Справа № 202/4790/14-ц
Провадження № 2/202/4063/2014
24 грудня 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді Мороза В.П.
при секретареві - Гармаш К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
Позивач у квітні 2014 року звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь суму боргу за договором позики від 01.08.2013 року в розмірі 25 000,00 грн. та судові витрати.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій він просить слухати справу без його участі, позовні вимоги підтримує, на їх задоволенні наполягає.
Відповідач в судові засідання у справі не з'являвся, про час і місце їх проведення повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.08.2013 року між позивачем та відповідачем в усній формі було укладено договір позики.
Позивач ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 25 000,00 грн., про що останнім власноруч було складено відповідну розписку.
Згідно розписки відповідач зобов'язався повернути позику до 01.01.2014 року.
Проте до теперішнього часу відповідач суму боргу не повернув.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримання від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.1046 ЦК України - за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України - позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором
Відповідно до ст. 88 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на його користь.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 526, 625, 1049 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 218, 224 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (49074, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (52002, АДРЕСА_2) суму боргу у розмірі - 25 000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень 00 коп.) та судовий збір - 250,00 грн., а всього 25 250,00 грн.(двадцять п'ять тисяч двісті п'ятдесят гривень 00 коп.)
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя В.П. Мороз