Справа № 531/863/14-ц
Провадження № 2/531/371/14
03 грудня 2014 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі :
головуючого - судді Жмурко П.Я.
при секретарі Клименко Т.М.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника позивача адвоката ОСОБА_3
представника відповідача адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування майнової і моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, внаслідок вчинення кримінального правопорушення джерелом підвищеної небезпеки, а також зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди , -
15.05.2014 року ОСОБА_5 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом, в якому просять суд стягнути з ОСОБА_2 та ПрАТ СК «ПЗУ України» матеріальну шкоду пов'язану з витратами на лікування в сумі 12490 грн., відшкодування за завдану моральну шкоду у розмірі 60000 грн. та понесені ними витрати на правову допомогу, згідно квитанції.
Свої позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_1 обґрунтовують тим, що 20.09.2013 року, близько 09.45 год., керуючи автомобілем марки «DAF» моделі « 95XF», д.н.з. НОМЕР_3, з бортовим напівпричепом марки «ROLFO» моделі «S336FR», д.н.з. НОМЕР_2, рухаючись по автошляху Полтава-Красноград, а саме по вул. Леніна в м. Карлівка, ОСОБА_2, виконуючи обгін вантажного автомобіля «КРАЗ», порушив вимоги п. 10.1, 14.6(а) та 1.1 розділу 34 ПДР, пересік суцільну лінію дорожньої розмітки і проїжджаючи перехрестя вул. Леніна та Щорса в м. Карлівка, допустив зіткнення правою боковою частиною свого автомобіля з лівою боковою частиною скутера марки «Honda TACT», яким керував ОСОБА_1, на якому також знаходилась пасажирка - ОСОБА_5, що здійснював маневр повороту ліворуч (на вул. Щорса). В результаті ДТП ОСОБА_1 зазнав тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, а пасажир ОСОБА_5 - тяжких тілесних ушкоджень. Порушення ПДР ОСОБА_2 знаходяться в причинному зв'язку з виникненням ДТП, оскільки останній мав технічну можливість уникнути ДТП шляхом виконання вказаних раніше вимог ПДР. Своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України. Потерпілими від кримінального правопорушення є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 Вина ОСОБА_2 встановлена вироком Карлівського районного суду від 08.02.2014 року, який 11.03.2014 року набрав законної сили. ОСОБА_5 та ОСОБА_1 завдано матеріальну шкоду на суму 12490 грн. (витрати на лікування), а також моральну шкоду, що полягала в фізичному болю та стражданнях, завданих ушкодженням здоров'я, відшкодування за яку вони оцінюють в 60000 грн. 20.09.2013 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ СК «ПЗУ Україна», яке несе відповідальність за завдану ОСОБА_2 шкоду, відповідно до чинного законодавства.
01.07.2014 року, ОСОБА_2 було подано до суду зустрічний позов до ОСОБА_1, який змінено заявою від 01.10.2014 року, в якому ОСОБА_2 просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь моральну шкоду у розмірі 30000 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн. та сплачений ним судовий збір.
Вимоги зустрічного позову обґрунтовані тим, що 20.09.2013 року, близько 09.45 год., керуючи скутером марки «Honda TACT», який не зареєстрований у встановленому Законом порядку, ОСОБА_1, який не має посвідчення водія на право керування даним транспортним засобом, Порушуючи вимог п. 10.1, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки «DAF» моделі « 95XF», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого ОСОБА_1 та пасажир скутера - ОСОБА_5, отримали тілесні ушкодження. Вироком Карлівського районного суду від 25.02.2014 року, ОСОБА_1 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Дії ОСОБА_1 спричинили ОСОБА_2 душевних страждань і завдали моральної шкоди, яку він оцінює в 30000 грн. Моральна шкода пов'язана з протиправною поведінкою ОСОБА_1, щодо ОСОБА_2, внаслідок якої сталася ДТП; внаслідок ДТП ОСОБА_2 перебував у стані шоку; ОСОБА_2 переживав душевні страждання щоразу, коли розповідав про подію ДТП працівникам міліції, суду та своїй дружині; ОСОБА_2 неодноразо викликали до Карілвського РВ УМВС України, в результаті чого він не мав можливості повноцінно виконувати свої службові обов'язки, що спричиняло дискомфорт. Будучи особою, винною у скоєнні кримінального правопорушення, ОСОБА_1 повинен відшкодувати ОСОБА_2 шкоду за завдані йому моральні страждання. ОСОБА_1 повинен також відшкодувати ОСОБА_2, витрати на правову допомогу, що підтверджені квитанцією.
ОСОБА_2 також надав заперечення на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ОСОБА_2 зазначив, що витрати на медикаменти не підтверджені письмовими призначеннями лікарів, деякі з долучених документів про придбання ліків, видані до події ДТП, деякі не читаємі, деякі видані з інтервалом в 1-2 хвилини. Крім того, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не повідомили суд, що 23.09.2013 року ОСОБА_2 надав доньці ОСОБА_5, кошти на лікування останньої у розмірі 400 доларів США та 4087 грн. ОСОБА_2 звертає увагу суду на те, що витрати на лікування ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не розділені. ОСОБА_2 також не визнає витрати на посилене харчування, зазначає, що серед чеків є чеки на придбання продуктів, що не відносяться до такого, а коштів, які він надав доньці ОСОБА_5 мало вистачити і на харчування. ОСОБА_2 не визнає також витрати по ряду інших чеків, вважає, що витрати не мають відношення до події ДТП або не їх відношення не доведено позивачами за первісним позовом. ОСОБА_2 також не вважає обґрунтованим і доведеним відшкодування за завдану моральну шкоду, зазначає, що позивачі по первісному позову не вказали в чому полягала моральна шкода кожного з них. При винесенні рішення, ОСОБА_2 просить суд врахувати, що їхня з ОСОБА_1 вина є спільною, тому він повинен відшкодувати лише 50% доведених суду сум, а також, що потерпіла ОСОБА_5 їхала без мотошолома, що призвело до ряду тілесних ушкоджень. Крім того, ОСОБА_2 звертає увагу суду на те, що його цивільно-правова відповідальність застрахована у ПрАТ СК «ПЗУ Україна», тому зазначена у позові шкода, має бути відшкодована ними.
В судовому засіданні позивачі за первісним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_5, а також їхній представник, підтримують вимоги свого позову у повному обсязі і просять суд його задовольнити з зазначених у позові підстав. Вимоги зустрічного позову, зазначені особи не визнають і просять суд в його задоволенні відмовити.
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні заперечують проти задоволення первісного позову, з підстав зазначених у запереченні; підтримують вимоги зміненого зустрічного позову і просять суд їх задовольнити, з підстав, що зазначені в такому позові.
Представник ПрАТ СК «ПЗУ Україна» в судове засідання не з'явився не повідомивши суд про причини неявки. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач за первісним позовом - ПрАТ СК «ПЗУ Україна», був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки. (а.с. 117) В матеріалах справи міститься письмове пояснення представника ПрАТ СК «ПЗУ Україна», відносно позову. У поясненні зазначено, що автомобіль DAF 95XF, д.н.з. НОМЕР_3, застраховано 06.12.2012 року у ПрАТ СК «ПЗУ Україна», на підставі договору із ТОВ «Транс-СТО». Посилаючись на норми ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідач зазначає, що позивачі за первісним позовом не зверталися до них із заявою про виплату страхового відшкодування, стосовно ДТП яка сталася 20.09.2013 року; згідно додатків до позову, сума витрат на лікування становить 8959,10 грн. Щодо моральної шкоди, то відповідач зазначив, що вона стягується відповідно до вимог ст. 26 вказаного Закону. Зазначені позивачами витрати на правову допомогу, відповідач вважає не доведеними.
Заслухавши пояснення сторін, їх представників та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані і до задоволення не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України - вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
З матеріалів справи вбачається, що 20.09.2013 року, близько 09.45 год., сталася ДТП за участю автомобіля марки «DAF» моделі « 95XF», д.н.з. НОМЕР_3, з бортовим напівпричепом марки «ROLFO» моделі «S336FR», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 який працює на даному вантажному автомобілі в ТОВ «Транс СТО» та скутера марки «Honda TACT», під керуванням ОСОБА_1 (а.с. 11-12, 52-53) Керуючи автомобілем марки «DAF» моделі « 95XF», д.н.з. НОМЕР_3, з бортовим напівпричепом марки «ROLFO» моделі «S336FR», д.н.з. НОМЕР_2, рухаючись по автошляху Полтава-Красноград, а саме по вул. Леніна в м. Карлівка, ОСОБА_2, виконуючи обгін вантажного автомобіля «КРАЗ», порушив вимоги п. 10.1, 14.6(а) та 1.1 розділу 34 ПДР, пересік суцільну лінію дорожньої розмітки і проїжджаючи перехрестя вул. Леніна та Щорса в м. Карлівка, допустив зіткнення правою боковою частиною свого автомобіля з лівою боковою частиною скутера марки «Honda TACT», яким керував ОСОБА_1, на якому також знаходилась пасажирка - ОСОБА_5, що здійснював маневр повороту ліворуч (на вул. Щорса) ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості , ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодження .
Вироком Карлівського районного суду від 08.02.2014 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення по вказаному факту (ч. 2 ст. 286 КК України)
Також з матеріалів справи вбачається , що 20.09.2013 року, близько 09.45 год., сталася ДТП за участю автомобіля марки «DAF» моделі « 95XF», д.н.з. НОМЕР_3, з бортовим напівпричепом марки «ROLFO» моделі «S336FR», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 який працює на даному вантажному автомобілі в ТОВ «Транс СТО» та незареєстрованого скутера марки «Honda TACT» без номерного знаку , під керуванням ОСОБА_1 (а.с. 11-12, 52-53)ОСОБА_1 не маючи посвідчення на право керування даним транспортним засобом , виконуючи маневр «поворот ліворуч» порушуючи п.п.10.1 ПДР України не переконавшись ,що це буду безпечним і не створить перешкод , виїхав на зустрічну смугу руху , де допустив зіткнення автомобілем марки «DAF» моделі « 95XF», д.н.з. НОМЕР_3, з бортовим напівпричепом марки «ROLFO» моделі «S336FR», д.н.з. НОМЕР_2. В результаті даної ДТП його пасажир ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодження.
Вироком Карлівського районного суду від 25.02.2014 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення по вказаному факту (ч. 2 ст. 286 КК України)
Відповідно до ч. 2 ст. 1188 ЦК України, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Згідно з роз'ясненнями п. 8 Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 року №4 - шкода, завдана кількома особами, відшкодовується кожною з них у частці, завданій нею (у порядку часткової відповідальності).
Особи, які спільно завдали шкоди, тобто завдали неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими (статті 543, 1190 ЦК). У такому самому порядку відповідають особи, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Спір про відшкодування шкоди, завданої при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 ЦК, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.
Суди мають розрізняти випадки, коли внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки шкоди завдано самим володільцям цих джерел, від випадків, коли шкоди завдано іншим особам (наприклад, пасажирам, пішоходам). У цьому випадку особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (частина друга статті 1188 ЦК). При цьому солідарний боржник, який відшкодував спільно завдану шкоду, має право вимагати з кожного з інших завдавачів шкоди частку виплаченого потерпілому відшкодування. Оскільки боржник, який виконав солідарне зобов'язання, має право зворотної вимоги, тобто стає кредитором за регресним зобов'язанням до інших боржників, розподіл відповідальності солідарних боржників один перед одним (визначення часток) за регресним зобов'язанням здійснюється на загальних підставах за правилами статті 1191 ЦК, тобто у розмірі, що відповідає ступеню вини кожного з боржників.
Таким чином суд вважає , що позивач ОСОБА_5 має право на позов до кожного з учасників ДТП і відшкодовувати вони будуть солідарно.
На томість позивачем ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 до відповідача ОСОБА_2 по даним підставам не може бути. Окремо позиватись до ОСОБА_2 по іншим підставам може.
Крім цього п. 6 Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 року №4 - особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).
Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.
В кримінальному провадженні встановлено і цього не заперечував відповідач в судовому засіданні ,що в момент скоєння ДТП і на даний час відповідач ОСОБА_2 був і залишається у трудових відносинах з ТОВ «Транс СТО» де працює на автомобілі який скоїв ДТП, водієм.
У поясненні наданого страховою компанією зазначено, що автомобіль DAF 95XF, д.н.з. НОМЕР_3, застраховано 06.12.2012 року у ПрАТ СК «ПЗУ Україна», на підставі договору із ТОВ «Транс-СТО».
В даному випадку ОСОБА_2 є не належним відповідачем.
Відповідно ст.33 ЦПК України, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
Клопотань зі сторони позивачів про заміну відповідача належним не надходило.
Керуючись положеннями Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 року №4 , ст. ст. 1187, 1188 ЦК України, ст. ст. 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_5 та ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування майнової і моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, внаслідок вчинення кримінального правопорушення джерелом підвищеної небезпеки - у повному обсязі.
Судовий збір у розмірі 724,90 грн. за подачу первісного позову, відшкодувати за рахунок держави.
Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди - у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області, через Карлівський районний суд Полтавської області, протягом десяти днів з дня його проголошення або з дня отримання копії рішення.
Суддя Жмурко П.Я.