Справа № 752/13094/14-ц
Провадження № 2/752/4637/14
08 грудня 2014 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Мирошниченко О.В.
при секретарі Бурлака Т.М,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
У серпні 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 22 599 гривень 91 копійок завдану внаслідок Дорожньо транспортної пригоди, моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень та судові витрати.
В обґрунтування вимог, викладених у позові, посилалась на те, що 25 травня 2013 року приблизно о 10 годині 50 хвилин на проспекту Глушкова, напроти буд. 69, в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки "Лексус LS460", державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_2, та транспортного засобу "Тойота RAV4", державний номерний знак НОМЕР_2, власником якого є позивач.
Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2, що підтверджується постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07 червня 2013, якою ОСОБА_2. притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення.
Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди належний позивачу автомобіль зазнав механічних пошкоджень.
Транспортний засіб автомобіль позивача "Тойота RAV4", державний номерний знак НОМЕР_2 застрахований в ПрАТ СК "ПЗУ Україна" згідно договору серії АМ № 058976 від 14.05.2013 року.
27 травня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ "ПЗУ Україна" з письмовою заявою про настання страхового випадку по договору страхування.
14 червня 2013 року та 13 серпня 2013 року ПрАТ СК "ПЗУ Україна" виплачено загальну суму страхового відшкодування в розмірі 17 188 гривень 61 копійки.
Згідно висновку № 144 експертного автотоварознавчого дослідження про визнання матеріального збитку, заподіяного ушкодженням колісного транспортного засобу автомобіля "Тойота RAV4", державний номерний знак НОМЕР_2 складеного 31 травня 2013 року , вартість матеріального збитку, завданого належному позивачу транспортного засобу, становить 39 788 гривні 52 копійки., в тому числі, величина втрати товарної вартості складає 6 621 гривень 58 копійки. Тобто вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу складових необхідних під час ремонту складає 33 166 гривень 94 копійки, а величина втрати товарної вартості складає 6 6621 гривень 58 копійки. З вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу складових необхідних під час ремонту ПрАТ СК "ПЗУ Україна" виплатила 17 188 гривень 61 копійки.
Загальний розмір заподіяної матеріальної шкоди становить 22 599 гривень 91 копійка.
У судовому засіданні позивач не з'явилась надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність та проти заочного рішення не заперечує.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 повторно не з'явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений судом у встановленому ст. ст. 74, 76 ЦПК України порядку. Судові повістки повернулись до суду без вручення адресату у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
На підставі ст.ст. 224-226 ЦПК України , за письмовою згодою позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної цивільної справи.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані у справі докази, суд надходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки ""Тойота RAV4", державний номерний знак НОМЕР_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії САО 878006, виданого Білоцерківським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в Київській області 19 квітня 2014 року (а.с. 7).
25 травня 2013 року приблизно о 10 годині 50 хвилин на проспекті Глушкова, напроти будинку № 69 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки ""Лексус LS460", державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_2, та транспортного засобу "Тойота RAV4", державний номерний знак НОМЕР_2, власником якого є позивач ОСОБА_1
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07 червня 2013 року винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 25 травня 2013 року приблизно о 10 годині 50 хвилин на проспекту Глушкова напроти будинку № 69 визнано ОСОБА_2
27 травня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ СК "ПЗУ Україна" із письмовою заявою про настання страхового випадку по договору страхування.
14 червня 2013 року та 13 серпня 2013 року ПрАТ "ПЗУ Україна" виплачено загальну суму страхового відшкодування в розмірі 17 188 гривень 61 копійок (а.с.23)
Відповідно до висновку № 114 експертного авто товарознавчого дослідження про визначення матеріального збитку, заподіяного ушкодженням колісного транспортного засобу автомобіля звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного пошкодженням транспортного засобу"Тойота RAV4", державний номерний знак НОМЕР_2, складеного 21 травня 2013 року оцінювачем фізичною особою-підприємцем "ОСОБА_3.", вартість матеріального збитку, завданого належному позивачу транспортного засобу, становить 39 788 гривні 52 копійки. А величина втрати товарної вартості складає 6 621, 58 гривень (а.с. 12- 15).
Правовідносини в сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), що спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих пари експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
При цьому, виходячи із суті такого страхування Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до ст. 9 вказаного вище Закону розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.
Розмір франшизи при відшкодуванні, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За змістом положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст. 1194 ЦК України питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленою нею згоди на таке відшкодування; у разі відсутності такої згоди за її заявою до субсидіарної відповідальності залучається страховик (МТСБУ).
Відповідно до положень частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" № 4 від 1 березня 2013 року, відповідно до статті 21 Закону № 1961-VI на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів.
Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України.
Разом з тим, якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до положень частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди" під моральними стражданнями слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Проте, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи матеріальній формі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Вимоги позивача щодо стягнення 5 000 гривень моральної шкоди є обґрунтованими у повному обсязі, оскільки неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_1 понесла моральні страждання, внаслідок того, що була позбавлена користуватися належним їй транспортним засобом.
Враховуючи наведене, суд надходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1. підлягають задоволенню, як обґрунтовані.
Крім того, у відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 276 гривень 00 копійок.
Керуючись ст.ст. 23, 1187ст. 1194 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 30, 60, 212, 213 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг, громадянина України, на користь ОСОБА_1, 22 599 гривні 91 копійки матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг, громадянина України, на користь ОСОБА_1, 5 000 гривень моральної шкоди.
Стягнути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг, громадянина України, на користь ОСОБА_1, судовий збір у розмірі 276 гривень00 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя