Київський районний суд м. Полтави
Справа № 1609/11062/12
24.12.2014 року
Колегія суддів Київського районного суду м. Полтави в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
за участю прокурора - ОСОБА_5
адвоката - ОСОБА_6
потерпілих - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
обвинуваченого - ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12012180070000010 від 22.11.2012 року відносно:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, українця, гр. України, освіта середня, не працюючого, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дочку та непрацездатних батьків пенсіонерів, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 та ч. 4 ст. 190 КК України,
ОСОБА_10 на початку 2008 року познайомився із ОСОБА_8 , з якою почав підтримувати приятельські відносини. У ході спілкування із нею він повідомив, що замається діяльністю, пов'язаною із наданням посередницьких послуг при відчуженні об'єктів нерухомого майна, представився власником агентства нерухомості.
У травні 2008 року ОСОБА_8 звернулась до ОСОБА_10 з приводу того, чи не може він надати їй допомогу в оформленні спадщини на квартиру АДРЕСА_2 , а в подальшому у продажі цієї квартири та придбанні іншого житла для неї та її дитини.
У зв'язку з цим, у ОСОБА_10 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 , що можуть бути виручені за продаж вказаної квартири, шляхом обману та зловживання довірою останньої.
Він повідомив ОСОБА_8 про свою згоду допомогти їй в оформленні необхідних документів щодо набуття спадщини на вказану квартиру, її продажу, а також у підшуканні та придбанні іншого житла, зазначивши, що вартість наданих ним послуг буде значно нижча, ніж у агентствах нерухомості.
Реалізуючи свій злочинний умисел, з метою шахрайського заволодіння грошовими коштами, вирученими за продаж належної ОСОБА_8 квартири, а також з метою викликати повну довіру у останньої, сформувати у неї враження щодо себе, як до особи, яка володіє значним досвідом роботи на ринку нерухомості, зв'язками у цій сфері та начебто щирій готовності допомогти їй у вирішенні її житлових проблем, упродовж літа 2008 року оплатив за рахунок власних коштів у розмірі 5 тис. грн. комунальні борги по вказаній квартирі, забезпечив в силу своїх зв'язків вирішення питання про вступ ОСОБА_8 у спадщину у судовому порядку, швидке оформлення документів щодо реєстрації за нею права власності на вказану квартиру та пошук потенційних покупців.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 03.09.08 р. ОСОБА_10 організував зустріч ОСОБА_8 із покупцем вищевказаної квартири ОСОБА_11 у нотаріальній конторі приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_12 , що по АДРЕСА_3 , а також укладення відповідного договору купівлі-продажу.
За вказаним договором ОСОБА_8 здійснила відчуження належної їй квартири АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_11 за умови подальшої оплати останнім вартості зазначеної квартири у розмірі 252 205 грн.
Того ж дня, близько 19.00 год., після укладення вказаного договору ОСОБА_11 , а також ОСОБА_8 у супроводі ОСОБА_10 прибули до відділення ВАТ «Індекс-Банк» по вул. Жовтневій, 50 у м. Полтаві, де ОСОБА_11 отримав готівкові грошові кошти у сумі 50 тис. доларів США, що за встановленим на той час офіційним курсом Національного банку України відповідало 242 505 грн., однак, за домовленістю сторін договору купівлі-продажу квартири, було еквівалентно закріпленій у договорі вартості відчуженої квартири. У приміщенні банку ОСОБА_11 передав вказані грошові кошти у сумі 50 тис. доларів США ОСОБА_8 .
По виходу із приміщення банківської установи ОСОБА_8 сіла до автомобіля марки «Хонда», на якій того дня пересувався ОСОБА_10 , та попросила останнього відвезти її додому.
Однак, ОСОБА_10 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел з корисливих мотивів, з метою протиправного особистого збагачення шляхом шахрайського заволодіння грошовими коштами, вирученими за продаж належної ОСОБА_8 квартири, зловживаючи довірою останньої почав запевняти її про небезпечність повернення до щойно проданої квартири із вирученими грошовими коштами, можливу обізнаність про їх наявність у ОСОБА_8 інших осіб, загрозу заволодіння ними з боку покупця квартири, яким отримано дублікат ключів від вхідних дверей квартири. При цьому, ОСОБА_10 запропонував ОСОБА_8 тут же передати наявні у неї грошові кошти у розмірі 50 тис. доларів США йому, мотивуючи це необхідністю відвернення вказаної удаваної небезпеки та своєю спроможністю забезпечити їх схоронність за місцем свого проживання. Окрім того, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою протиправного особистого збагачення шляхом шахрайського заволодіння грошовими коштами, вирученими за продаж належної ОСОБА_8 квартири, ОСОБА_10 повідомив останній завідомо неправдиві відомості, а саме те, що наступного ж дня він поверне їй вказані грошові кошти.
Повністю довіряючи ОСОБА_10 в силу його попереднього прихильного ставлення та наданої допомоги у вирішенні житлових проблем, а також будучи введеною ОСОБА_10 в оману щодо наявності загрози схоронності отриманих за продаж квартири грошових коштів та повернення їх останнім наступного ж дня, ОСОБА_8 передала ОСОБА_10 вказані 50 тис. доларів США.
Попри надану обіцянку, наступного дня ОСОБА_10 грошові кошти ОСОБА_8 не повернув, від контактів та зустрічей ухилився.
У зв'язку із вжиттям ОСОБА_8 заходів до встановлення місцезнаходження ОСОБА_10 , останній у кінці вересня 2008 року, діючи з метою створення у неї уявлення про намір використати передані нею грошові кошти для придбання їй іншого житла, запропонував ОСОБА_8 перевезти її особисті речі до квартири АДРЕСА_4 , щодо якої йому було достеменно відомо про перебування її у власності третьої особи, що тимчасово в ній не проживала, і від вхідних дверей якої ОСОБА_10 мав ключі. На вказану пропозицію ОСОБА_8 погодилась, однак, згодом виявила, що вказана квартира перебуває у власності третьої особи.
В подальшому, ОСОБА_10 від зустрічей та контактів із ОСОБА_8 почав ухилятися, отриманими від неї грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_10 шляхом зловживання довірою та обману ОСОБА_8 протиправно заволодів належними їй грошовими коштами у розмірі 50 тис. доларів США, що станом на 03.09.08р. за офіційним курсом Національного банку України становило 242 505 грн.
Внаслідок вказаних шахрайських дій ОСОБА_10 заподіяно майнову шкоду ОСОБА_8 у розмірі 242 505 грн., що у понад 941 раз перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який на час вчинення злочину становив 257,5 грн.
Окрім того, на початку травня 2010 року ОСОБА_10 стало відомо, що його знайомий ОСОБА_9 та його дружина ОСОБА_13 бажають продати належну їм квартиру АДРЕСА_5 , у зв'язку з чим ОСОБА_10 запропонував їм свої посередницькі послуги. При цьому, у ОСОБА_10 виник злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння частиною грошових коштів, які можливо виручити за продаж вказаної квартири.
У ході спілкування ОСОБА_10 запевнив ОСОБА_9 , що винагорода за його посередницькі послуги буде нижчою, ніж в агентствах нерухомості м. Полтави, ОСОБА_9 у свою чергу зазначив, що за виручені від продажу квартири кошти, бажає придбати помешкання у сільській місцевості неподалік м. Полтави.
14.05.11р. ОСОБА_10 , реалізуючи свій злочинний умисел, організував зустріч ОСОБА_9 та ОСОБА_13 із покупцем квартири ОСОБА_14 , після чого в офісі приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_15 , що по АДРЕСА_3 , між ОСОБА_9 та ОСОБА_14 укладено відповідний договір купівлі-продажу вищевказаної квартири.
Згідно усної домовленості між сторонами договору у припаркованому поблизу нотаріальної контори невстановленому автомобілі таксі, де перебували подружжя ОСОБА_16 , ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , остання передала ОСОБА_13 116 тис. грн. в рахунок оплати за придбану квартиру.
Тоді ж, після залишення автомобіля ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою протиправного особистого збагачення шляхом шахрайського заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 , запевнив останнього та ОСОБА_13 у необхідності передачі йому вказаних грошових коштів для їх подальшого використання з метою придбання їм нового житла та, зловживаючи довірою ОСОБА_9 і ОСОБА_13 , вводячи їх в оману, пообіцяв повернути їм різницю грошових коштів після придбання відповідного житла, на що останні дали свою згоду і тут же передали ОСОБА_10 грошові кошти у розмірі 116 тис. грн.
Того ж дня ОСОБА_10 з вказаної суми грошових коштів передав 40 тис. грн. продавцю будинку АДРЕСА_6 , після чого в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_17 , що по АДРЕСА_7 , ОСОБА_9 у присутності ОСОБА_10 уклав попередній договір купівлі-продажу вищезазначеного житлового будинку із ОСОБА_18 .
З метою оформлення необхідних документів для укладення остаточного договору купівлі-продажу зазначеного будинку на користь подружжя Сидоровичів ОСОБА_10 у подальшому також передав стороні продавця ще 5 тис. грн.
Окрім цього, приблизно в кінці травня 2011 року, у приміщенні квартири АДРЕСА_5 Антонова ОСОБА_19 передала подружжю Сидоровичів ще 8 тис. грн. згідно усної домовленості про остаточний розрахунок за придбану квартиру.
Тоді ж, у приміщенні вказаної квартири ОСОБА_10 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою протиправного особистого збагачення шляхом шахрайського заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 , запевнив останнього та ОСОБА_13 у необхідності передачі йому 5 тис. грн. із вказаних 8 тис. грн. для подальшого збереження у нього, разом із рештою грошових коштів, попередньо отриманих від них. При цьому, ОСОБА_10 ввів їх в оману, пообіцявши повернути їм грошові кошти за їх вимогою.
З метою зміцнення упевненості подружжя Сидоровичів у дотримання ним обіцянки повернути передані ними ОСОБА_10 грошові кошти, підтримання їх довіри до себе, протягом травня та літа 2011 року останній надав їм на їх прохання грошові кошти на загальну суму 12 400 грн.
Решту ж переданих подружжям Сидоровичів грошових коштів, за виключенням обумовленої винагороди за надані посередницькі послуги та понесені витрати (загалом 16 тис. грн.), а саме - у розмірі 47 600 грн. ОСОБА_10 , зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_9 , обернув на свою користь, розпорядився ними на власний розсуд, після чого почав уникати зустрічей та контактів із останнім.
Таким чином, ОСОБА_10 шляхом зловживання довірою та обману ОСОБА_9 протиправно заволодів належними йому грошовими коштами у сумі 47 600 грн., що у понад 101 раз перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який на час вчинення злочину становив 470,5 грн., тобто завдав значної шкоди потерпілому на вказану суму.
У судовому засіданні ОСОБА_10 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково та суду дав показання, що він повністю визнає вину у заволодінні грошовими коштами потерпілої ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та повністю заперечив причетність до вчинення інкримінованого йому злочину відносно потерпілого ОСОБА_7 .. Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнав повністю, позовні вимоги ОСОБА_7 не визнав.
Допитані в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повністю підтвердили фактичні обставини, суду пояснили, що дійсно ОСОБА_10 під час надання посередницьких послуг з питання купівлі-продажу нерухомості заволодів їх коштами, які потім тривалий час обіцяв повернути, але їх так і не повернув, постійно переховувався, зустрічей уникав. Потерпілий ОСОБА_9 також зазначив, що йому частково відшкодовано матеріальні збитки в сумі 5 000 грн. Крім того, потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримали свої позовні вимоги та просили їх позов задовольнити.
Крім показань обвинуваченого та потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , вина ОСОБА_10 у вчиненні шахрайського заволодіння грошовими коштами потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтверджується показаннями свідків та наданими прокурором і дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами по справі.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 підтвердив факт придбання ним у ОСОБА_8 квартири за адресою АДРЕСА_8 за 54 тис. дол.. США. Гроші передавав ОСОБА_20 безпосередньо в банку. ОСОБА_10 з самого початку показував квартиру та був присутнім при укладанні договору купівлі-продажу.
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснила лише про відомі їй обставини проведення ремонту в квартирі по АДРЕСА_9 , яку ОСОБА_10 продав ОСОБА_22
Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні повідомила, що за допомогою ОСОБА_10 продавала квартиру на АДРЕСА_9 Гусаку ОСОБА_24 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 пояснила, що ОСОБА_8 є її дочкою, яка отримала в спадок квартиру по АДРЕСА_8 , ОСОБА_10 допомагав їй її продати і придбати іншу квартиру в іншому районі. Після продажу квартири ОСОБА_10 запропонував ОСОБА_8 щоб та залишила гроші у нього в сейфі на що остання погодилась та передала гроші ОСОБА_10 , а вже наступного дня обвинувачений на телефонні дзвінки не відповідав.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повністю підтримала показання потерпілого ОСОБА_9 та вказала, що коли продали квартиру ОСОБА_14 гроші перерахувала та віддала на відповідальне зберігання ОСОБА_10 .
Свідок ОСОБА_14 підтвердила факт придбання нею у ОСОБА_9 квартири за адресою АДРЕСА_10 тис. дол.. США. Гроші передавала в машині ОСОБА_10 де був присутній водій та Сидоровичі, які безпосередньо перерахували кошти, а потім передали ОСОБА_10 . ОСОБА_10 з самого початку показував квартиру та був присутнім при укладанні договору купівлі-продажу.
Свідок ОСОБА_26 суду зазначив, що він був водієм у ОСОБА_10 та був свідком того, як Сидоровичі передавали кошти ОСОБА_27 в автомобілі.
Свідок ОСОБА_28 та ОСОБА_18 в судовому засіданні повідомили, що ОСОБА_10 придбавав у них будинок для Сидоровичів, укладали угоду у нотаріуса після того як оформили всі документи. Будинок спочатку продали ОСОБА_29 , але той не оформив документи, а оскільки вони були власниками, то і відповідно оформляли документи у нотаріуса, розрахунок проводився з ОСОБА_30 з ним же і домовлявся покупець про ціну.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_31 підтвердив показання потерпілого ОСОБА_9 та свідків ОСОБА_28 та ОСОБА_18 , а також зазначив, що він також був присутній при укладанні угоди.
Вказані свідчення свідків об'єктивно підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які були надані стороною обвинувачення, а саме:
- Протоколом огляду розписки виданої ОСОБА_8 відповідно до якої ОСОБА_10 підтверджує факт отримання в борг від останньої грошових коштів в сумі 45 тис. доларів США.
- Договором купівлі-продажу від 03.09.2008 укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 предметом якого була квартира АДРЕСА_8 .
- Висновком експертизи № 328 від 22.12.2012 року, відповідно до якого підписи та почерк у розписці від імені ОСОБА_10 належать останньому.
- протоколом огляду документів, а саме оригіналу договору купівлі-продажу квартири по АДРЕСА_11 за участю свідка ОСОБА_14
- Протоколом огляду попереднього договору від 19.05.2011 укладеного між ОСОБА_18 та ОСОБА_13
- Договором купівлі-продажу від 22.08.2011 року укладеного між ОСОБА_18 та ОСОБА_9 щодо придбання будинку АДРЕСА_6 .
- Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до якого свідок ОСОБА_32 впізнав на фото № 2 ОСОБА_10 , як особу , яка домовлялася про придбання будинку АДРЕСА_6 для Сидоровичів.
Аналізуючи докази по справі, зібрані під час досудового слідства та всебічно досліджені в судовому засіданні, суд їх визнає достатніми, об'єктивними і такими, що викривають ОСОБА_10 , як особу, що вчинила злочинні дії відносно потерпілої ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ..
Отже, даючи юридичну оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_10 , колегія суддів кваліфікує їх за ч. 4 ст.190 КК України, оскільки встановлено, що він вчинив умисні та протиправні дії, які виразились у заволодінні чужим майном (грошовими коштами) шляхом зловживання довірою вчинене в особливо великих розмірах та за ч. 2 ст. 190 КК України оскільки встановлено, що він повторно вчинив умисні та протиправні дії, які виразились у заволодінні чужим майном (грошовими коштами) шляхом зловживання довірою, що завдало значної шкоди потерпілим.
Крім того, ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні шахрайства відносно потерпілого ОСОБА_7 за наступних обставин: Так, в період часу з квітня по червень 2007 року ОСОБА_10 шляхом зловживання довірою ОСОБА_7 протиправно придбав права на належний ОСОБА_33 житловий будинок із надвірними будівлями по АДРЕСА_12 , а в подальшому розпорядився ними на власний розсуд - вчинив його оплатне відчуження на користь третьої особи.
Внаслідок вказаних шахрайських дій ОСОБА_10 заподіяно майнову шкоду ОСОБА_33 у розмірі 202 тис. грн., що у 1010 разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який на час вчинення злочину становив 200 грн.
Колегія суддів приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_10 у вчиненні шахрайства відносно потерпілого ОСОБА_7 виходячи з наступного.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_10 категорично заперечив факт вчинення ним відносно потерпілого ОСОБА_7 будь-яких шахрайських дій. При цьому зазначив, що був лише посередником при укладені договору купівлі-продажу будинку на прохання самого потерпілого, а також підшукав покупця і допомагав оформляти документи. В подальшому всі дії щодо купівлі продажу оформляв нотаріус.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 зазначив, що домовився з ОСОБА_10 на продаж будинку та обумовили суму продажу у розмірі 70 000 дол. США і одночасно з цим останній запропонував ОСОБА_7 придбати вказаний будинок для себе за 55 тис. доларів США, а також допомогти йому підшукати та придбати інше недороге житло. Враховуючи дружні стосунки із ОСОБА_10 на запропоновані умови погодився. Не заперечував потерпілий і той факт, що обвинувачений допомагав в питаннях оформлення документів, необхідних для укладання договору купівлі-продажу будинку.
В кінці квітня 2007 року в ході зустрічі з ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , запропонував останньому вказати у договорі купівлі-продажу зазначеного будинку суму продажу не 55 тис. доларів США, а 30 тис. доларів США. Останнє ОСОБА_10 мотивував бажанням зменшити витрати, пов'язані із сплатою необхідних зборів та обов'язкових платежів, а також запевнив потерпілого у проведенні із ним фактичного розрахунку згідно попередньо досягнутої домовленості у повному обсязі. ОСОБА_7 на запропоновані ОСОБА_10 умови погодився. Крім того обвинувачений передав ОСОБА_7 в якості задатку за відчуження вищевказаного будинку грошові кошти на загальну суму 3 тис. доларів США.
12.06.07 р., близько 16.30 год., при зустрічі ОСОБА_10 із ОСОБА_7 поблизу приміщення нотаріальної контори приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_34 , ОСОБА_10 , повідомив потерпілому про неможливість розрахуватися із ним у повному обсязі у день укладення договору купівлі-продажу, чинність їх попередньої усної домовленості про відчуження будинку за 55 тис. доларів США та запевнив у проведенні між ними повного розрахунку через декілька днів після укладення договору та передав йому 7 тис. доларів США в якості частини грошових коштів, належних до оплати за будинок.
12.06.07р., близько 18.30 год., в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_34 по АДРЕСА_13 , у присутності ОСОБА_10 та його дружини - ОСОБА_35 , уклав договір купівлі-продажу житлового будинку із надвірними будівлями по АДРЕСА_12 на користь ОСОБА_35 та спільно із вказаними присутніми повідомив про вирішення усіх питань щодо розрахунків за договором, після чого своїм підписом скріпив відповідний договір купівлі-продажу.
Після укладання договору у червні 2007 ОСОБА_10 ще передав 5 тис. доларів США в якості частини попередньо обіцяної суми грошових коштів. Однак, у подальшому ОСОБА_10 від зустрічей та контактів із ОСОБА_7 почав ухилятися, належної до передачі решти суми грошових коштів за відчуження вказаного будинку у розмірі 40 тис. доларів США.
Показання потерпілого ОСОБА_7 об'єктивно не підтверджується допитаними в судовому засіданні показаннями свідків та наданими прокурором і дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами по справі зокрема:
- допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_35 суду пояснила, що в 2007 році до неї прийшов колишній чоловік ОСОБА_10 , та повідомив, що його товариш продає будинок за 30 тис. дол.. США, вона погодилась придбати З цією метою отримала в банку кредит на вказану суму. Договір купівлі-продажу будинку оформляли у нотаріуса. Розрахунок проводили в окремій кімнаті після чого у нотаріуса ОСОБА_7 повідомив, що розрахунок з ним проведено.
- Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_36 суду повідомив, що проводив ремонт в будинку за замовленням ОСОБА_10 .. Коли проводили ремонтні роботи то там проживав чоловік із спілкування з яким зрозумів що то є власник. Про обставини купівлі - продажу йому нічого не відомо.
- Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_37 пояснила, що вона придбала будинок у ОСОБА_10 , який діяв від імені ОСОБА_38 .. Угоду оформляли у нотаріуса. Щодо обставин придбання цього будинку до неї їй нічого не відомо.
- Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_39 повідомив суду лише те, що він проводив ремонт у будинку ОСОБА_7 , про обставини укладання договору купівлі-продажу та домовленості між сторонами йому нічого не відомо, про обставини справи знає зі слів ОСОБА_7 та ОСОБА_40 .
Крім того, прокурором як доказ вини обвинуваченого ОСОБА_10 в судовому засіданні було надано письмові докази, а саме:
- Договір купівлі продажу від 12.06.2007 укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_35 щодо купівлі останньою будинку по АДРЕСА_12 .
Згідно умов даного договору ОСОБА_33 в особі свого представника ОСОБА_7 передав, а ОСОБА_35 прийняла у власність житловий будинок із надвірними будівлями по АДРЕСА_12 . Продаж цей вчинено за 151 500 грн, що еквівалентно 30 тис. доларів США., які ОСОБА_7 одержав повністю для ОСОБА_33 від покупця. П.4 договору передбачено, що загальна вартість житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами становить 99710 грн. відповідно до витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Відповідно до п. 5 договору ОСОБА_7 як продавець, своїм підписом під цим договором підтвердив проведення зі сторони Покупця повного розрахунку за проданий жилий будинок з надвірними будівлями та відсутність щодо нього претензій фінансового характеру.
- Світлокопію кредитного договору №014/0052/82/81201 від 26.04.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_35 отримала кредит в сумі 30 тис. доларів США.
Вказане підтверджує показання свідка ОСОБА_35 в тому, що саме вона придбавала будинок і за ціною, яка вказана у договорі купівлі продажу і саме таку суму вона і передала продавцеві.
Будь яких фактичних обставин, які б вказували на здійснення шахрайських дій ОСОБА_10 у відношенні потерпілого ОСОБА_7 надані прокурором докази не містять, як не містяться вони і у показаннях свідків, допитаних за клопотанням сторони обвинувачення.
Як доказ вини обвинуваченого ОСОБА_10 прокурором надано суду протокол огляду від 22.12.2011 року, а саме огляд добровільно виданого компакт диску із записками розмов ОСОБА_7 , ОСОБА_35 та ОСОБА_10 . На вказаний розмовах зафіксовано інформацію щодо грошових коштів, які винен ОСОБА_10 - ОСОБА_7 за придбаний у останнього будинок. Як пояснив потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні, що записи розмов він здійснював самостійно.
Вказаний документ наданий прокурором та сам звукозапис розмов наданий потерпілим ОСОБА_7 , колегія суддів не може прийняти як доказ, оскільки він здобутий з істотним порушенням прав людини і основоположних свобод, оскільки вказаний доказ здобуто не уповноваженою особою на збирання доказів, а також здійснено звукозапис розмов без відповідного дозволу суду.
Таким чином жодних доказів вини ОСОБА_10 у вчиненні шахрайських дій відносно потерпілого ОСОБА_7 не здобуто і не надано прокурором та потерпілим в судовому засіданні.
Відповідно до положень ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з положеннями ч.1 п.2 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
У зв'язку з вище наведеним обвинувачений ОСОБА_10 підлягає виправданню по епізоду відносно потерпілого ОСОБА_7 .
У силу ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття
У силу ст.. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
При призначенні обвинуваченому покарання, колегія суддів, виходячи з вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Враховує те, що обвинуваченим вчинено особливо тяжкий злочин, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, те що він раніше не судимий, ніде не працює, на обліку у нарколога, психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дочку та непрацездатних батьків, ряд хронічних захворювань, поведінку самого обвинуваченого та часткове відшкодування заподіяної шкоди ОСОБА_9 , колегія суддів вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті.
По справі заявлено цивільні позови потерпілими ОСОБА_8 на суму 50000 дол. США та потерпілим ОСОБА_9 на суму 47600 грн., які підлягають до задоволення, оскільки визнані повністю обвинуваченим та стягнення в національній грошовій одиниці відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України на час розгляду позовних вимог.
Відповідно до офіційного курсу Національного Банку України станом на 24.12.2014 року становить 1566.17 грн. за 100 доларів США
Цивільний позов ОСОБА_7 підлягає залишенню без задоволення у зв'язку з виправдуванням обвинуваченого ОСОБА_10 за цим епізодом.
Речові докази розподілити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Судові витрати покласти на обвинуваченого.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, колегія суддів, -
ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 та ч. 4 ст. 190 КК України і призначити йому покарання
За ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки
За ч. 4 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців з конфіскацією всього майна
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш тяжкого покарання більш тяжким остаточно визначити покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
По епізоду відносно потерпілого ОСОБА_7 , кваліфікованому за ч.4 ст.190 КК України - виправдати за недоведеністю вчинення обвинуваченим ОСОБА_10 кримінального правопорушення.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили залишити попередній у виді тримання під вартою та вважати його продовженим.
Строк покарання ОСОБА_10 рахувати з часу його затримання тобто з 04.12.2014 року. Зарахувати в строк відбуття покарання час перебування під вартою з 04.11.2012 року по 08.02.2013 року
Речові докази у справі які зберігаються при матеріалах кримінального провадження (документи) зберігати при матеріалах кримінального провадження інші повернути за належністю.
Цивільний позов ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Цивільний позов ОСОБА_8 та ОСОБА_9 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_9 47600 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_8 783000 в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди
Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави 1226 грн. в рахунок відшкодування судових витрат
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 30 діб з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Полтави
Головуючий - суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
В ОСОБА_41