Справа № 752/12804/14-ц
Провадження № 2/752/4557/14
01 грудня 2014 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Мирошниченко О.В., при секретарі Бурлака Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Головне управління юстиції у м. Києві, Друга київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
У серпні 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. В обґрунтування позовних вимог зазначила про те, що 03 червні 2000 укладено шлюб між нею та ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер її чоловік ОСОБА_3 Після його смерті відкрилась спадщина на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1.
У зазначені строки не звернулась до нотаріуса для оформлення права власності на відкриту спадщину через те, що не знала, що частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 належить її чоловіку на підставі свідоцтва про право власності, вважала, що вся квартира належить матері чоловіка ОСОБА_2
Про існування спадщини дізналась тільки після смерті старшої сестри чоловіка ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
Про факт існування спадщини на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 стало їй відомо від матері чоловіка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та племінника чоловіка - сина ОСОБА_4 - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які після смерті ОСОБА_4 розповіли , що частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 належить її чоловіку ОСОБА_3 та оригінал свідоцтва про право власності на частину цієї квартири знаходився весь час у ОСОБА_4
У квітні 2014 року звернувшись до Другої київської державної нотаріальної контори з заявою про видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3, отримала постанову про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, надала суду заяву, в про розгляд справи у її відсутності.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву про розгляд справи без її участі, крім того підтверджує той факт, що ОСОБА_1 дізналась про існування спадщини від неї та ОСОБА_5 тільки після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, так як всі правовстановлюючі документи на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 знаходились особисто у ОСОБА_4 та проти задоволення позовних вимог щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 не заперечує.
Представник третьої особи - Головне управління юстиції у м. Києві та Другої київської нотаріальної контори в судове засідання не з'явилисянадали заяву про розгляд справи їх відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03 червня 2000 року укладено шлюб між ОСОБА_3. та ОСОБА_1, що підтверджується даними свідоцтва серії НОМЕР_2 виданого 03.06.2000 Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва (а.с. 4).
ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого 16.06.2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського району м. Києва (а.с. 6).
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 01.09.1997 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної, сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3. (а.с. 7).
Відповідно до ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ч. 1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 Відповідно до ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Судом також встановлено, що 12.04.2014 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Другої київської державної нотаріальної контори для прийняття спадщини та оформлення свідоцтва про право на спадщину, однак як вбачається з довідки № 2031/02-32 від 12.04.2014 року заступником завідувача Другої київської державної нотаріальної контори Ткач О.А. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском 6 місячного строку на прийняття спадщини.
Разом з тим, позивач вважає, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не знала взагалі про існування спадщини. Оригінали документів знаходились у ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого ІНФОРМАЦІЯ_4 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві після смерті якої і дізналась про існування спадщини ( а.с. 8).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Разом з тим, згідно ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, в складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Отже, якщо у складі спадщини є нерухоме майно порядок нотаріального оформлення права спадкоємця на спадщину є обов'язковим.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Зі змісту ст. 1272 ЦК України, вбачається, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Крім того, згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч.2 ст. 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є органи місцевого самоврядування.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Оцінюючи в сукупності надані докази та встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що вимога позивача стосовно визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини ґрунтується на вимогах закону, а тому підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 1216, 1220, 1268, 1269, 1270, 1272, ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208-209, 213-214, 218, 221, 223, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Головне управління юстиції у м. Києві, Друга київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в два місяця з моменту набрання законної сили рішенням суду, для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Голосіївський суд м. Києва.
Суддя