Справа № 752/1163/14-ц
Провадження № 2/752/2108/14
Іменем України
06 жовтня 2014 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Мирошниченко О.В.
при секретарі Конельській А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту, -
Позивач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 з позовом, в якому просив звільнити з-під арешту транспортний засіб - автомобіль марки «Volkswagen», модель «Т4», 2002 року випуску, номер кузова/шасі:НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 11 серпня 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитно-заставний договір № К2НСАЕ00000436, за умовами якого банк надав позичальнику ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 19 182 долари 77 центів, а позичальник взяв на себе зобов'язання виконувати умови кредитного договору щодо повернення кредиту в порядку, передбаченому договором. В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором, 11 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір застави транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswagen», модель «Т4», 2002 року випуску, номер кузова/шасі: НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2.
У зв'язку із невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитно-заставним договором від 11 серпня 2008 року, рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2012 року звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль марки «Volkswagen», модель «Т4», 2002 року випуску, номер кузова/шасі: НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2. Згідно витягу поточних результатів звірення по «АІС» від 1 червня 2013 року виявлено, що предмет застави - автомобіль марки «Volkswagen», модель «Т4», 2002 року випуску, номер кузова/шасі: НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, значиться в арешті, який накладено 23 лютого 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 Враховуючи наведене, дії відповідачів, на думку позивача, порушують його право як заставодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок застави.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити з вказаних у позові підстав.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив про те, що позивачем не доведено факт укладення та виконання сторонами договору зобов'язань за кредитно-заставним договором від 11 серпня 2008 року. З цих підстав просив відмовити в задоволенні позову.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, а також письмові заперечення по суті позовних вимог, з яких вбачається, що арешт нею не накладався, а лише направлено запит до органів ВРЕВ про відміну доручення, посвідченого ОСОБА_1 12 грудня 2008 року на розпорядження автомобілем марки «Volkswagen», модель «Т4», 2002 року випуску, номер кузова/шасі: НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2. Вказане доручення було відмінено за заявою довірителя ОСОБА_1 19 лютого 2009 року.
Вислухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали цивільної справи, судом встановлено наступне.
11 серпня 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитно-заставний договір № К2НСАЕ00000436, за умовами якого банк надав позичальнику ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 19 182 долари 77 центів, а позичальник взяв на себе зобов'язання виконувати умови кредитного договору щодо повернення кредиту в порядку, передбаченому договором. В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором, 11 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір застави транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswagen», модель «Т4», 2002 року випуску, номер кузова/шасі: НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2.
Вказані вище обставини не підлягають доказуванню в силу ч. 3 ст. 61 ЦПК України, так як встановлені заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, постановленим 24 липня 2012 року у цивільній справі № 2/0417/5416/2012 за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про звернення стягнення, яким позовні вимоги задоволено частково. Постановлено звернути стягнення на рухоме майно за кредитно-заставним договором, а саме - на автомобіль марки «Volkswagen», модель «Т4», 2002 року випуску, номер кузова/шасі: НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 для задоволення грошових вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за кредитно-заставним договором № К2НСАЕ00000436, укладеним 11 серпня 2008 року у розмірі 428 467 гривні 04 копійки (а.с. 94-95).
Вказане вище судове рішення набрало законної сили 6 серпня 2012 року.
Враховуючи наведене, суд не приймає до уваги доводи відповідача ОСОБА_1 з приводу недоведеності позивачем обставин щодо укладення кредитно-заставного договору від 11 серпня 2008 року. Також, суд не приймає до уваги заперечення відповідача ОСОБА_1 з приводу того, що заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2012 року прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки як встановлено у судовому засіданні та вбачається з наданої Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська копії судового рішення, останнє не переглядалось в порядку, передбаченому ЦПК України для перегляду судових рішень, за заявою відповідача ОСОБА_1, а також не оскаржувалось останнім в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. ст. 572, 589 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). В разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (ст. 589 ЦК).
Відповідно до ст. ст. 12, 23, 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжував має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку.
Пріоритет обтяження встановлюється на підставі реєстрації, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає про порушення його прав, як заставодержателя, відповідачами, обґрунтовуючи таке порушення наявністю запису в «АІС» станом на 1 червня 2013 року про арешт автомобіля марки «Volkswagen», модель «Т4», 2002 року випуску, номер кузова/шасі: НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, накладеного 23 лютого 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, що унеможливлює звернення стягнення на предмет застави.
Однак, як встановлено в ході розгляду даної цивільної справи та підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 43644464, виданого 6 березня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, за параметрами запиту: боржник - ОСОБА_1, об'єкт: номер кузова/шасі: НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, інформація щодо обтяження вказаного майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відсутня (а.с. 44).
Тобто, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 арешт на автомобіль марки «Volkswagen», модель «Т4», 2002 року випуску, номер кузова/шасі: НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, не накладався.
За правилами ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Правилами ст. 11 цього Кодексу також визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності) в інтересах яких заявлено вимоги.
Відповідно до положень ст. 15 ЦК України та ст. 3 ЦПК України захисту в порядку цивільного судочинства підлягає лише порушене право.
Оцінюючи у сукупності вказані вище обставини, суд надходить до висновку, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачами ОСОБА_1 та приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, внаслідок чого позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя