202/11827/14-к
1кп/0202/500/2014
19 грудня 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі
головуючого судді ОСОБА_1
за участю : секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_5 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, -
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.11.2012 року ОСОБА_5 зобов'язано до щомісячної сплати аліментів на користь ОСОБА_6 на утримання доньки - ОСОБА_7 15.08.2004 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Однак ОСОБА_5 , починаючі з 22.10.2012 року від сплати аліментів злісно ухиляється, офіційно працював на декількох підприємствах, але не повідомляв органи виконавчої служби про зміну місця роботи та бухгалтерію про обов'язок щодо утримання аліментів, що робило неможливим примусово утримувати аліменти, матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав, на вимогу державного виконавця погасити заборгованість та на попередження про відповідальність не реагував. В наслідок чого у нього виникла заборгованість по виплаті аліментів за період з 22.10.2012 року по 01.11.2014 року в розмірі 12 161 грн.29 коп..
В судовому засіданні обвинувачений вину свою в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю не заперечуючи факту невиплати аліментів, стверджує, що збирається відшкодувати завдану шкоду і почав виплачувати заборгованість по аліментах.
ОСОБА_4 , допитана в судовому засіданні як потерпіла, суду пояснила, що від сумісного проживання з обвинуваченим у них народилася дитина, після припинення сумісного проживання обвинувачений не приймав участі в утриманні дитини, тому вона подала на аліменти, з жовтня 2012 року виплата припинилась, вона зверталась до обвинуваченого з вимогою допомогти дитині, але він обмежувався обіцянками.
Суд допитав обвинуваченого, потерпілу, дослідив докази щодо наявності заборгованості, матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, що вина ОСОБА_5 доведена повністю і він повинен нести кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини.
Суд виключив з обвинувачення кваліфікуючу ознаку злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних, що перебувають на їх утриманні, оскільки дії обвинуваченого повністю охоплюються кваліфікуючою ознакою «злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини».
.
Дії ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за ст. 164 ч.1 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до невеликої ї тяжкості, особу винного, який раніше не судимий, характеризується позитивно .
Обставинами, що пом'якшують покарання суд визнає щире каяття, часткове погашення заборгованості.
Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.
З врахуванням наведених обставин справи, особи обвинуваченого, думки потерпілої, суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді обмеження волі, з випробуванням.
Керуючись ст. 367-374 КПК України суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.
У відповідності до ст.75 КК України від відбування призначеного покарання звільнити, якщо протягом 2 років /іспитового строку/ він не вчинить нового злочину.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки :
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід не обирався.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: