «Samsung GT-E2652W», яким заволодів обвинувачений (а.п.15-17), що було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (а.п.27); протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до якого потерпіла впізнала обвинуваченого, як особу, яка заволоділа належним їй майном (а.п.23-26); висновком експерта № 403/38 від 27.11.2014 року, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону «Samsung GT-E2652W» становить 337 гривень (а.п.34-39); протоколу проведення слідчого експерименту, відповідно до якого обвинувачений вказав дату, місце та спосіб вчинення злочину (а.п.97-104)
Інші докази, здобуті в ході досудового слідства не досліджувались в судовому засіданні, в зв'язку з визначенням порядку та об'єму дослідження доказів, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки свідчення ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та ніким не заперечуються.
Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно, тобто в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.
При призначенні виду та розміру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, що суд відносить до пом'якшуючої його покарання обставини. Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає, оскільки будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість скоєного кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню не встановлено, крім того, у суду не виникає переконання в тому, що виправлення обвинуваченого можливе без реального виконання покарання.
Враховуючи, що вироками Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17.04.2008 року та від 23.06.2014 року, обвинуваченого засуджено до покарання у вигляді штрафу, при цьому відсутні відомості про його сплату, остаточне покарання ОСОБА_4 необхідно призначити відповідно до ст.ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків шляхом повного приєднання покарання за зазначеними вироками до покарання, що призначається. При цьому покарання у виді штрафу необхідно виконувати самостійно, оскільки відповідно до ч.3 ст. 72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Питання про речові докази по даному кримінальному провадженню, суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, до призначеного покарання у вигляді одного року позбавлення волі, повністю приєднати невідбуте покарання у вигляді штрафу в сумі 850 гривень, призначене ОСОБА_4 за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17.04.2008 року, та покарання у вигляді штрафу в сумі 850 гривень, призначене ОСОБА_4 за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23.06.2008 року, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків у виді одного року позбавлення волі та штрафу в сумі 850 гривень, призначеним за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17.04.2008 року, та штрафу в сумі 850 гривень, призначеним за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23.06.2008 року.
Відповідно до ч.3 ст. 72 КК України, невідбуте ОСОБА_4 покарання у вигляді штрафу в сумі 850 гривень, призначене за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17.04.2008 року, та покарання у вигляді штрафу в сумі 850 гривень, призначене за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23.06.2008 року, виконувати самостійно.
Строк відбуття покарання відраховувати з 21 листопада 2014 року, міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 залишити без змін - тримання під вартою.
Речовий доказ - мобільний телефон «Samsung GT-E2652W», що знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілої - повернути потерпілій ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Головуючий: ОСОБА_1