Рішення від 24.12.2014 по справі 552/2938/14-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/2938/14-ц

Провадження № 2-о/552/241/14

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2014 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Кузіної Ж.В.

народних засідателів - Кібальник В.І., Михальчук А.І.

при секретарі - Павленко Л.М.

з участю прокурора Вільховик Ю.О.

за участю заявника ОСОБА_1, представників заявника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, особа відносної якої розглядається справа ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6. представника заінтересованої особи ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_5 недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікуна, суд ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з заявою про визнання ОСОБА_5 недієздатним, встановлення опіки та призначення її опікуном посилаючись на те, що ОСОБА_5 є її рідним дядьком. Вона є єдиною племінницею, її батько - рідний брат ОСОБА_5 є інвалідом 1 групи, потребує сторонньої допомоги. ОСОБА_5 є інвалідом дитинства по розумовій відсталості, перебуває на обліку у психдиспансері. Всі роки сім'я заявника спілкувалась з ОСОБА_5, допомагали йому. Зі слів сусідів заявнику стало відомо, що з'явились шахраї , які обманним шляхом бажають заволодіти майном ОСОБА_5

У судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримала та пояснила, що її дядько ОСОБА_5 після смерті батьків проживає один. У його оточенні з'явились люди, які можуть йому зашкодити, з приводу цих обставин до правоохоронних органів не зверталась. Будь-якої допомоги, такої як приготування їжі, забезпечення продуктами, прибирання в квартирі не надавала. ОСОБА_5 не п'є, громадський порядок не порушує, не є агресивним, по характеру доброзичливий. Його стан є нестабільний,має поведінку дитини, а тому необхідно визнати його недієздатним та призначити її опікуном. Обов'язки опікуна їй відомі, має намір їх виконувати - зареєструватися у квартирі ОСОБА_5

Представники заявника - ОСОБА_3, ОСОБА_4 заяву підтримали та пояснили, що відповідно до висновку судової експертизи ОСОБА_5 страждає на психічний розлад ,який істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Просили задовольнити заяву, призначити заявницю опікуном над ОСОБА_5

Представник заявника ОСОБА_2 заяву підтримав та пояснив, що участь у судовому засіданні прокурора свідчить про нездатність ОСОБА_5 самостійно захищати свої інтереси та права. Орган опіки та піклування не звертається до суду з заявою про визнання ОСОБА_5 обмежено недієздатним, тому з метою захисту прав та інтересів ОСОБА_5 просив заяву задовольнити у повному обсязі.

ОСОБА_5 заперечує проти поданої заяви та пояснив, що він є інвалідом 3 групи, з 1975

року працював на заводі, самостійно отримував заробітну плату. Після смерті батьків живе сам, отримує пенсію, проводить оплату за всі комунальні послуги, заборгованості немає. Самостійно облаштовує свій побут, має побутову техніку, комп'ютер, користується інтернетом. До грудня 2013 року з племінницею були нормальні стосунки, потім вона обманним шляхом забрала його документи на квартиру і з того часу взаємовідносини погіршились. Він товаришує з жінкою та вони один одному допомагають по господарству. Ніхто не схиляв його віддати квартиру. Ніякої допомоги від ОСОБА_1 він не потребує, не бажає щоб вона була опікуном. Просив відмовити у задоволенні заяви.

Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 заяву не визнала та пояснила, що заявник є рідною племінницею ОСОБА_5 та звернення її до суду направлене на заволодіння квартирою останнього. Вона не цікавиться його життям чи здоров'ям. За цей час жодного разу не надавала будь-якої допомоги своєму дядькові. ОСОБА_5 є інвалідом 3 групи , проте це не заважає йому вести звичайний спосіб життя, він має 22 роки трудового стажу, самостійно себе забезпечує, оплачує комунальні платежі, готує їжу, виконує всю необхідну по дому роботу. Заявниця не зверталась ні до правоохоронних органів, ні до органів опіки з приводу захисту прав ОСОБА_5 У судовому засіданні заявниця пояснила, що виконання нею обов'язків опікуна над ОСОБА_5 зводить лише до реєстрації її у його квартирі. Просила відмовити у задоволенні заяви.

Прокурор Вільховик Ю.О. заяву не підтримала та пояснила, що відсутні підстави для визнання ОСОБА_5 недієздатним. Вважає заяву безпідставною та просила відмовити у її задоволенні.

Представник заінтересованої особи - органу опіки та піклування виконкому Ленінської районної у м. Полтаві ради заяву не підтримав та пояснив, що ОСОБА_1 зверталась до органу опіки щодо призначення її опікуном над ОСОБА_5 Їй запропоновано надати ряд документів. На даний час рішення не прийнято. ОСОБА_5 не потребує допомоги, самостійно себе обслуговує. Просив відмовити у задоволенні заяви за безпідставністю.

Суд, заслухавши сторони, свідків, експерта, дослідивши докази по справі, приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є інвалідом 3 групи з дитинства, відповідно до довідки Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру № 5318 від 10 жовтня 2011 року спостерігається в Полтавському обласному психоневрологічному диспансері.

ОСОБА_5 зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1, є власником даної квартири.

Відповідно до ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Згідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до глави 2 ст. 239 ЦПК України для встановлення психічного стану особи суд призначає судово-психіатричну експертизу.

Згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 339 від 03 липня 2014 року ОСОБА_5, на даний час страждає стійким хронічним психічним розладом, а саме вродженим недоумством у вигляді легкої розумової відсталості (олігофренія в ступені помірно-вираженої дебільності з емоційно-вольовою нестійкістю). Наявний психічний розлад істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на даний час.

У судовому засіданні експерт ОСОБА_8 підтримав акт судово-психіатричної експертизи, який відповідає наданим для експертизи матеріалам цивільної справи та медичній документації ОСОБА_5 Психічний розлад який наявний у ОСОБА_5 істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на даний час.

Крім того, суд бере до уваги пояснення в судовому засіданні свідків:

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що знає ОСОБА_5 з 1995 року, ніякої загрози для оточуючих він не становить. Він є доброзичливим, безкорисливим, надає допомогу тому хто її потребує, є

врівноваженим. На прохання волонтерської організації відремонтував радіоблок у автобусі МАН. ОСОБА_5 спілкується з жінкою, якій 70 років, вона до нього відноситься як мати.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що проживає в одному будинку з ОСОБА_5, знає його 24 роки як доброго, порядного, чесного, адекватного, скромного чоловіка, всім допомагає , приймає участь в облагороджуванні території двору. Він проживає один, у квартирі чисто, є побутова техніка, комп'ютер. Будь-яких випадків що з його вини була пожежа, чи він залив сусідів, чи викликалась до нього міліція не було. Іноді просить його придбати їй продукти, він ніколи не відмовляє, всі кошти самостійно розраховує, приносить здачу.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що з ОСОБА_5 раніше разом працювали на заводі «Знамя». Характеризує його як адекватного чоловіка, в колективі підтримував дружні відносини, сам отримував у касі зарплатню. До цього часу вони також підтримують дружні стосунки, буває у нього в гостях. У квартирі чисто, є побутова техніка: телевізор, холодильник, ноутбук, він спілкується у соціальних мережах через інтернет. ОСОБА_5 самостійно здійснює купівлю необхідних речей, має певний запас продуктів. На нього не можна вплинути, він своє не віддасть, у квартиру запрошує тільки друзів та родичів. Будь-якої опіки він не потребує.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що проживає з ОСОБА_5 в одному будинку, спілкуються останні 6 років, будь-яких змін в його поведінці не було . Завжди чуйний, уважний, надає допомогу таку як, сходити до магазину за продуктами, прибрати у подвір'ї. Вона довіряє йому гроші та він завжди приносить здачу. Він не потребує сторонньої допомоги та опіки.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що з березня 2003 року є лікарем ОСОБА_5,який перебуває на обліку, підтримуючої амбулаторної терапії не приймає. ОСОБА_5 ознак агресії не виявляє, на спецобліку щодо психіатричної примусової допомоги не перебуває, скарг на його поведінку від правоохоронних органів не надходило. Має проблеми з інтелектуальним розвитком, судження легковісні, може піддаватись впливу, знижена оцінка стану, тому бажана опіка. З квітня 2003 року на стаціонарному лікуванні не перебував, оскільки не потребував такого лікування.

Свідчення даного свідка не спростовують висновок судової експертизи від 03 липня 2014 року.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що ОСОБА_5 є рідним братом її чоловіка, має розвиток 10-річної дитини, не усвідомлює,що говорить. Мали місце випадки, коли зубною щіткою фарбував гараж чи банкою поливав огород. ОСОБА_5 є доброю людиною, але на нього впливають інші, тому їх стосунки погіршились. Він не вміє рахувати, погано пише. Його матеріальний стан нормальний, допомоги не потребує. Протягом семи років він самостійно отримує пенсію,сам уклав всі договори на обслуговування квартири, заборгованості по оплаті комунальних послуг немає, з грудня 2013 року самостійно заповнює квитанції. Будь-яких скарг не його поведінку не надходило. Їй повідомили, що ОСОБА_5 став спілкуватися з жінкою, яка має намір забрати його квартиру, сама вона цю жінку не бачила.

У своїх поясненнях ОСОБА_14 не навела конкретні факти , обставини, період часу , які б свідчили про неадекватність поведінки ОСОБА_5 , не можливість ним усвідомлення своїх дій та керувати ними.

Свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16 надали суду позитивну характеристику заявниці ОСОБА_1, її гарного відношення до ОСОБА_5

Таким чином, належних і допустимих доказів, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок якого ОСОБА_5 не може усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними, не здобуто, доказів на підтвердження таких обставин у передбаченому ст.ст. 10,60 ЦПК України заявником не надано.

Оскільки суд прийшов до висновку щодо відсутності підстав для визнання ОСОБА_5 недієздатним, тому як наслідок не підлягають задоволенню і вимоги щодо встановлення опіки та призначення опікуна.

Що стосується посилання ОСОБА_1 та її представників щодо можливості порушення майнових прав ОСОБА_5 з боку третіх осіб, то вказані обставини суд не може прийняти до уваги, як підставу для задоволення заяви, оскільки як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_1

вона не зверталась до правоохоронних чи інших компетентних органів з приводу зазначених фактів.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,209, 212-215, 236-241 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Ж.В.Кузіна

Народні засідателі В.І. Кібальник

А.І.Михальчук

Попередній документ
42165992
Наступний документ
42165994
Інформація про рішення:
№ рішення: 42165993
№ справи: 552/2938/14-ц
Дата рішення: 24.12.2014
Дата публікації: 28.01.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський районний суд м. Полтави
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; про визнання фізичної особи недієздатною