Справа № 202/4271/14-ц
Провадження № 2/202/3945/2014
24 листопада 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Зосименко С.Г.
при секретарі Котула А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,
Позивач в квітні 2014 року звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення суми боргу, посилалась на те, що 05.01.2012 року між ним та КС «Добробут» було укладено договір відступлення права вимоги, за яким він має право вимоги за кредитним договором від 01.11.206 року, який було укладено КС «Добробут» з ОСОБА_2 Відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором. Тому позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму боргу в розмірі 137596 грн., яка складається з суми боргу за договором відступлення від 05.01.2012 року у розмірі 28180 грн. та суми нарахованих відсотків з 05.01.2012 року по 21.04.2014 року у розмірі 109416 грн., та судові витрати.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено наступні факти та обставини.
01 листопада 2006 року між Кредитною спілкою «Добробут» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № КСД-01391 за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 10000 грн. зі сплатою 24% річних строком до 01 листопада 2009 року. ОСОБА_2 зобов'язання за договором належним чином не виконував і станом на 05.01.2012 року виникла заборгованість у розмірі 281280 грн.
05.01.2012 року між Кредитною спілкою «Добробут» та ОСОБА_1 було укладено договір відступлення права вимоги, за умовами якого КС «Добробут» відступив а ОСОБА_1 набув право вимоги, належне первісному кредитору за кредитним договором № КСД-01391 від 01.11.2006 року, укладеного між КС «Добробут» та ОСОБА_2 Вартість права вимоги на момент передачі цього права включає суми непогашеного залишку основного боргу по кредиту, суму нарахованих відсотків за користування кредитом, суму пені та штрафів та складає 28180 грн.
05 січня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір, відповідно до якого ОСОБА_3 зі свого депозитного рахунку погасив заборгованість ОСОБА_2 перед С «Добробут» за кредитним договором № КСД-01391 від 01.11.2006 року в сумі 25362 грн. та 10% в сумі 2818 грн. В свою чергу ОСОБА_2 згідно договору відступлення права вимоги зобов'язаний відшкодувати погашену заборгованість ОСОБА_1 у розмірі 25362 грн. до 31.12.2012 року по 2114 грн. кожного місяця. У разі несвоєчасної виплати заборгованості ОСОБА_2 зобов'язаний виплатити 1% простроченої суми за кожен день простроченого платежу, але не більше 120% річних. 05 січня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписали угоду про визначення розміру , строків та порядку виконання грошових зобов'язань за договором № № КСД-01391 від 01.11.2006 року. ОСОБА_2
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідач свої зобов'язання не виконав, тому сума боргу у розмірі 28180 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Відповідно до умов договору у разі прострочення повернення суми позики відповідач зобов'язується сплатити позивачу пеню в розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше 120% річних.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивач просить стягнути пеню за період з 05 січня 2012 року по 01 квітня 2014 року у розмірі 109416 грн., однак оскільки строк дії договору закінчується 31 грудня 2012 року, розмір пені слід розраховувати з 01 січня 2013 року, що передбачено умовами договору. Розмір пені за період з 01 січня 2013 року по 01 квітня 2014 року становить 40579 грн. 20 коп., яка підлягає стягненню з відповідач на користь позивача.
У відповідності зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідач на користь позивач підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 687 грн. 59 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 526, 546, 549-552, 611, 629, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 11, 27, 31, 60, 88, 209, 210, 213, 214, 224-226 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 28180 грн., пеню у розмірі 40579 грн. 20 коп., понесені судові витрати у розмірі 687 грн. 59 коп., а всього - 69437 грн. 79 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії .
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя С.Г. Зосименко