Справа № 359/8383/14-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/1271/14 Доповідач у 2 інстанції Дрига
Категорія 45 29.12.2014
Іменем України
29 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 та прокурора на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2014 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городня Чернігівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого бухгалтером у ФОП « ОСОБА_9 », проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , раніше судимого 23.06.2014 року Голосіївським районним судом м. Києва за ст.190 ч.4, ч. 3 ст. 362 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки з позбавленням права обіймати посади пов'язані з розпорядженням грошовими коштами у фінансових установах на строк 3 роки, з конфіскацією програмних та технічних засобів;-
засуджено за ч. 4 ст. 358 КК України до штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.
Вироком вирішено питання речових доказів.
За вироком суду першої інстанції, ОСОБА_10 визнаний винним і засуджений за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин: в лютому 2013, точна дата та місце слідством не встановлена, ОСОБА_7 , діючи умисно, сприяючи ОСОБА_11 в підробці документа, так як він видається організацією, яка має право видавати такі документи, так як під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує або посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили або можуть спричинити наслідки правового характеру, може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються, засвідчуються повноважними особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно - правової форми, а також окремими громадянами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною або службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
В подальшому, ОСОБА_11 в невстановленому місці та періоді часу підробив закордонний паспорт громадянина Республіки Литви, внісши до документу неправдиві дані, змінивши сторінку з установчими даними пред'явника, а саме, вклеївши фотокартку ОСОБА_7 . За цим, ОСОБА_11 , зустрівшись з ОСОБА_7 , на території Румунії, точне місце зустрічі не відоме, надав останньому паспорт громадянина Республіки Литва № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вклеєною до нього фотокарткою ОСОБА_7 . Після цього, ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що отриманий ним у ОСОБА_11 паспорт громадянина Литви для виїзду за кордон є підробленим, фактично громадянином даної країни не являючись, залишив собі на зберігання. В травні 2013 року ОСОБА_7 вирішив повернутися до України та за підробленим паспортом придбав квиток на авіарейс № НОМЕР_2 , сполученням «Прага - Київ». 16.05.2013 року о 06 год. 00 хв. ОСОБА_7 , маючи прямий умисел на використання завідомо підробленого документу і реалізуючи свої злочинні наміри, під час оформлення пасажирів рейсу № 916 сполученням «Прага -Київ» при проходженні прикордонного контролю в терміналі «Д» ДП «МА Бориспіль», що розташований в м. Бориспіль - 7 Київської області, працівникам Прикордонної служби України для посвідчення своєї особи, діючи умисно, усвідомлюючи те, що він порушив встановлений порядок отримання офіційного документу, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання, пред'явив заздалегідь приготовлений підроблений закордонний паспорт громадянина Литви № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зі своєю фотокарткою і був затриманий прикордонним нарядом. Згідно висновку експерта № 19 від 29.05.2013р. в закордонному паспорті громадянина Литовської республіки № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_13 ( ОСОБА_12 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , мала місце заміна сторінки з установчими даними.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 просить скасувати вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області, а провадження відносно його підзахисного закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_10 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Крім цього, адвокат просить повторно дослідити докази, які на думку захисника не були досліджені судом першої інстанції, про дослідження яких під час судового розгляду в суді першої інстанції заявлялось клопотання, а саме про допит свідка ОСОБА_14 .
Адвокат зазначає, що ОСОБА_10 використав підробний документ через крайню необхідність, для усунення небезпеки, яка загрожувала йому внаслідок протиправних дій інших осіб. Також стверджує, що позбавлення його підзахисного засобів зв'язку та офіційних документів, ОСОБА_11 , підтверджується протоколом огляду речей і документів ОСОБА_11 від 25.04.2013 року.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дій, просить змінити вирок суду в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судом не враховано належним чином особу ОСОБА_10 , а саме той факт, що на момент розгляду провадження судом першої інстанції, ОСОБА_10 був судимий вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 23 червня 2006 року, за ст.ст. 190 ч. 4, 362 ч. 3 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з розпорядженням грошовими коштами у фінансових установах на строк 3 роки, з конфіскацією програмних та технічних засобів.
Відтак, на думку апелянта, суд при призначенні остаточного покарання мав врахувати призначене ОСОБА_7 вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 23.06.2014 покарання, тому ОСОБА_7 має бути призначено покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КПК України. У той же час, призначене ОСОБА_7 покарання у виді штрафу відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України має виконуватись самостійно.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора та просив її задовольнити, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, думку обвинуваченого та його захисника, які просили задовольнити подану захисником апеляційну скаргу, а апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника до задоволення не підлягає, а апеляційну скаргу прокурора необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень п.4 ч.1 та ч.2 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_10 у вчиненні зазначеного у вироку кримінального правопорушення відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Доводи адвоката ОСОБА_8 спростовуються:
- Даними вироку Голосіївського районного суду м.Києва від 23 червня 2014 року, який набрав законної сили та яким встановлено обставини перетину Ткачем кордону до Румунії, отримання ним грошей та паспорту від Голобородька, проживання в Чехії, звернення до посольства України та перетин кордону України по прибуттю в аеропорт «Бориспіль» шляхом пред'явлення підробного паспорту громадянина Литви;
- Матеріалами справи №3\359\1541\2013 (провадження 359\4886\13-п) про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.204-1 КУпАП стосовно гр..України ОСОБА_15 , за результатами розгляду якого постановою від 28 травня 2013р. ОСОБА_15 визнано винним за здійснення спроби незаконного перетинання державного кордону України за документом, що містить ознаки підробки, та піддано стягненню у виді штрафу розміром 1700 грн, дана постанова набрала законної сили;
- Даними листа на адвокатський запит з Міністерства закордонних справ про те, що ОСОБА_16 дійсно 25 квітня 2013 року звернувся до Консульства України в Брно з проханням передати його українській стороні, про що подав заяву. Консульство провело перевірку по його заяві, але ОСОБА_16 більше на зв'язок з Консульством не виходив.
Суд також критично ставиться до стверджень адвоката ОСОБА_8 стосовно існування реальної небезпеки для життя і здоров'я ОСОБА_10 під час перебування останнього за кордоном, оскільки ніяких документальних підтверджень таким обставинам суду не надано.
Окрім цього, ОСОБА_10 за власною ініціативою на час отримання підробного паспорту та на час його використання, не вчинив дій для припинення скоєння кримінального правопорушення. З вище наведеного вбачається і не бажання ОСОБА_10 зв'язатись з консульством України у м. Брно.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що вирок суду в частині призначення покарання ОСОБА_10 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, відповідно до вимог ст.70 КК України підлягає зміні через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Так, призначаючи покарання ОСОБА_10 за ч.4 ст. 358 КК України, суд першої інстанції прийшов до висновку, що покарання у виді штрафу буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, проте не дотримався вимог КК України стосовно загальних засад призначення покарання.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок суду першої інстанції, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
Виходячи з наведеного, апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, а вирок в частині призначення ОСОБА_7 покарання підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 408, 413 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 - залишити без задоволення.
Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_7 в частині призначення покарання - змінити.
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 510 грн.
На підставі ч. 4 ст.70, ч. 3 ст. 72 КК України вирок Голосіївського районного суду Київської області від 26 червня 2014 року, яким ОСОБА_7 засуджено за ст.ст. 190 ч. 4, 362 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з розпорядженням грошовими коштами у фінансових установах на строк 3 роки, з конфіскацією програмних та технічних засобів, виконувати самостійно.
В решті вирок залишити без зміни.
Головуючий
Судді