Справа № 202/3286/14-ц
Провадження 2/0202/3648/2014
Іменем України
17 грудня 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючої судді Слюсар Л.П.
при секретарі Фісун К.П
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним , -
Позивач у березні 2014 року звернулася до суду з позовом до відповідачів Публічного акціонерного товариства Комерційний банк « Надра», ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним. Просила суд: визнати договір поруки № 817/1 від 02.06.2006 року, укладений між нею та ВАТ КБ «Надра» (правонаступник - ПАТ КБ "Надра") недійсним, посилаючись на те, що даний договір суперечить загальним вимогам цивільного законодавства, порушує законні права та інтереси, при укладенні договору ОСОБА_3 використав її як шахрай, шляхом введення в оману та зловживання довірою.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю і просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача ПАТ КБ «Надра» в судове засідання, яке відбувалося 24 липня 2014 року з'явився. В подальшому в судові засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином,про причину неявки суд не повідомив, а тому суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідачів.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, 02.06.2006 року між ВАТ КБ «Надра» (правонаступник - ПАТ КБ "Надра") та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 817/1 з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника - ОСОБА_3 за кредитним договором № 8/2006/840-К/817-Р від 02.06.2006 року .
Відповідно до п. 1.1 Договору поруки, Поручитель поручається перед Кредитором за належне виконання Позичальником ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань що випливають з кредитного договору № 8/2006/840-К/817-Р від 02.06.2006 року.
Відповідно з п. 1.3 Договору поруки, Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання Позичальником будь-якої частини зобов'язань, так і при не виконанні Позичальником зобов'язань в цілому.
Згідно ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.
З договору поруки № 817/1 від 02.06.2006 року вбачається, що перед підписанням договору позивач належно ознайомилася з усіма умовами цього договору та кредитного договору, їх повністю і однаково із кредитором розуміє, вважає справедливими, адекватними, розумними, усвідомлює їх наслідки, обсяг своєї відповідальності та жодних заперечень не має. Договір підписано поручителем добровільно, не під впливом помилки, тиску чи тяжких обставин, договір відповідає його внутрішній волі та намірам безумовного та реального виконання взятих на себе зобов'язань.
Своїм підписом на договорі поруки позивач засвідчила, що вона ознайомлена з умовами договору поруки та кредитного договору, відповідно до яких повинна виконувати зобов'язання позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості позичальника, усвідомлює наслідки та обсяг своєї відповідальності, а тому її посилання на норми ч. 1 ст. 230 ЦК України як на підставу визнання договору поруки недійсним є необґрунтованими.
Пунктом 25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року визначено, що порука є способом забезпечення виконання зобов'язання, договір поруки не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін договору.
Таким чином в судовому засіданні не встановлено підстав для визнання договору поруки, укладеного 02.06.2006 року між ВАТ КБ «Надра» (правонаступник - ПАТ КБ "Надра") та ОСОБА_1 недійсним, а тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись: ст. ст. 203, 215, 230, 554 ЦК України, ст.ст. 3, 7, 11, 15, 27, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України , суд -
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Л.П. Слюсар